На порозі децентралізації. П’ятов vs Бойко: хто має бути основним у збірній

Напередодні двох, мабуть, ключових матчів національної збірної України у відборі до чемпіонату Європи-2016 проти білорусів і словаків склад нашої команди читається доволі прозоро. Несподіванок від Михайла Фоменка якщо й варто очікувати, то незначних. При цьому одним із найдискусійніших залишається амплуа голкіпера. Основним воротарем у збірній під керівництвом нинішнього наставника незмінно залишався Андрій П’ятов. Однак останнім часом страж воріт «Шахтаря» на клубному рівні допускає помилки, тоді як дніпрянин Денис Бойко не лише грає без ляпів, а відзначається дивовижною грою впродовж усього попереднього і на старті нинішнього сезонів.

Тож чи наважиться пан Фоменко відступити від власних принципів і ввести до складу людину, яка досі основною в національній збірній не вважалася? З цим запитанням ми звернулися до авторитетних у минулому воротарів, майже кожен з яких вже працює чи працював у статусі тренера.

Богдан Стронцицький, воротар «Карпат» (1992-2002) і «Таврії» (2002-2003), кандидат до національної збірної України (1993):

- На мій погляд, П’ятов і Бойко – одні з найсильніших європейських воротарів сучасності, тому за цю позицію хвилюватися нам взагалі не варто. Конкуренція в цьому амплуа в нас гостра як ніколи. Враховуючи ж те, що Фоменко – тренер старих поглядів, котрий вносить до складу зміни лише у випадку крайньої потреби, майже не сумніваюся, що проти білорусів і словаків гратиме Андрій. Зрештою, враховуючи те, що П’ятов відіграв у фінальній частині чемпіонату Європи-2012 і був у заявці нашої збірної на мундіалі-2006, я б теж, мабуть, віддав перевагу йому. У клубі помилки в Андрія іноді трапляються, але за збірну він грає виключно надійно. Та й Луческу теж не ворог собі, раз основним у конкуренції з Каніболоцьким і Сарнавським вважається саме П’ятов.

Важливим фактором є також і те, що в оборонній ланці представників «Шахтаря» найбільше. Жести, підказки від голкіпера відіграють надзвичайно важливу роль і завжди краще, щоб оборонці їх розуміли майже наосліп. Від воротаря ж у цих двох поєдинках залежатиме чимало. Навіть якщо голкіпер не робитиме карколомних сейвів і не гратиме постійно на виході, в грі він перебуває щомиті. Не фізично, так морально. Бо постійно мусить бути готовим, щоб відбити той удар, який може перекреслити все.

Юрій Роменський, воротар «Чорноморця» (1978, 1982-1984) і київського «Динамо» (1979-1981), тренер воротарів національної збірної України (2003-2007, 2011-2012):

- На чолі нашої збірної стоїть дуже кваліфікований тренерський штаб. Повірте, не за красиві оченята впродовж двох з половиною років Фоменко довіряє місце у воротах П’ятову. Тренери збірної враховують як функціональний, так і психологічний стан гравців, склад визначають, співставляючи всі чинники. Крім того, врахуйте, що деяких нюансів, про які загалові розповідати не обов’язково, ми можемо не знати. Зрештою, не сумніваюся: якщо Бойко буде готовий ліпше, ніж П’ятов, то неодмінно вийде на поле. Хоча до Андрія питань бути не може: в усіх матчах він грає надійно і впевнено. І в збірній, і в клубі. Наявність такого воротаря за спиною додає впевненості й обороні.

Андрій Ковтун, воротар київського «Динамо» (1985-1989), 1992-1995), «Шахтаря» (1990-1991), «Кривбасу» (1995), «Ворскли» (1996-2000), «Закарпаття» (2001-2002) і національної збірної України (1993):

- Майже не сумніваюся, що проти білорусів і словаків гратиме П’ятов. Фоменко не має звички змінювати зіграний склад. Хоча обидва основних воротарі нашої збірної рівноцінні. Певен, якщо буде потреба або так вирішить тренер, то Бойко віллється в склад безболісно. Як-не-як, у колективі він вже давно, а основна обойма нашої національної команди якщо й змінювалася, то незначно.

Фото Івана Вербицького

Я б не сказав, що П’ятов у матчах за «Шахтар» часто помилявся. Що іноді не врятував – згоден. Але не більше того. Хоча і Андрій, і Бойко свої клуби у важких ситуаціях рятували дуже часто.

Ілля Близнюк, воротар запорізького «Металурга» (1992-1994), «Зірки-НІБАС» (1995-1996), «Дніпра» (1996-1998), київського «Динамо» (1998-2000), «Кривбасу» (2006) та національної збірної України (1996-1997):

- П’ятов і Бойко – воротарі абсолютно рівноцінні. Але досвіду більше в Андрія, тому проти збірних Білорусі і Словаччини гратиме вочевидь він. Звичайно, в зустрічі проти віденського «Рапіда» П’ятов допустив помилку, яка могла коштувати «Шахтареві» виходу в груповий турнір Ліги чемпіонів. Воротар його класу таких ляпів робити не повинен. Але схожі помилки бувають у кожного голкіпера. В іграх за збірну Андрій так, якщо мені не зраджує пам’ять, не помилявся ніколи. Найважливіше для воротаря – концентрація. Бо можна 90 хвилин всерйоз не вступати в гру, а на 91-й мусиш бути готовим відбити найскладніший удар, від якого залежатиме доля гри. Перед найближчими відбірними матчами наші голкіпери мають про це пам’ятати.

Ігор Шуховцев, воротар «Чорноморця» (1988-1989), «Одеси» (1990-1992), вінницької «Ниви» (1992, 1994), маріупольського «Металурга» (1997-2003, 2005-2009), київського «Арсеналу» (2004), «Таврії» (2004), «Зорі» (2009-2012) і «Металіста» (2012-2014):

- Ввважаю, що в нашій збірній усі три воротарі висококласні – П’ятов, Бойко і Микита Шевченко. Тренерський штаб збірної знає ситуацію ліпше і, мабуть, неспроста постійно довіряє П’ятову. Андрюша грає надійно та стабільно і підстав міняти себе не дає. Вочевидь тренери керуються тим принципом, що поки воротареві йде гра, змінювати його не варто. Хоча, певен, Бойко при потребі відіграв би на тому ж рівні.

Фото Івана Вербицького

Думаю, враховує Фоменко й певні, пов’язані з П’ятовим напрацювання в контексті гри ногами, взаєморозуміння воротаря з оборонцями. Весь наш захист добре з Андрієм зіграний. Хоча, повторюся, що Бойко, якщо б йому дали нагоду, зіграв би не гірше. А що роботи у воротарів у двох найближчих матчах буде багато, не сумніваюся. У воротарів і у команди в цілому. Для суперників ці матчі важать так само багато і вони шукатимуть щастя в атаці.