17 миттєвостей ЧЄ. Італія-1980

1. Чемпіонат Європи 1980-го вперше в історії турніру пройшов за принципово новою схемою. Замість чотирьох переможців чвертьфіналів до фінального турніру відтепер виходило сім переможців відбіркових груп і – також вперше – автоматично кваліфікувалися господарі чемпіонату. Ними стали італійці. Претендентів на перший домашній турнір було шестеро – Англія, Греція, Італія, Нідерланди, ФРН та Швейцарія. 11 листопада 1977-го на засіданні Виконкому УЄФА переможцем були визначені земляки президента УЄФА, Артеміо Франкі, італійці.

2. Збірна СРСР провела свій найгірший відбірковий турнір в історії. Хоча розпочиналося все досить оптимістично – радянська команда обіграла на своєму полі греків з рахунком 2:0. За три тижні збірна Нікіти Симоняна прилетіла до Будапешту і програла з таким же рахунком. А далі була суцільна смуга невдач. Наприклад, нічия 1:1 із Фінляндією, яку в квітні 1978-го обіграли з рахунком 10:2. Керівництво Держкомспорту після цього матчу відправило Симоняна… у відпустку, а збірну очолив Костянтин Бєсков. Та і це не допомогло – радянська команда, вигравши лише один матч із шести, зайняла останнє місце в своєму квартеті.

3. А першу позицію в шостій відбірковій групі зайняла збірна Греції. Перша прихід тренера Алкітаса Панагуліаса до керма головної команди країни (1973-76) був невдалим, а от з 1977-го збірна Еллади розпочала свій злет до вершини під назвою «Євро-80». 12 вересня 1979-го греки обіграли СРСР, а за місяць фінни програли угорцям – і фактично втратили шанси на перемогу в квартеті. Збірна Греції, до речі, стала в 1980-му єдиним дебютантом чемпіонатів Європи – а для неї самої цей турнір був взагалі першим (на чемпіонатах світу елліни не грали).

4. Особливу увагу привернув до себе матч четвертої відбіркової групи на лейпцизькому «Центральштадіоні». Збірна НДР приймала поляків, обидві команди вели боротьбу за перемогу в групі. В першому таймі гості повністю переграли східних німців, Збігнев Бонек забив уже на 9-й хвилині. А по перерві гра перевернулася з ніг на голову – вже господарі тотально домінували, забили два голи і у підсумку виграли цей матч. Матч, який не допоміг НДРівцям, але завадив полякам зайняти перше місце – бо команда Нідерландів випередила Кадру всього лиш на одне очко. Після матчу з’явилися чутки про те, що поляків отруїли (пояснювали такий різкий спад по перерві), а соціалістичні німці грали під допінгом. Але, звісно, ніхто ніяких розслідувань не проводив.

5. Перед самим ЧЄ в країні, що приймала цей турнір, стався грандіозний скандал, який увійшов в історію під назвою Тотонеро-1980. Податкова поліція Риму дізналася, що кілька десятків гравців Серії А та Серії В здавали матчі за винагороду на догоду учасникам чорного тоталізатору. У підсумку «Мілан» відправили до Серії В, два десятки футболістів дискваліфікували на різні строки. В їх числі була й головна надія футбольної Італії, форвард «Перуджі» Паоло Россі. Його амністують лише під ЧС-82.

6. Матч першого туру в групі В між Англією та Бельгією увійшов в історію чемпіонатів Європи відразу двома подіями. По-перше, на передматчеву прес-конференцію головного тренера англійців Роба Грінвуда прийшов президент «Уотфорда». Звали цього президента Елтон Джон, а прийшов він не просто так – а щоб виконати пісню Someone saved my life tonight. До речі, пісню співак написав спеціально під цю подію.

7. По-друге, гол лідера бельгійців Яна Кулеманса на 30-й хвилині спровокував драматичні події на трибунах туринського «Стадіо Комунале». Розлючені англійські фанати затіяли бійку – причому не з опонентами, а з нейтральними італійськими уболівальниками, що, на їх нещастя, опинилися поруч. Бійка дійшла до такої межі, коли були змушені втрутитися карабінери – і втрутитися серйозно, використавши сльозогінний газ. Це призвело до зупинки матчу. Гру у підсумку продовжили, англійського фаната, який намагався «вимкнути» прізвище Кулеманса, стягли з табло – але наслідки були трагічними. Один італієць після ножового поранення загинув, англійський фанат опинився у лікарні з проламаним черепом.

8. Драматичною виявилася тренерська доля легендарного футболіста Ладіслао Кубали. На початок Євро-80 він тренував збірну Іспанії уже 11 років – і це був рекорд безперервної роботи зі збірними для європейських спеціалістів. Але 9-го червня, за 3 дні до першого матчу Фурії Рохи на турнірі, Кубалі принесли телеграму з іспанської федерації. В телеграмі йшлося про те, що контракт з ним не буде продовжений. Можливо, саме це вплинуло на загальний настрій в команді – Іспанія не виграла жодного матчу, набрала лише одне очко і фінішувала на останньому місці.

9. В першому ж турі групи А відбулася своєрідна помста. Жереб звів фіналістів попереднього чемпіонату Європи – чехословаків та збірну ФРН. Обидві команди за чотири роки серйозно змінилися (у західних німців залишився взагалі лише один футболіст, Бернард Діц), та попіл Клааса стукав у серця уболівальників західнонімецького бундестіму. І 31-річний Карл-Хайнц Румменігге на 57-й хвилині виправдав сподівання своїх прихильників.

10. Унікально склалася доля одного із головних (принаймні, за очікуваннями) діючих персонажів Євро-80, англійського «Могутнього мишеняти» Кевіна Кігана. Форвард «Гамбурга» на той момент був володарем двох поспіль «Золотих м’ячів» (1978, 1979). В кваліфікаційному турнірі Кіган забив сім голів, фактично одноосібно вигравши три матчі. А от у фінальному турнірі Кевіна ніби заціпило. Жодного голу! Тому нічого дивного, що «Леви» не пробилися навіть у втішний фінал.

11. Матчі останнього туру в групі А проводилися в середу. В цей день тижня Папа Римський традиційно зустрічається зі своїми вірянами. 18-го червня 1980-го на цю зустріч з’явилося незвично мало католиків – більшість вибрала похід на футбольний матч чи сидіння біля телевізорів. Іван Павло Другий іронічно зауважив, що навіть йому буде важко виграти у цій боротьбі – з футбольною лихоманкою. А матч проти збірної Бельгії італійці фактично програли, бо нічия означала для них лише друге місце – яке за правилами того турніру виводило команду на матч за третє місце (півфіналів 1980-го року не було).

12. Збірна Нідерландів, на той момент двічі поспіль віце-чемпіон світу (причому з різними тренерами і з різними зірками), провалила фінальний турнір, вигравши лише один матч – перший, у збірної Греції. Та й то з мінімальним рахунком, який забезпечив гол з пенальті. Далі було повторення фіналу ЧС-74 – в якому німці більш ніж упевнено переграли візаві, забивши до 65-ї хвилини 3 голи. Нідерландці два голи відіграли, але на більше їх не вистачило. В останньому турі Ораньє влаштовувала лише перемога – але матч із ЧССР завершився нічиєю, причому помаранчеві відігрувалися.

13. Згідно з регламентом Євро-80, після групового турніру без півфіналів переможці груп виходили до головного матчу турніру, а другі команди з квартетів розігрували між собою бронзові медалі у поєдинку за третє місце. Розчаровані тіффозі не зібрали на матчі своєї команди в Неаполі навіть 25-ти тисяч – і така «цікавість» до втішного фіналу призвела до того, що з наступного Євро ці матчі просто відмінили. А бронзові медалі почали вручати обом невдахам півфіналів.

14. Останній матч за 3 місце увійшов до історії ЧЄ ще одним інцидентом. На 13-й хвилині вихід чехословака Візека сам на сам із легендарним Дзоффом був зупинений свистком австрійського судді Еріха Лінемайра – офсайд. Причому лайнсмен ні про яке положення поза грою не сигналізував, рішення прийняв особисто головний арбітр матчу. Лінемайр і відповідний боковий довго дискутували на тему правильності рішення, у підсумку австрієць свого рішення міняти не став. І поплатився подальшою кар’єрою. До Євро-80 в його активі був фінал КЄЧ-78/79, після – лише один матч відбору до ЧС-82.

15. Фіналіст чемпіонату Європи вразив всю футбольну Європу своїм фірмовим прийомом. Тренер Гі Тіс поставив своїй команді штучний офсайд – причому довівши його до такого автоматизму, що суперники не знали, що йому протиставити. Всі суперники бельгійців на Євро-80, включаючи й збірну Німеччини, по кільканадцять разів за матч потрапляли до офсайдної пастки Червоних дияволів.

16. Головним героєм фінального матчу став форвард «Гамбурга» Хорст Хрубеш. Він дебютував у головній команді країни у майже 29 років , за кілька місяців до чемпіонату Європи. А свій перший (і другий) гол за бундестім Хрубеш забив прямо у фінальному поєдинку. На ЧС-82 Хорст забив вирішальний післяматчевий пенальті у півфіналі, а після турніру завершив свою коротку, але таку яскраву кар’єру в збірній.

17. Збірна ФРН, вигравши 22 червня 1980-го на «Стадіо Олімпіко», стала першим в історії чемпіонатів Європи дворазовим переможцем турніру. Першим і на довгі 20 років єдиним – лише 2000-го збірна Франції зуміла повторити досягнення своїх східних сусідів. Які на той момент були уже триразовими євро тріумфаторами, вигравши ЧЄ-96. Нині триразових переможців ЧЄ двоє – 2012-го до німців приєдналася збірна Іспанії.