Учасники Євро-2016. Збірна Чехії

Склад (пізніше з нього виключили Видру, Коваржика й Загустєла)

Чехи – одна з небагатьох націй, яка привнесла щось нове в саму термінологію гри.

У 1976-му, після виснажливих 120 хвилин у фіналі чемпіонату Європи, збірні Чехословаччини та ФРН були змушені визначити переможця в серії пенальті. Перші три удари кожна з команд виконала точно, на четвертому в бундестім помилився Улі Хенесс. Антонін Паненка, блискучий півзахисник і лідер тієї команди, бив п'ятим, його удар повинен був принести чехословакам перемогу. Паненка видихнув, розбігся і… несильно пробив рівно в те місце, де тільки що стояв Зепп Майєр.

Про що думав Паненка, коли підходив до вiдмiтки? Нерви кого – сапера, Штірліца, снайпера – потрібно мати, щоб вирішальний пенальті за першість в Європі виконати саме так? Але, напевно, тільки на таких мегаспокої та впевненості в собі і можна пройти шлях до трофею, зібравши колекцію зоряних скальпів. Чехословаки (правда, чехів в основі було небагато) в кваліфікації вибили збірні Англії та СРСР (в Києві голами відзначилися Буряк і Блохін, а взагалі в матчі зiграли 10 гравців місцевого «Динамо»), а на самому турнірі перемогли дві команди мрії.

ФРН і Голландія лише двома роками раніше розіграли фінал чемпіонату світу. «Тюльпани», що явно випередили свій час, з Неєскенсом, Кройфом, Кролом, ідеал німецької машини з Беккенбауером-Фогтсом-Хьонессом-Мюллером, дві найсильніші команди в історії дуже футбольних країн – обидві вони не змогли стримати атаки Чехословаччини. «Заводний апельсин» банда Вацлава Єжека дотиснула в овертаймі, а з німцями повели 2:0 вже до 25-й хвилині. Бундестім відігралася в кінцівці, але лише відстрочила свою поразку. Після фіналу слово «паненка» стало прозивним, а чехи/чехословаки на чемпіонатах Європи реалізували ось уже 22 пенальті поспіль.

У тандемі зі словаками в чехів була без будь-яких зкидок топова збірна. Про Євро-76 вже сказано (цю перемогу можна вважати однією з заслужених в історії турнірів збірних, чехословаки реально обіграли всю європейську еліту), але перший комплект медалей прийшов до них ще в 1960-му. Перемога над господарями французами принесла Чехословаччині бронзу – а могли поборотися і за більше, якби Лев Яшин… не відбив пенальті в півфіналі. Так, як перший млинець виходить грудкою, так і суперсерія чехів почалася з промаху.

Хоча словаків в збірній Чехословаччини часто бувало більше, головні легенди народжувалися саме в Чехії. Перший Золотий М'яч в країні отримав Йозеф Масопуст – блискучий півзахисник, який отримав нагороду за успішні виступи на чемпіонаті світу-1962 (збірна дійшла до фіналу). Паненка був великий і крім свого пенальті, поєднуючи гру в середній лінії з феноменальною результативністю: за кар'єру він забив близько 200 голів. Цікаво, що тенденція продовжилася і після поділу країн: при схожості загального рівня у словаків так і не виросли гравці рівня Недведа і Чеха.

А ще збірна Чехії – єдина, яка жодного разу не програла відбір на чемпіонат Європи. Зрозуміло, що вона і участь в них почала приймати в 1996-му, так що проводити паралелі з турнірами чотирьох команд некоректно – але навіть за цей період повз Євро встигли пролетіти Англія і Голландія. Чехи ж проходили відбір завжди, хоч опудалом, хоч тушкою. Хоча на чемпіонаті світу вони пограли один-єдиний раз, коли не вийшли з групи в Німеччині.

Як окремий колектив «народна команда» мала свій шанс двічі. Уже на дебютному Євро вона дійшла до фіналу, і тоді це складно було вважати сенсацією. Команда з молодими Недведом, Поборські, Бергером і Шміцером прибрала зі свого шляху Італію, Францію, Португалію і навіть повела в фіналі з німцями. На жаль, бундестім зуміла взяти реванш: Бірхофф спочатку зрівняв рахунок, а потім і забив золотий гол. А в 2004-му чехи просто грали в футбол краще за всіх: і забронзовілих французів, і розпіарених іспанців, і німців з голландцями, яких вони обіграли в групі… Як і всі інші, тоді «народна команда» зламала зуби об греків, але хоча б дограла з ними до овертайму.

Зараз збірна Чехії – частина життя суперспортивної країни, в якій футбол все-таки не на першому місці. Навіть титули «Спортсмен року» і «Легенда року» футболістам у них діставалися всього тричі: як неважко здогадатися, це були Недвед, Масопуст і збірна-1962 цілком. Чехія живе хокеєм, в якому здобула вже шість перемог на чемпіонатах світу і одну олімпійську – а «народна команда», не в образу їй сказано, останнім часом деградує.

Останнім сплеском старого покоління чехів був Євро-2012, коли вдалося виграти слабку групу і навіть поборотися в чвертьфіналі з португальцями. Після цього «народна команда» виявилася в неприємному становищі, коли старе покоління вже не тягне, а нових зірочок на їх місце нема. Чехи не просто провалили відбір на ЧС, а набрали 1 очко в домашніх матчах з Вірменією, Данією та Болгарією. На французький Євро пробилися, але: а) важко не пробитися в турнір, на який виходять 24 команди з 53-х; б) важко сказати, чого в цьому проході більше – успіху чехів або безпрецедентного провалу Голландії.

Збірну Чехії з початку відбору на Євро тренує Павел Врба – ймовірно, дійсно кращий чеський тренер прямо зараз. Після старту кар'єри в «Баніку» і «Пухові» чех вигравав чемпіонат Словаччини з «Жиліною», працював асистентом у словацькiй збірнiй, але головне – вивів на принципово новий рівень «Вікторію» з Пльзені. За роки роботи Врби (2008-2013) клуб виграв перше й друге чемпіонство в своїй історії, успішно (перемоги над БАТЕ і ЦСКА, треті місця в групах) грав у Лізі Чемпіонів, а після його відходу продовжив перемагати – два останніх сезони також залишилися за «Вікторією».

Останнім часом, коли бідний клуб досягає успіху в ЛЧ, це пов'язують з талановитою молоддю. Але «Вікторія» Врби якраз суперечила цьому правилу. За неї спокійнісінько грав 38-річний Павел Хорват, в основі вистачало гравців у віці за і під 30. Не геронтофілія, звичайно, але команда багато брала досвідом – з молодих був один хавбек Даріда, який і пішов грати в Бундеслігу. У збірній Врба також далекий від омолодження і робить ставку на ветеранів.

Одна з найбезглуздіших професій в футболі – запасний воротар збірної Чехії. За спиною великого Петра Чеха змінилися вже Блажек (14 матчів за збірну), Дробни (6), Кінскі (5), Житка (3) і навіть Чех (1) на ім'я Марек – а сам він все грає і навіть не думає закінчувати. Днями якраз став першим гвардійцем, обійшовши Поборські з його 118-и матчами.

Воротар Чех просто феноменальний, він навіть краще Касільяса вміє витягувати матчі самотужки… але я б звернув увагу на те, що в 10 матчах відбору Петр жодного разу не зіграв на нуль. Навіть в 4 матчах з Литвою та Казахстаном «танкісту» забивали (вдома з прибалтами взагалі зіграли 1:1), і взагалі Чехія по пропущеним більш ніж в два рази обійшла Ісландію, воротарі якої грають в Скандинавії. Чех – машина для відбивання ударів, коли грає з такою ж елітною обороною. Коли оборона може помилитися в будь-яку секунду, Містеру Зеро починають забивати й Мессі, й Вішняковс.

На воротаревi великі гравці в складі збірної Чехії закінчуються. Тільки позавчора, в прохідній грі з Мальтою, чехи перервали унікальну пропускну серію. 19 матчів поспіль «народна команда» не могла зіграти на нуль! Були товарняки з Фінляндією (2:2), США (0:1), Шотландією (0:1), але від Мальти до Канади чехи обійтися без пропущених не могли. І це з таким воротарем, як Чех. Посередньо, дуже посередньо.

За великим рахунком, у чехів є Кадерабек з «Хоффенхайму», Селассіє з «Вердера» (два крайка, існуючих більше для атаки, ніж для оборони), є Марек Сухі, якого виганяли навіть зi «Спартака», а далі йдуть ветерани. Лімберські і Хубнік – два знайомих тренеру по «Вікторії» гравця, обом за 30; Кадлец та Сівок – дві людини з потужним бекграундом, але їм теж більше 30 і вони дограють в Туреччині. Взагалi, не дивно, що Чехії доводиться грати в «забий більше суперника».

Якщо ви хочете знати, наскільки все погано у чехів з новим поколінням, то ось вам факт – в списку 25 кращих досі тримається Томаш Росіцкі. Людина, яка зіграв 0 хвилин за «Арсенал» в останньому сезоні АПЛ, Ліги Чемпіонів та Кубку Ліги. Більше того, у всіх цих турнірах він жодного разу не потрапив в запас! Чому тоді не викликані Недвед, Коллєр, Поборські? Росіцкі зіграв всього на 19 хвилин більше за будь-якого з них, причому у Павела конкуренція в «Юве» явно вища.

Але, мабуть, ті самі 19 хвилин в кубковому матчі з «Бернлі» дуже вразили Врбу, тому Томаш викликаний в збірну. Більш того, він п'ять разів по 90 хвилин зіграв у відборі, так що в нього хороші шанси пограти і у Франції. По факту, за три місця в центрі поля конкурують 35-річний хавбек «Арсеналу», 34-річний хавбек «Бордо» (це Ярослав Плашил, він доходив до фіналу ЛЧ з «Монако»), той самий Даріда з «Герти», Павел Дочкал зi «Спарти» та Давид Павелка з «Касимпаша» (ці троє у самому соку, їм 25, 27 і 25 відповідно). Недооцінювати «Спарту» не можна (не просто так вона вибила «Краснодар» і «Лаціо» в ЛЄ), але рівень середньої лінії, звичайно, невисокий.

А ось в атаці в чехів раптово є справжній талант. Ладіслав Крейчі ще в 2011-му році грав на юнацькому чемпіонаті Європи і справляв просто космічне враження. Виграли турнір, як зазвичай, іспанці, але юні чехи дійшли до фіналу, а там до овертайму – і саме Крейчі, надзвичайно технічний і швидкий, виглядав кращим гравцем змагання. Вийшло все трохи не так: Мората з того фіналу доріс до «Юве», Алькасер до «Валенсії», Жерар Деулофеу принаймні до «Евертона», а Крейчі в свої 23 все ще в «Спарті». Але принаймні від нього можна очікувати прориву і активності на лівому фланзі.

Лафата (34 роки, результативність в збірній 38/9), Нецид (26 років, 37/10), Шкода (30 років, 8/3), Шнiк (20, 1/1). При погляді на такий підбір чеських форвардів сумно стане кожному, хто бачив не те що Коллера, а хоча б молодого Бароша. Величезні надії в Чехії покладалися на Матея Видру, який показував чудову результативність в Чемпіоншипi, але хлопець на новий рівень так і не вийшов. Нецид в цій команді найбiльш тямущий (хоча треба пам'ятати, що він не заграв і був просто вигнаний з ЦСКА), тому логічно прогнозувати на вістрі його. А на правому фланзі атаки частіше виходить Дочкал.

Чех – Лімберскі, Кадлец, Сівок, Кадерабек – Павелка, Даріда – Крейчі, Плашил, Дочкал – Нецид

Не думаю, що на цьому турнірі «народна команда» зможе щось показати. Євро-2012 був останнім сплеском вікової і неяскравої команди, після якої потрібно було будувати нове. Цього чехи зробити не змогли або не захотіли. У них немає навіть нового Бароша, немає не те що нового Недведа, а навіть молодої версії Росіцкі, а оборона не в змозі провести матч без помилок. Зоряна Іспанія, голодна Туреччина і завжди сильна Хорватія повинні закрити команді Павела Врби дорогу в плей-офф.