Румунія - Україна 3:4. Інтрига, підтримувана П’ятовим

Товариський матчталія.

29 травня. Турин. «Стадіо Олімпіко». 15 000 глядачів

Головний арбітр: Давіде Маса (Італія)

Румунія - Україна 3:4

Голи: Торже 23, Алібек 75, Станчу 85 – Зозуля 44, О-др Зінченко 48, Коноплянка 55, Ярмоленко 59

Румунія: Тетерушану – Мецел, Ґріґоре (Станчу 85), Кірікеш (к), Філіп (Р. Рац 46) – Препеліце (Гобан 60), Пінтілій – Торже (Попа 70), Синмертян (Максим 57), Станку – Кешеру (Алібек 57)

Тренер – Анґел Іорданеску

Україна: П’ятов – Артем Федецький (Бутко 46), Хачеріді (О-др Кучер 46), Ракицький, В. Шевчук (к) (О-др Караваєв 72) – Рибалка (О-др Зінченко 46), Степаненко – Ярмоленко, С. Сидорчук (Ротань 68), Коноплянка – Зозуля (Є. Селезньов 46)

Тренер – Михайло Фоменко

Судді: Д. Масса – ді Фьоре, Пассері (всі – Італія)

Попередження: Кірікеш 50

Часу на експерименти не залишилося. А отже не було в складі українців й очікуваних вболівальниками молодих гравців чи тих, хто зазвичай в основі нашої збірної грає рідко. Не було також годувальника сім’ї в купі з двома іншими представниками чемпіонату країни-агресора.

Андрій П’ятов у воротах, Євген Хачеріді з Ярославом Ракицьким у ролі стопперів, правий бек Артем Федецький і лівий захисник В’ячеслав Шевчук – персоналії в складі нашої збірної цілком звичні. Несподіваним було лише те, що з капітанською пов’язкою команду вперше виводив Шевчук. Сергій Рибалка з Тарасом Степаненком в опорній зоні разом грають вдруге. Вперше це поєднання траплялося в поєдинку плей-оф минулого відбору в Мариборі. Під нападником Романом Зозулею вийшов Сергій Сидорчук, який цією грою вочевидь мав довести тренеру, чи заслуговує він потрапити в заявку на Євро. Позиції вінґерів традиційно були віддані Андрієві Ярмоленку та Євгенові Коноплянці.

Тренер румунів Анґел Іорданеску виставив основних воротаря (Чіпріана Тетерушану) і стопперів (Драґоша Ґріґоре та Влада Кірікеша). А ось зліва замість Развана Раца захищався Стеліано Філіп, а справа, де стабільного гравця основи у румунів немає, вийшов Александру Мецел. В опорній зоні діяли Андрей Препеліце та Міхай Пінтілій. На флангах півоборони Іорданеску виставив Ґабріела Торже та Богдана Станку. На позиції відтягнутого форварда на цей раз вийшов не Ніколає Станчу, а Лучан Синмертян. На вістрі атаки очікувано з’явився Клаудіу Кешеру.

Матч хоча й відбувався на нейтральному полі, але був для українців фактично виїзним. Українська федерація не зробила для того, щоб українці зацікавилися виїздом до Турина, абсолютно нічого, тоді як найвищий футбольний орган Румунії постійно інформував своїх фанатів про варіанти придбання квитків на офіційній сторінці. Можемо також припустити, що відсотків на 70 румуни заповнили трибуни «Стадіо Олімпіко» завдяки тому, що мають переваги безвізового режиму, а чимало їхніх співгромадян виїхали до Італії (як відомо румунська й італійська мови споріднені). Втім, українців на Апеннінах теж чимало. Проте більшість з них про зустріч у Турині банально не знали. Як тут не зацитувати живого класика з румунськими коріннями з його «Браво, федераціє»…

Між тим, перевага на трибунах домінувати нашим суперникам на полі не дозволила. Команда Іорданеску діяла у традиційній для себе закритій манері, розраховуючи на швидкі контрвипади. Українці ж грати першим номером у повному розумінні теж не звикли, а отже наша команда хоча й була в дебюті зустрічі на половині суперників більше, але особливої гостроти біля воріт Тетерушану не створювала. Атаки наші футболісти намагалися проводити через фланги. Але Ярмоленка та Коноплянку суперники стерегли уважно.

Свій перший шанс Євген отримав несподівано, перехопивши на підступах до карної зони поперечний пас від Ґріґоре. Коноплянка зметикував відразу і сильно вистрелив метрів з 25-ти – м’яч пролетів над поперечиною. Румуни на цей випад відповіли своїм дальнім пострілом. То Торже сильно пробив з місця правого півсереднього низом – П’ятов відбив м’яч у бік, а Кешеру своєчасно підхлопити м’яч так, щоб зіграти на добиванні, не зумів.

Взагалі, помітивши, що українці особливих аргументів у дебюті не проявили, румуни ближче до середини тайму стали в грі попереду агресивнішими, рішучіше йшли у відбір. Ще одну гостроту поруч із ворітьми П’ятова вони створили після навісу Станку зліва. Кешеру намагався замкнути цей пас ударом через себе. Але по м’ячу повноцінно не влучив. Зате через лічені хвилини румуни результативну атаку таки провели. Станку вдруге подав зліва, Кешеру знову не пробив. Але на цей раз головою підкоригував м’яч під удар Торже. Ґабріел метрів з 18-ти всадив сходу та ще й з-під ноги оборонця, неначе з гармати. П’ятов зреагував на постріл запізненням і врятувати ситуації не зумів – 1:0. Для українців то перший пропущений у 2016 році м’яч.

Звичайно, наша команда до перерви робила спроби відігратися. Однак заважав страшенний брак у передачах. Гостроту українцям вдалося створювати лише через лівий фланг, де Коноплянку в наступі активно підтримував Шевчук. Перший небезпечний простріл, який перервав Тетерушану, Євген здійснив ще до того, як рахунок в матчі було відкрито. А ось Шевчук стріляв вздовж воріт, отримаши пас від Коноплянки, вже після результативного пострілу Торже. Тетерушану теж був на місці. Третю ж спробу прострілу знову від лівого вінґера українців перехопили оборонці. В підсумку в ендшпілі тайму до атак через свій правий край румуни начебто призвичаїлися і двічі поспіль ловили Коноплянку і Шевчука в офсайдні пастки.

Та небезпека воротам Тетерушану прийшла тоді, коли її очікували найменше. Ярмоленко перехопив м’яч на чужій половині поля, змістився в центр і віддав пас на повністю оголений лівий край, куди з глибини вбігав Шевчук. В’ячеслав на швидкості дійшов до кута карної зони і виконав простріл в район дальньої стійки, який замкнув, пірнувши за м’ячем у підкаті, Зозуля – 1:1.

Відразу після перерви Михайло Фоменко «порадував» усю адекватну футбольну Україну потрійною заміною. На поле вийшли всі чинні чи недавні представники чемпіонату Московії. Найодіозніший з них – Євген Селезньов – замінив на вістрі атаки Зозулю. Богдан Бутко, який повернувся в збірну після чотирирічної паузи, вийшов замість Федецького, а Олександр Кучер вийшов замість Хачеріді. Треба розуміти, що Євген та Артем залишили поле в наслідок зіткнення наприкінці першого тайму, в наслідок якого перший пошкодив руку, а другий – носа. Також змогу проявити себе отримав Олександр Зінченко, який вийшов замість Рибалки.

Власне, саме перехоплення Зінченка на самому старті другої половини вплинуло на румунів деморалізуюче. Олександр на половині суперників обікрав Кірікеша й чисто вибіг із Тетерушану на побачення. Воротар гостей знаходився у напівпозиції і перешкодити українському півоборонцеві не міг за визначенням. Зінченко не став зближуватися з голкіпером і холоднокровно з-за меж карної зани спрямував м’яч у кут – 1:2.

В оборонних лавах румунів після цього моменту спостерігався справжній хаос, який немов підсилювався виходом на поле на лівий фланг оборони Развана Раца. Екс-донеччанин дебютний відрізок другої половини відверто провалив. Фактично, провали Развана призводили до третього й четвертого голів у ворота румунів. Але ще до них українці нанесли два небезпечних дальніх удари у виконанні Зінченка та Коноплянки.

А потім відбувся третій гол. Ярмоленко, отримавши м’яч на вході до карної зони справа, не відчуваючи протидії від Раца, зряче скинув під удар Коноплянці. А той з лінії карної зони влучно пробив у лівий кут – 1:3!

Прийти до тями українці суперникам не дали й досить швидко забили вчетверте. Цього разу крізь румунський оборонний хаос прорвалися Коноплянка з Ярмоленком. Євген без перешкод отримав м’яч на своєму краї і так само вільно перевів м’яч на протилежний край, де без найменшої оіки вибігав на ворота Ярмоленко. Андрій навіть встиг переступом переграти Кірікеша, хоча в ідеалі мав би цього не робити, а бити одразу. Так чи інакше, з одинадцяти метрів Ярмоленко не промахнувся – 1:4!

Здавалося, це все. Пожежа в оборонних лавах румунів продовжувалася ще хвилин п’ять і дій українці з тією ж агресією, що й на старті другої половини, вони б суперника декласували. Однак поки Іорданеску проводив заміни, наші футболісти вже святкували перемогу. Ні, небезпекою втратити перемогу наступних після голу Ярмоленка хвилин 15 ще й не пахло. У цьому відрізку трохи потурбувало лише накульгування Шевчука після жорсткого зіткнення з Мецелом. Фоменко теж поза увагою цей епізод не залишив і зняв з поля майже безальтернативного лівого бека. Випустивши замість нього Олександра Караваєва, для якого то була перша проба сил на цій позиції. Проба, треба сказати, не найгірша, але лише з точки зору підключення до атак, бо в обороні особливої роботи Олександр не мав.

Але в тому й парадокс, що особливо не провалюючись, українці пропустили відразу двічі. В обох м’ячах помітною є вина П’ятова. Спершу він не зреагував на удар низом у ближній кут з району правого кута карної зони у виконанні Дениса Алібека, а потім трохи самовпевнено не дограв, стрибнувши у правильному напрямку, після удару Ніколає Станчу. Виглядає, що в епізоді, коли забивався третій гол, контролював ситуацію, але вирішив, що м’яч не влучає в стулку. Куля ж від стійки залетіла в сітку – 3:4.

На щастя, більше дурниць ні воротар, ні решта футболістів нашої збірної не чинили. Дограли матч українці переконлливо й довели зустріч до перемоги без зайвих емоцій, навіть можна сказати, що на класі. І це відрадно, адже зустрічалися підопічні Фоменка з суперником, який цілком може трапитися нам на стаді 1/8 фіналу чемпіонату Європи.