Учасники Євро-2016. Збірна Франції

Збірна Франції так багато разiв висвітлювалася в історичному розрізі (приклад 1, приклад 2, приклад 3), що перед домашньою першістю можна не лізти в нетрі і зосередитися тільки на внутрішніх справах.

«Ле Бле» за півроку до євро примудрилася вляпатися в дуже специфічний скандал. Карім Бензема шантажував Матьє Вальбуена інтимним відео – кажучи простіше, погрожував зробити ролик за участю Матьє публічним, якщо не отримає винагороди. Справа дійшла до суду, Каріму зараз загрожує тюремне ув'язнення і виключення з «Реала», але головним покаранням для нього прямо зараз стало вигнання з лав збірної Франції. Незважаючи на 28 забитих м'ячів в сезоні, Бензема дивитиметься Євро по телевізору.

Багато хто скаже, що Дешам перегнув палицю. Що збірна – це спортивна структура, а не клуб шляхетних джентльменів. Що, врешті-решт, Вальбуена в збірній теж вже немає (він просто провалився в «Ліоні») і вина Бензема ще не доведена. Я скажу – саме після такого рішення у збірної Франції з'явилися шанси виграти турнір.

«Ле Бле» десятиліття, якщо не більше, страждала від чвар всередині роздягальні. Анелька, який плів інтриги в роздягальні, отримував по 16 матчів дискваліфікації і називав федерацію клоунами; Насрі, який ображав головного тренера після навіть не критичної поразки на груповому етапі; Евра, який просто огидно відносився до футбоки збірної… В жодній іншій збірнiй гравці так не розрізняються ментально і культурно; різниця у віросповіданні, вихованні і т.д. ділила роздягальню на угруповання, підривала настрiй у команді.

Якраз з приходом Дідьє Дешама збірна підвищила вимоги до «обліко морале» гравців. Навіть такий футболіст, як Грізманн, був «забанений» на тривалий термін після загулу в молодіжній збірній. Національна команда – це не тільки спорт, її гравці повинні подавати приклад нації. Насрі ігнорується тренером, хоча конфлікт у Саміра був ще з Бланом; Рібері перестав грати за збірну в 31 рік, і його ніхто не просив повернутися. І, немов за помахом чарівної палички, втративши в числі «топових» гравців, Франція додала в командній грі, та й просто в якості футболу.

Історії, до речі, в цьому контексті варто торкнутися. Саме Франція історично відрізнялася тим, що не брала в свої ряди неймовірно сильних гравців. Зрозуміло, що можна легко згадати невиклику бразильців типу Ромаріо в 2002-му, але це були випадки фантастичноі конкуренції, коли реально зірки не вміщалися в заявку. Французи ж дінамілі потенційних лідерів команди – однi Кантона й Жінола, якi входили в число кращих гравців АПЛ, чого коштували. Крім того, «Ле Блк» належить досягнення, яке ризикує бути вічним: в команді, яка перемогла на чемпіонаті світу, не було жодного гравця з чемпіона домашньої ліги. Еме Жаке образив «Ланс», але по факту мав рацію.

Отже, кого ж таки не проігнорував Дешам? З воротарів: Льоріс, Манданда, Костiль. Чимало запитань викликала персона останнього товариша (Ареола вже точно провів сезон сильніше), але це більше причіпки. Грати буде Уго Льоріс – воротар з просто феноменальною реакцією, який в АПЛ ще й підправив гру на виходах. Уго 29 років, і зрілість, досвід гри в різних клубах і лігах поєднується в нього з розквітом фізичних сил. З підміною, між іншим, присутні проблеми (і Манданда, й Костиль вміють пiдвести), але навряд чи про неї доведеться згадувати.

Лінія оборони «Ле бле» могла і повинна була стати однією з кращих на турнірі, але ситуацію зіпсували обставини. Рафаель Варан і Жеремі Матьє отримали травми вже в останні тижні перед турніром, а Мамаду Сахо заробив дискваліфікацію за те, чого не робив. Хто пропустив розв'язку цієї історії – з захисника «Ліверпуля» зняли звинувачення в допінгу, не знайшовши в його крові заборонених препаратів. Тобто спочатку дискваліфікували, потім розібралися… Переграйте фінал Ліги Європи!

Але сталося те, що сталося, і без трьох оборонців Дешам доведеться перекроювати лінію захисту. Зліва в нього є Евра, але важливіше, що є Дінь – за прикидками багатьох експертів, кращий лефт-бек минулого сезону Серії А. А ось справа змагаються ветерани: 32-річний Жалле ( «ПСЖ») і 33-річний Санья ( «Ман Сіті »), і травми, до речі кажучи, на це ніяк не вплинули. У центрі у «Ле бле» залишилися Косельні («Арсенал»), Мангала ( «Ман Сіті»), Рамі ( «Севілья») й Умтіті («Ліон»), причому хороший і рівний сезон провів хіба що перший з них.

Але проблеми з обороною забуваються, коли бачиш міць, яку французи зібрали в центрі поля. Канте, якщо коротко – людина, завдяки якому «Лестер» всі матчі минулого сезону, в яких обходився без вилучень, грав в більшості. Коли поле закінчується, починається Канте – стати кращим опорним ліги за всіма показниками може тільки суперталант. Н'Голо виграв перше чемпіонство в кар'єрі, а Погба і Матюїді – чергові, і в домінаторах своїх ліг вони були звично прекрасні. А ще ж є Шнейдерлен, Кабай, (чомусь) Мусса Сіссоко з «Ньюкасла»… Відразу зрозуміло, хто найкраще росте у співпраці африканського покоління і французької системи ДЮСШ.

З флангами атаки у французів теж все майже так само добре, як iз сиром й вином. Антуан Грізманн, на скромну думку автора, зараз мінімум третій футболіст світу – атаку «Атлетіко» він просто тягне на собі. Цікаво, що на тлі загальної недооцінки Антуана за Марсьяля, що явно йому поступається, вже виклали 80 мільйонів євро – але цей хлопець, звичайно, теж хороший. Цікаво, що дуже яскравий сезон провели Пайєт і Коман – перший прикрасив всю АПЛ феноменальними голами зі штрафних, другий просто в 19 років заграв в «Баварії» – але з такою конкуренцією їм доведеться задовольнятися максимум виходами на заміну.

Повернемося до наших циган. Точніше, до цигана – Андре-П'єр Жиньяк видав космічно крутий сезон за «Тiгрес» та готовий шокувати весь світ, з чемпіонату Мексики вийшовши в основі топ-збірної. На його шляху тільки Олів'є Жиру, який, хоч і грає в АПЛ, завалив всю другу половину чемпіонату. Правда, в товариських матчах за збірну він забиває регулярно (5 голів в шести матчах), так що його присутність в основі виправдана. Абсолютно незрозумілий невиклик Кевіна Гамейро, який блискуче відіграв сезон за «Севілью» та під кінець був готовий забивати, здавалося, з будь-яких ситуацій.

Льоріс – Дінь, Косельні, Рамі, Санья – Канте, Матюїді, Погба – Марсьяль, Жиру, Грізманн.

Франція приймала чотири великих футбольних турніра. На двох з них вона здобула перемоги. В обох випадках до форуму підросло унікальне за кількістю і якістю гравців покоління, яке наповнило топ-клуби по всій Європі. Зараз ситуація схожа з 1984-м і 1998-м – і є відчуття (яке, що вже там, підкріплюють кадрова криза німців і стагнація іспанців), що «Ле бле» під силу знову виграти титул. Команда Доменека грала за преміальні. Ця команда зіграє за Батьківщину.