ЄВРО-2020
ЄВРО-2020

ЄВРО-2020 - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Бельгія - Італія - 0:2. Конте - то мудрість, Італія - експресія


Бельгія - Італія - 0:2. Конте - то мудрість, Італія - експресія

Бельгія - Італія 0:2. Італійці стартують з перемоги, а бельгійці розчарували.

Бельгія - Італія - 0:2. Конте - то мудрість, Італія - експресія - изображение 1Франція. Ліон. "Парк Олімпік Ліон"Бельгія - Італія - 0:2. Конте - то мудрість, Італія - експресія - изображение 2
Головний арбітр: Марк Клаттенбург (Англія)

Бельгія - Італія 0:2
Гол: Емануеле Джаккеріні 32, Граціано Пелле 90+2

Бельгія: Куртуа - Кіман, Альдервейд, Вермален, Я. Вертонґен – Вітцель, Наїнґґолан (Мертенс 62) – Де Брюйне, Феллаїні, Азар (к) – Лукаку (Оріґі 73)

Італія: Буффон - Барцальї, Бонуччі, К’єлліні – Де Россі (Мотта 79) – Пароло, Джаккеріні – Кандрева, Дарміан (Ді Скілья 59) – Едер (Іммобіле 75)

Попередження: Вертонґен 90+1 - К’єлліні 65, Едер 75, Бонуччі 78, Мотта 84

Перед дебютом для Ліона на Євро-2016 над містом задощило. Та ще й так, що мимоволі пригадався Донецьк. Не той, нинішній, з орками з автоматами, а інший, чотирирічної давнини, той у якому проводилося українсько-польське Євро. Пам’ятаєте, як збірні України та Франції не могли розпочати матчу через зливу майже протягом двох годин? Так ось, у Ліоні десь півгодини теж лило дуже щедро. На щастя, хвилин за 25 до початку зустрічі дощ вщух, а коли команди виходили на поле, верхні яруси трибуни навіть осяяло вечірнє сонце.

Взагалі, Ліоном те місце, де знаходиться стадіон, назвати важко. Арена «Парк Олімпік» збудована за десять кілометрів від околиць міста. Щоб туди добратися, добрих півгодини треба їхати на автобусі. І то після пересування на метро. Цікаво, що організатори зробили для вболівальників дарунок. У дні матчу та гілка метро, яка курсує в напрямі стадіону, від фан-зони була безкоштовною на вхід. А далі безкоштовними були й «шаттли». Причому ходять вони доволі часто. Принаймні, в тому автобусі, в якому їхав в оточенні італійських та бельгійських вболівальників я, не було й натяку на давку. А що фанати обох суперників співіснуватимуть мирно, зрозумів ще три дні тому, коли перебував у Бельгії. Тоді зрозумів, що італійську збірну там підтримують якщо й не так як свою, то теж дуже щиро й масово. Цікаво, що коли над стадіоном лунав «Fratelli d'Italia», одна половина стадіону співала, а друга, та, що червона, в такт аплодувала. Фантастичне видовище.

Склади. Антоніо Конте в обороні не видумував нічого і випустив перевірений туринский квартет: Джанлуїджі Буффона у воротах, а Андреа Барцальї, Леонардо Бонуччі й Джорджо К’єлліні в ролі стопперів. Роль латералів виконували Маттео Дарміан (справа) та Антоніо Кандрева (зліва). Роль чистого опорного хава виконував Даніеле Де Россі, а над ним грали Марко Пароло та Еммануеле Джаккеріні. У нападі діяла пара Едер – Ґраціано Пелле.

Марк Вільмотс у воротах виставив Тібо Куртуа. В обороні справа наліво розташувалися Лорен Кіман, Тобі Алдервейд, Томас Вермален і Ян Вертонґен. За опорну зону відповідали Раджа Наїнґґолан та Аксель Вітцель. Під нападником Ромелу Лукаку грало тріо Кевін Де Брюйне – Маруан Феллаїні – Еден Азар.

То б був майже ідеальний з точки зору тактики і її реалізації у виконанні італійців матч. Якби їм ще й сил на всі 90 хвилин вистачало. До того, як досвідчені апеннінці почали підсідати, у ворота Буффона могло залетіти хіба щось шалене від бельгійських далекобійників. Особливо в першому таймі з обороною і компактністю ланок в команди Конте був повний лад. Акценти «Скуадра адзурра» розставила у стартових десять хвилин. То коли вгамувала емоційний порив суперників тотальним пресингом, з-під якого «Червоні дияволи» виходили з великими труднощами. Так, Азару й Де Брюйне обводки іноді вдавалися, але були вони в середині поля і не дозволяли бельгійцям отримати чисельну перевагу з точки зору атакувальних перспектив.

Власне, у притаманному собі нагнітальному стилі команда Вільмотса почала грати після хвилини десятої, але й то складається враження, що то суперники свідомо віддали середину поля, щоб проводити контратаки. І виходили ж у наступ італійці справді стрімко й великим числом. Пароло і Джаккеріні регулярно зміщувалися на фланги, даючи змогу Кандреві і Дарміану зіграти ближче до центру. То був хаос у межах розумного. Також італійці регулярно намагалися виконувати дальні передачі за спину оборонцям у надії на ривки Пелле та Едера.

Першу в матчі небезпеку, щоправда, створили бельгійці. То Наїнґґолан після подвійної скидки головою від Лукаку і Феллаїні потужно вгатив метрів з 25-ти. Буффон м’яч, який відстрибнув від газону, відбив на кутовий. Взагалі, виглядає, що в тому відрізку бельгійці повірили, що вестимуть гру першим номером. Але ближче до середини тайму італійці знову вибухнули. Черговий спалах всеохопного пресингу ввів команду Вільмотса у стан ступору. Гарно у цьому відрізку здалеку пробив Пелле. Підкручений ним з району лівого кута карного майданчика м’яч пролетів поруч із дальньою стійкою.

А потім відбувся гол. Спокійний контроль м’яча апеннінцями небезпеки не віщував. Аж поки Бонуччі не виконав довгої передачі з власної половини, а Джаккеріні, увірвавшись із глибини, вивалився віч-на-віч з Куртуа. Емануеле спокійно підпрацював м’яч під зручну ногу і вразив правий кут – 1:0.

Італійці виглядали настільки окриленими, що вгамовуватися не збиралися і ще до перерви мали всі шанси забити Куртуа як мінімум вдруге. Спершу Пароло, прийнявши м’яч на груди на вході до карного майданчика справа, змістився ближче до центру і сильно пробив – воротар відбив кулю кулаками. А згодом вже Лукаку з Вітцелем довго не могли розібратися, хто ж має вибивати м’яч після запущеного над їхнім карним майданчиком після розіграшу кутового парашута. Зате Пароло не думав, а грав. Він скинув м’яч головою вздовж воріт. Пелле розстрілював ворота головою впритул, але в стулку не влучив.

Бельгійці ж до перерви відзначилися ще двома дальніми ударами у виконанні Наїнґґолана та Феллаїні. Обом трохи бракувало точності, а ось у випадку, коли Феллаїні гарно віддав врозріз, удар Де Брюйне у межах карної зони, постелившись у підкаті, заблокував Джаккеріні.

По-справжньому в цьому матчі італійська оборона провалилася лише раз. На самому початку другого тайму «Червоним дияволам» вдався розмашистий випад, в ендшпілі якого Де Брюйне в дотик справа вивів на побачення з Буффоном Лукаку. То була груба помилка трьох італійських стопперів відразу. Лукаку начебто вдарив добре і пробачати суперника не збирався, але м’яч зрадницьки пролетів над правим верхнім кутом.

Тривожним для Конте фактором було також те, що на старті другої половини його команда притислася до власних воріт надто щільно. В контрнаступі акценти начебто не змінилися і в одному з епізодів Вертонґен вибив м’яч з-під ніг Пароло, котрий на швидкості влітав у карний майданчик справа, в останню мить. Але загалом свободи бельгійські креативники мали надто багато і щоб ця перевага не набула загрозливих масштабів, Конте випустив на фланг замість Дарміана Де Шильо.

Натомість Вільмотс своєю першою заміною не здивував взагалі. В компанію до решти світлих голів у середині поля тренер додав ще й Дріса Мертенса, котрий замінив відчутно втомленого Наїнґґолана. Рішення зрозуміле з огляду на те, що досвідчені оборонці збірної Італії в заключному відрізку за такої інтенсивності гри мали б підсідати. Що то справді так, показав момент на 65-й хвилині, коли К’єлліні випустив у центрі поля з-за спини Азара і розуміючи, що швидкістю він капітана суперників не здолає, завбачливо затримав Едена ціною попередження руками. Те саме через десять хвилин вимушений був робити й Едер. Але нападник лише виправляв помилку партнера за командою в ситуації, коли обрізку здійснив після розіграшу кутового Пароло і опоненти вибігали в контрнаступ вп’ятьох. Не завали Едер Мертенса в центральному колі, навіть порушувати правила через секунд-другу було б пізно.

Вільмотс хотів взяти свіжістю й саме тому кинув на кінцівку зустрічі замість Лукаку некоронованого героя України Дівока Оріґі. Той розпочав з того, що намагаючись втекти від Бонуччі, заробив суперникам третє попередження. А трохи згодом Дівок знову міг стати рятівником своєї збірної, однак після навісу Де Брюйне зліва кивнув головою метрів з шести над поперечиною.

Італійці відверто програвали суперникам у швидкості й ближче до завершення зустрічі фол виступав за єдиний аргумент захисту все частіше. Однак саме за таких обставин «Скуадра адзурра» ледь не забила вдруге. Чіро Іммобіле продемонстрував, навіщо Конте випускав його замість Едера. Швидконогий італієць після вибивання з власного карного майданчика вхопив м’яч ще до центральної лінії і, промчавши півполя, метрів з 20-ти сильно пробив. Взагалі, в заключному відрізку зустрічі фактор Іммобіле виявився одним з вирішальних. За дві хвилини до завершення основного часу Чіро відібрав у суперників м’яч уже перед власною карною зоною. Знову нікому не віддавав, а на шаленій швидкості попер напролом. Ось якби ще й передача на Пароло пройшла, то ціни б такому нападникові не було. А Чіро фактично влучив у ноги Де Брюйне.

Та свій пас на Пароло Чіро таки зробив. Вочевидь коли Іммобіле зробив чергове перехоплення і попер уперед тараном, бельгійці вже були впевнені, що італієць не розстанеться з м’ячем і на цей раз. Чіро справді міг бити, але не віддати на Пароло вправо було б грішно. Далі – справа техніки. Інша справа, що Пелле після накидання Пароло примудрився забити ще й красиво, бічними ножицями. 2:0 – перемога італійських гросмейстерів над бельгійськими чаклунами.

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (17)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
vlotko (Броди)
Італія країна з багатими футбольними традиціями і досягненнями, а це дорого коштує. Бельгія гарна команда, але не більше того.Імідж їм в більшій мірі створили журналісти і диванні писаки і клерки з ФІФА і УЕФА коли створюють різні рейтинги де Бельгія займає високі місця. Італія показала істинне місце свого опонента . І таких команд є ще багато, Австрія, Ісландія ... Час все розставить по своїх місцях.
Ответить
+1
0
satellite (Харьков)
Прекрасный матч и две замечательные команды!!!
Если честно....не ожидал от Италии такой игры впереди!!!
Ответить
0
0
alexgoal (Kiev)
Когнитивный диссонанс за последние тридцать ле по поводу "скуадры" таки закончился, пожалуй. Очень приятно удивила . Мнение однозначное - есть перспектива.
Ответить
0
0
max_lugansk (Луганск)
Бельгийцы конечно техничны, но уж очень пластилиновые. И в перед бежали, но отскакивали от итальянцев как мяч от забора. Не хватает им жесткости.
Ответить
0
0
RJ Baker (Мариуполь)
Италия +1 Бельгия -1 в список претендентов на победу в турнире)
Ответить
0
0
Кузя_007 (Киев)
Почему пишут, что Пароло отдал Пелле, когда тот забил? Ведь єто Кандрева отдавал
Ответить
0
0
Днепрянин (Дніпро)
Тоже думаю, что до финала Италия дойдет. Буду за них тоже болеть, после Украины, конечно, Уэльса, Англии и Словакии.
Ответить
+2
0
maximalist1 (знаменка)
Италия тихонечко так и в финал выйдет !
Ответить
+1
0
Алекс 007 (Харьков)
По-настоящему классный матч. Пока самый лучший матч Евро. Итальянцы просто воплотили на поле то, что от них требовал тренер. с минуты 70-й подсели физически, но все равно выглядели очень опасно. Бельгия просто сбилась на навалу.
Ответить
0
0
Фомичев Всеволод (Харьков)
Первая по-настоящему хорошая игра на этом Евро. Удивительно, но из всех грандов только Италия играла не в эконом-режиме.
Ответить
+3
0
Білень Андрій (Львов)
Бельгія - це жах, сподіваюсь це непорозуміння вилетить.
Ответить
+1
0
ser-gio (kiev)
офигенно отыграла Италия, вообще не похожа..
а бельгия команлда-выскочка, команда выскочек.
перспектива есть, но играет как толпа
Ответить
+7
0
Барселиниус (Кривой Рог)
Второй гол Италии брат-близнец забитому в ворота Украины. Теперь мы не одиноки... )
Ответить
+6
0
Оптиміст (Снятин)
Матч-бомба! Найкращий на сьогодні. Бельгійці потужні, але неефективні поки. Італійці показали красну командну гру, а які контратаки? Замість команди-автобуса вийшла справжня італійська феррарі. Сьогодні був справжній футбол
Ответить
+11
-2
Andrewep1 (Odessa)
Очень приятный матч. Итальянцы в плане тактики вообще молодцы.
Ответить
+8
0
alex 66 (Кременчуг)
Ооооо перехваленная Бельгия)))18/2 по ударам, неожиданно, ничего и не показала)))Я так понимаю чем громче имена, тем хуже игра (Испания,Бельгия)-зазвездились.
Ответить
+3
-1
_kovA_ (Харьков)
Бельгия... Она почти как Украина, только Бельгия :-))
Ответить
+3
-1


Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...

Мандруючи історією ЄВРО

Перший чемпіонат Європи з футболу серед збірних відбувся завдяки ініціативі першого секретаря УЄФА француза Анрі Делоне. Участь в турнірі, який проходив за олімпійською системою, взяли 17 збірних, при цьому багато статусних команд, як наприклад, Англія, Італія, Німеччина чи Швеція, відмовилися грати, пославшись на завантаженість футболістів в клубах. Півфінали і вирішальний поєдинок відбулися у Франції. У фінальному матчі зійшлися збірні Югославії, яка в 1/2 була сильнішою господарів, і СРСР, що перемогла Чехословаччину. Основний час завершився нічиєю 1:1, а в овертаймі перемогу радянській команді, а з нею і титул першого Чемпіона Європи приніс нападник Віктор Понєдєльнік.

Другий чемпіонат Європи помітно розширив число учасників - цього разу в боротьбу за трофей вступили 29 збірних. Як і чотирма роками раніше, в фінальний етап потрапляли чотири команди. Крім господарів іспанців в півфінал вийшли збірні СРСР, Угорщини та Данії. Якщо радянська команда практично не мала проблем у протистоянні з данцями, то Іспанії довелося неабияк потрудитися, щоб зломити опір Угорщини. Втім, додаткові 30 хвилин гри у півфіналі не завадили Фурії Роха виграти фінальний матч. Вирішальний удар в ворота збірної СРСР за рахунку 1:1 під кінець гри завдав Марселіно.

Під час третього за ліком чемпіонату Європи організатори змінили систему проведення турніру. 31 учасник були розбиті на вісім груп, переможці яких виходили в плей-офф. Фінальний етап цього разу приймала Італія, компанію якій склали Англія, СРСР і Югославія. У матчі між господарями та радянською збірною фінальний свисток арбітра зафіксував рахунок 0:0. Оскільки на той момент серію пенальті ще не придумали, переможця довелося визначати за допомогою жеребу, який був прихильний до італійської команди. В іншій парі сильнішою виявилася Югославія, яка, втім, нічого не змогла протиставити господарям у фіналі - голи Луїджі Ріви і П'єтро Анастазі зробили Італію третім чемпіоном Європи.

Фінальний етап Євро-1972 відбувся в Бельгії, яка, як і інші команди, пройшла сито групового етапу і першого раунду плей-офф і вийшла в півфінал. За крок від головного матчу бельгійців зупинила збірна Німеччини, в складі якої сяяли Франц Беккенбауер, Гюнтер Нетцер і Герд Мюллер. Саме останній і визначив результат поєдинку, забивши два голи. У другому півфіналі збірна СРСР перемогла Угорщину завдяки точному удару Анатолія Конькова. У фіналі, щоправда, боротьби не вийшло - Мюллер, який був визнаний кращим гравцем турніру, забив в ворота воротаря київського "Динамо" Євгена Рудакова двічі, ще один м'яч провів Херберт Віммер.

П'ятий чемпіонат Європи став останнім, на якому в фінальну частину виходили лише чотири команди. Вперше в півфіналі не виявилося збірної СРСР, титул на стадіонах в Загребі та Белграді повинні були розіграти Югославія, Нідерланди, Чехословаччина і ФРН. Незважаючи на наявність в своєму складі таких зірок як Кройф і Нескенс, голландці поступилися чехам в овертаймі. Додатковий час знадобився і для іншого півфіналу - тут Югославія вела з рахунком 2:0, але втратила перевагу і в підсумку програла, пропустивши три м'ячі від Герда Мюллера. Фінал Євро-1976 увійшов в історію як перший матч турніру, в якому була застосована серія пенальті. В основний час німці врятувалися завдяки голу Хельценбайна на 90-й хвилині, але у футбольній лотереї міцнішими нерви виявилися у футболістів чехословацької збірної. Вирішальний удар завдав Антонін Паненка, на честь якого згодом стали називати пенальті, пробитий "м'яким" ударом по центру воріт.

Євро-1980 в деякій мірі став революційним - УЄФА прийняв рішення розширити склад учасників фінального етапу до восьми команд, в число яких увійшли сім переможців відбіркових груп і Італія як господарка турніру. Збірні були поділені на дві підгрупи, переможці яких виходили відразу у фінал, а команди, що зайняли другі місця, проводили матч за третє місце. У квартеті А більше інших очок набрала збірна ФРН, яка обіграла Чехословаччину і Нідерланди, а також зіграла внічию з Грецією. Кращими квартету В стали бельгійці, яким для виходу в фінал вистачило перемоги над Іспанією і нічиїх з Італією і Англією. Героєм вирішальної гри став форвард збірної ФРН Хорст Хрубеш, який забив одному з кращих воротарів того часу Жан-Марі Пфаффу два м'ячі.

Чемпіонат Європи 1984-го року став тріумфальним для збірної Франції, яка і приймала турнір. Система проведення першості знову зазнала змін - тепер з групи виходили по дві команди, які потрапляли до півфіналу. У групі А Данія, Югославія і Бельгія не змогли скласти гідної конкуренції Франції, при цьому другими стали данці. З групи В до четвірки кращих вийшли Португалія та Іспанія, які залишили за бортом змагань Румунію і ФРН. У півфіналі Франція лише в овертаймі дотиснула Португалію, а Іспанія змогла перемогти Данію в серії післяматчевих пенальті. У фінальній грі перемогу господарям принесли точні удари Брюно Беллона і Мішеля Платіні. До слова, майбутній президент УЄФА встановив унікальне досягнення - забив дев'ять голів у всіх п'яти матчах турніру своєї команди.

Після довгої перерви до фінальної частини континентальної першості знову пробилася збірна СРСР. Команда, основу якої складали гравці київського «Динамо», на чолі з Валерієм Лобановським на груповому етапі перемогла голландців і англійців, а також зіграла внічию з ірландцями. Другою в квартеті В стала збірна Нідерландів. Паралельним курсом в півфінал вийшли Італія та господарі чемпіонату команда ФРН. У першій грі за вихід у фінал голландці здобули вольову перемогу над німцями, а на наступний день збірна СРСР переграла Скуадру Адзури. У підсумку Кубок дістався збірній Нідерландів, яка у вирішальній грі забила радянській команді двічі. При цьому гол Марко ван Бастена був визнаний одним з кращих в історії чемпіонатів Європи.

Чемпіонат Європи, який назавжди залишився в історії футболу як приклад романтики і дива. Корона дісталася сенсаційній збірній Данії, яка дізналася про свою участь на турнірі лише за кілька днів до його початку. Югослави з політичних причин були виключені зі змагань, і їх місце зайняли саме данці.

Також примітна участь в Євро збірної СНД - наступниці команди з СРСР. Цей турнір - останній, у фінальній частині якого брали участь лише вісім команд. Сенсаційним датчанам в фіналі протистояли діючі чемпіони світи, але Бундестім нічого не змогла вдіяти з Петером Шмейхелем і компанією.

Ювілейний десятий чемпіонат Європи, який пройшов в Англії, виграла збірна Німеччини. Відкриттям цього турніру стали чехи, які пробилися в плей-офф, а потім і до фіналу форуму з тієї ж групи, що і німці (Німеччина - перша, Чехія - друга).

Останній тріумфатор Євро - збірна Данії, - навіть не вийшов з групи. Саме на чемпіонаті Європи 1996 вперше було використано правило "золотого голу". Втім, спрацювало нововведення лише в фінальному поєдинку, коли Олівер Бірхофф на 96-й хвилині вразив ворота збірної Чехії. На попередніх стадіях плей-офф лише два матчі закінчилися в основний час (в чвертьфіналі німці переграли хорватів, а чехи - португальців). Решта пар визначали переможця за допомогою серії пенальті.

Перший в історії турнір, господарем якого стали відразу дві країни - Бельгія та Голландія. Також форум примітний тим, що на ньому вперше застосовувалось правило ануляції жовтих і червоних карток після групового етапу. Первісна стадія турніру принесла кілька сенсацій: з групи не вийшли англійці і німці. Крім того чехи і співгосподарі турніру - бельгійці.

Чвертьфінал запам'ятався знищенням футболістами збірної Голландії югославів - 6:1. Втім, представники країни тюльпанів були змушені зійти з дистанції в півфіналі, пропустивши в головний матч турніру італійців. Там, - в фіналі, - відбулася справжня драма. Команда Діно Дзоффа зусиллями Дельвеккіо відкрила рахунок на 55-му оберті секундної стрілки і утримувала перевагу аж до третьої доданої хвилини. І коли вже здавалося, що італійці стануть чемпіонами, Сільвен Вільтор забив рятівний для французів гол. А вже в додатковий час пригнічені італійці пропустили "золотий гол" від Давида Трезеге.

Греція, феноменальна Греція. До цих пір команду Отто Рехагеля наводять як приклад витримки, організації, цілеспрямованості і дисципліни. По сітці плей-офф досить впевнено йшли господарі португальці, в той час як греки добували натужні, нічим непримітні (з точки зору гри переможців) перемоги над Францією та Чехією.

У фіналі, природно, усі розраховували на перемогу португальців, тим більше, що "європейські бразильці" мали боржок перед еллінами за поразку на груповій стадії. Але, як і кількома тижнями раніше, більш успішною виявилася саме збірна Греції. Гол Ангелоса Харістеас шокував всю футбольну Європу.

Турнір в Австрії та Швейцарії. Саме з нього почалася золота ера збірної Іспанії. Луїс Арагонес ще до початку чемпіонату Європи був розкритикований через рішення не включати в заявку одну з найяскравіших зірок іспанського футболу Рауля Гонсалеса. Але після фінального свистка італійця Роберто Розетті, який зафіксував перемогу іспанців 1:0 над німцями

в фіналі чемпіонату Європи, скептики притихли. У іспанців і без Рауля було кому забивати. Кращим бомбардиром турніру став Давід Вілья, добре проявили себе також Фернандо Торрес (за всі попередні промахи Ель Ніньо реабілітувався точним ударів у ворота Йенса Леманна) і Даніель Гуїса. Настав час тотального домінування збірної Іспанії.

Вперше в історії чемпіонат Європи просунувся так глибоко на Схід європейського континенту. Україна і Польща отримали право приймати матчі форуму і Донецьк, в якому були зіграні п'ять поєдинків, став найбільш східним містом, який коли-небудь приймав поєдинки Євро. Але для збірної України Донецьк щасливим не став.

На "Донбас-Арені" команда Олега Блохіна програла французам і англійцям, а тому перемога над шведами в Києві (два феноменальних голи Андрія Шевченка) повністю знецінилася. Однією з головних сенсацій турніру стала, мабуть, півфінальна перемога італійців над німцями. Це були хвилини слави одіозного Маріо Балотеллі. Але в фіналі італійці нічого не змогли протиставити надпотужним іспанцям - поразка 0:4.

Втретє в історії чемпіонат Європи проходив на полях Франції. Історичний турнір, адже вперше з часу заснування в фінальній частині ЄВРО взяли участь 24 команди. Завдяки реформі, вчиненій футбольними чиновниками, шанс долучитися до свята отримали екзотичні як для такого рівня збірні Албанії, Угорщини та Північної Ірландії.

Здійснили прорив і Уельс з Ісландією. А поважні Нідерланди, навпаки, опинилися за бортом змагання. Вперше ситом відбору на ЄВРО пройшла й Україна (адже в 2012-у році ми взяли участь у турнірі як співгосподарі змагань). Проте безпосередньо у Франції команда Михайла Фоменка провалилася.

Українці програли всі матчі в групі, а відкриттям турніру стали збірні Ісландії та Уельсу. Останній дійшов до півфіналу, де поступився майбутньому переможцю збірній Португалії. Більшість вважає, що турнір заслужила виграти Франція, однак Гра розсудила по-іншому.

І знову 24 збірних в фінальній частині ЄВРО, однак тепер змінилася сітка кваліфікації. Замість плей-оффу третіх місць кваліфікаційних груп, організатори влаштували додатковий конкурс для небезуспішних учасників Ліги Націй.

Однак головна новинка відбулася в площині географії – одразу 12 збірних отримали право називатися господарями турніру. Відповідно, розподіл команд за групами майже наполовину став відомий ще до жеребкування фінальної частини.

Вперше на ЄВРО відібралася збірна Фінляндії і вперше пробитися туди отримали змогу футбольні карлики на зразок Косова чи Грузії. Вперше на турнірі буде застосована система VAR. І вперше на ЄВРО напряму (без плей-офф чи автоматичної путівки) відібралася збірна України. Підопічні Шевченка потужно провели кваліфікацію, залишивши за спиною чинних чемпіонів Європи.