Румунія - Албанія 0:1. Тіранська собака на бухарестському сіні

Ліон. "Стад-де-Люмьєр"

Головний арбітр: Павєл Краловєц (Чехія)

Румунія - Албанія 0:1

Передматчева ситуація в цій парі була проста, як колумбове яйце. Або виграє Румунія – і, скоріш за все, чіпляється за плей-офф (чи, за умови перемоги Франції у паралельному поєдинку, навіть застрибує на другу позицію в групі). Або виграє Албанія – і стає третьою з невеличкими, але шансами на 1/8-у фіналу. Нічия не давала обом командам анічогісінько. Хіба що для албанців це все одно було б перше набране очко.

Тому ніякої розкачки у матчі не було. Румуни, яких більшість вважала фаворитом цієї пари (і недаремно вважала, матч з Францією продемонстрував, що вона здатна на серйозну гру і хороший результат), уже в дебюті створили кілька непоганих моментів, змусивши Берішу попрацювати в воротах як слід. Кілька разів той з труднощами ліквідовував загрозу біля своїх воріт – наприклад, на 8-й хвилині, коли Станку з лінії штрафного мав уже й забивати.

В кінці стартової третини тайму, яка пройшла однозначно під румунським прапором, свій шанс не використав Алібек – пробивши дуже близько до ближнього кута. А після цього «Орли» почали розправляти крила. Спочатку час від часу, на контратаках – але гольовий момент виник неочікувано швидко, рівно посередині тайму. Чорні розкрутили захист суперника на запчастини, Ліля діагоналлю розрізав штрафний точно на Садіку – а той із убивчої позиції пробив значно вище воріт. Нереально гольовий і так само нереально невикористаний шанс. Шанс, про які частенько говорять – «не забиваєш ти, забивають тобі».

Але цього дня Румунія не була готова до втілення цієї футбольної мудрості в життя. Бо до кінця тайму домінували на полі уже футболісти команди де Бьязі. Мемушай розстрілював ближній кут – Тетерушану довелося попрацювати, аби все завершилося кутовим. А от у команди в жовтому таких моментів не спостерігалося. І, в принципі, закономірним став підсумок першої половини матчу, який зробив красивим ударом головою Садіку – зависнув над голкіпером, прямо як якийсь Майкл Джордан, і перекинув воротаря та захисника, направивши м’яча у спорожнілий кут.

По перерві уже було не до церемоній. Румунія пішла відігруватися, віддала супернику простір на своїй половині поля, за що мало не поплатилася уже на п’ятій хвилині, але героя першого тайму підвела техніка. Побігли румуни – але добігти навіть до напівгольового моменту їм не вдалося. Натомість «Орли» час від часу дуже боляче клювали візаві, як от Мемушай на 63-й хвилині, коли Тетерушану довелося попрацювати під перекладиною.

Румунів міг урятувати свіжий Андоне, що увійшов у гру замість Попи. Спочатку Флорін міг вискочити на ворота, та його ривок перервав свисток судді – помилковий, бо офсайду не було. А за кілька хвилин Андоне розстріляв перекладину албанських воріт. Забий тоді 14-й номер Румунії – і гра пішла б іншим шляхом, бо часу для другого голу у румунської збірної було ще багато. Але – не склалося.

І албанці, не без нервів, але й не дозволивши супернику створити більше жодного серйозного моменту біля своїх воріт, довели гру до першої в своїй Євро-історії перемоги. Перемоги, яка відібрала реальний шанс на плей-офф у Румунії (4 очки – це 4 очки, з таким показником не вийти це фантастика; на єдиному ЧС, який проходив за нинішньою Євро-схемою і триочковою перемогою не вийшли дві команди, які набрали 3 і 2 очки відповідно) і подарувала їм самим шанс невеличкий, скромний. Бо ж дуже багато результатів має скластися у правильний пазл, аби Албанія стала учасником 1/8-ї фіналу.

Втім, вони і так уже герої. А якби ще частина етнічних албанських футболістів виявила патріотизм, а не прагматизм – і грала б не за Швейцарію, а за «Орлів»…