ЄВРО-2020
ЄВРО-2020

ЄВРО-2020 - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Швеція – Бельгія 0:1. Бай-бай, Ібрагімовіч


Златан завершив кар'єру в збірній. Завершив всуху і поразкою.

Швеція – Бельгія 0:1. Бай-бай, Ібрагімовіч

22 червня. Ніцца. «Стад де Ніцца»

Швеція – Бельгія 0:1. Бай-бай, Ібрагімовіч - изображение 1Швеція – Бельгія 0:1Швеція – Бельгія 0:1. Бай-бай, Ібрагімовіч - изображение 2

Гол: Наїнґґолан 84

Швеція: Ісакссон – Ліндельоф, Е. Йоганссон, Ґранквіст, М. Ульссон – С. Ларссон (Дурмаз 70), Екдаль, Чельстрем, Е. Форсберґ (Еркан Зерґін 83) – М. Берґ (Ґудетті 63), Ібрагімовіч (к)

Бельгія: Куртуа – Меньє, Альдервейрельд, Вермален, Вертонґен – Наїнґґолан, Вітсель – Я. Карраско (Мертенс 71), Де Брюйне, Азар (к) (Оріґі 90+3) – Лукаку (Бентеке 87)

Судді: Брих – Борш, Лупп – Данкерт, М. Фрітц (усі – Німеччина)

Попередження: Екдаль 33, Е. Йоганссон 36 – Меньє 30, Вітсель 45+1

Ні, то їм не Київ. Тих ефектних шведів, які чотири роки тому привидами впродовж двох тижнів бродили по українській столиці, в Ніцці банально не було. Навіть їхнє фірмове затягування «Златан Ібрагімовіч» на підходах до стадіону звучало якось кволо і поодиноко. Що не кажіть, а пиво вартістю один євро робило дива. У Ніцці ж хмільний напій на розлив вартує від п’яти євро. Звісно, скандинави заможні, але й грошенята рахувати вони теж вміють. Тож не дивно, що відверто вхламлених «вікінгів» у Ніцці не було.

Красиво пісня про Ібрагімовіча пролунала вже на самому стадіоні, хвилин за 20 до початку матчу. Втім, шведів кмітливо збаламутили бельгійці, котрі зі свого боку підтримали хіта, але замість «Златан» співали «Бай-бай» і колективно помахували на прощання рукою.

Власне, від шведів у цьому матчі залежала не лише доля власна, а й майбутнє ірландців і турків. Наставник скандинавів Ерік Гамрен, котрий перед матчем надзвичайно натхненно виконав національний славень, виставив на цей доленосний поєдинок абсолютно ідентичний у порівнянні з попередньою зустріччю проти італійців варіант складу. У воротах грав Андреас Ісакссон. В обороні справа наліво розташувалися Віктор Ліндерьоф, Ерік Йоганссон, Андреас Ґранквіст та Мартін Ульссон. У центрі півоборони діяли Альбін Екдаль і Кім Чельстрем. Роль правого хавбека виконував Себастьян Ларссон, а зліва грав Еміль Форсберґ. У нападі поряд із капітаном Ібрагімовічем вийшов Маркус Берґ.

Тренер бельгійців Марк Вільмотс до основи, яка розпочинала зустріч з ірланцями, вніс одну зміну. Ні, травмованого Маруана Феллаїні все ще не було. В опорну зону в пару до Акселя Вітселя повернувся Раджа Наїнґґолан, а Муса Дембеле цього разу залишився у резерві. Ворота традиційно захищав Тібо Куртуа. В центрі оборони третій матч поспіль грає пара Тобі Альдервейрельд – Томас Вермален, а зліва знову вийшов Ян Вертонґен. Справа ж уже в другому поєдинку грає Томас Меньє. Під нападником Ромелу Лукаку креативило тріо Яннік Карраско – Кевін Де Брюйне – Еден Азар.

Поєдинок суперники почали дуже живо. Бельгійці спробували диктувати умови, а шведи натомість зробили акцент на проникаючі атаки, коли нападники за м’яч зачіпаються, а їх з глибини підтримує ціла група хавбеків. Першої гостроти довго очікувати не довелося. Азар, змістившись зліва в центр, скинув м’яч під удар Вітселю. Той пробив сходу метрів з 20-ти поруч із хрестовиною. Відповіть суперників була значно небезпечнішою і мала б виявитися гольовою. Оборонці «червоних дияволів» не те що не змогли вибити м’яч після навісу зі штрафного, а просто скинули кулю на одинадцяти метрах під ноги Берґу. Маркус бив у падінні, але влучив точно по центру воріт, а Куртуа не помилився. Можна сказати, що команді Вільмотса пощастило, але вона не знітилася, а відразу провела гарну атаку у відповідь. Лукаку на вході до карної зони крутанув фінтами Йоганссона й пробив низом у правий нижній кут – трохи неточно.

Після обопільно агресивного старту опоненти трохи заспокоїлися і до середини тайму, вже грали трохи зваженіше й притримувалися при цьому тих же акцентів, що й на початку зустрічі. Технічніші бельгійці ліпше комбінували, але суперники опікали їх щільно і намагалися проникнути у вільні зони з глибини. У цьому відрізку в шведів непогано здалеку били Ларссон та Ібрагімовіч, а в бельгійців – Азар. Однак усім цим ударам бракувало влучності. Натомість гарна контратака у виконанні «червоних дияволів» цілком могла стати результативною. То якби Екдаль неподалік від карного майданчика не підчепив за ногу Де Брюйне, котрий пронісся локомотивом через півполя і саме збирався зробити передачу вправо на Карраско. Що попередження це було виправданим, довів невдало виконаний Вертонґеном штрафний.

Бельгійці виглядали в наступі різноманітнішими, постійно змінювали напрямки атак і їх характер. Спроби пройти з допомогою короткого пасу через центр чергувалися з фланговими атаками. Двічі зліва гарно прострілював Де Брюйне і двічі Лукаку не вистачало зовсім трохи, щоб дотиком перетворити ці паси у гол. Завершився ж тайм оригінально розіграним бельгійцями кутовим зліва. Азар повернув м’яч на Де Брюйне, а той зробив навіс, який замикав Меньє. Маківкою голови Томас намагався вразити дальній кут, але трохи не влучив. При цьому довершити почати, замкнувши дальню стійку, міг ще й Лукаку. Ала Ромелу знову забракло сантиметрів.

Другу половину швиди розпочали агресивніше. Вони намагалися атакувати через фланги і туди на підтримку крайнім півоборонцям регулярно зміщувався Берґ. У принципі, якийсь ефект від того був. Скажімо, Ібрагімовіч після навісу від Форсберґа перестрибнув Вермалена більш ніж на голову, але у ворота трохи не влучив. Невдовзі Берґ, приборкавши кинутий йому на хід біля лицьової лінії справа, викотив кулю під удар Екдалю, проте той з лінії карної зони вдарив надто легко і Куртуа забрав м’яч намертво.

Зрозуміло, що грати з такою інтенсивністю безперервно складно. Шведи витримали хвилин десять, а потім трохи оберти збавили. Натомість бельгійці, граючи з позиції команди, яку нічия влаштовує, великих сил вперед теж відряджати не поспішали, натомість провівши гарний контрвипад, який завершувався прострілом Карраско справа. Однак Йоганссон у важкій ситуації зіграв надійно і вибив м’яч на кутовий.

А на 62-й хвилині трапився епізод, котрий у Швеції, можливо, згадуватимуть не менше, ніж ми відмінений гол Девіча англійцям у 2012-му. Після передачі справа Берґ у боротьбі з Вермаленом зумів зачепити м’яч швидше і то вийшла скидка на Ібрагімовіча. Златан у властивому карколомному стилі вдарив з з другого поверху ногою і влучив у верхній кут. Арбітр гол відмінив, зафіксувавши офсайд. Хоча з повтору виглядає, що положення «поза грою» радже не було.

Та гра продовжилася й Гамрен почав проводити заміни. Спершу він змінив нападників, випустивши замість Берґа Джона Ґудетті, а потім освіжив праве крило, кинувши у бій замість Ларссона Джіммі Дурмаза. Між цими замінами суперники обмінялися дальніми ударами, але м’яч після пострілу Де Брюйне перевів на кутовий Ісакссон, а під сильну діагональ Форсберґа у дальній кут зліва підставив голову Айдерверельд.

Разом з тим, було зрозумілим, що ближче до фінального свистка шведи почнуть ризикувати, а отже вихід в’юнкого і швидкого Дріса Мертенса напрошувався сам собою. Вже коли Дріс замінив Карраско, перший випад бельгійців пройшов і мав завершуватися взяттям воріт. То Лукаку, отимавши пас на хід з власної половини від Де Брюйне, наче на мотоциклі, втік від Йоганссона, але переграти Ісакссона в дуелі віч-на-віч не зумів.

У шведів у свою чергу ввімкнувся на повну Ібрагімовіч. Він відходив глибоко назад, брав ініціативу на себе, заробив і сам пробив штрафний метрів з 25-ти. Ось лишень Куртуа на цей постріл з відскоком від газону зреагував.

Втім, у бельгійців індивідуальностей більше і у вирішальну мить вони теж свої найліпші риси проявили. Тільки забити не змогли. Скажімо, Лукаку, отримавши передачу зліва від Азара, хитнув Ґранквіста і пробив з лінії карного майданчика над поперечиною. А потім за справу взявся вже сам Азар. Спершу він слаломом зліва в межі карної зони накрутив чотирьох оборонців суперника й пробив у дальній кут, але у ворота трохи н е влучив. Трохи ж згодом Еден вирішив долю гри. Помилка шведів полягала в тому, що проти Азара Дурмаз залишився на своєму правому фланзі один в один. Звісно, капітан бельгійців опіки уникнув легко й зряче віддав м’яч крізь штрафний майданчик на Наїнґґолана. Раджа пальнув метрів з 20-ти в дальній кут на славу та ще й невеличкий рикошет від Еркана Зенґіна шансів Ісакссону не залишив – 0:1.

Ібрагімовіч з розпачу махнув рукою, але в одній з перших після пропущеного голу атак вистрибнув у районі одинадцятиметрової позначки над головою Айдервейрельда і пробив з розвороту – поруч зі стійкою.

Власне, то було все. Бельгійці на контратаках мали змогу збільшити перевагу відразу двічі, але спершу Де Брюїн загнав своєю передачею вліво Мертенса за береги, а потім, коли Дріс м’яч дістав і віддав зручний пас у центр, Крістіан Бентеке пробив в Ісакссона.

Щойно матч завершився, бельгійська частина трибун злагоджено заспівала «Бай-бай, Ібрагімовіч». Кожен вболівальник знову розмахував на прощання рукою. Златан, звісно, розумів, що це тролінг, але одначе фанатам команди-суперниці подякував.

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (5)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
Veminal (Киев)
это провал - "Ибрагимовича никуда не продадут" - "цена упадет до 1 грн" - все звизда)))
Ответить
0
0
T-Storm
легенда...
Ответить
0
0
RJ Baker (Мариуполь)
Ну Ибра все же нестабилен - сколько не смотрел игры с его участием все время попадал на неудачные его игры... Но одну помню - как Шева изза спины Златана выскочил и головой на опережение в ближний угол...сказка!
Ответить
0
0
shipper (Одесса)
Еще один плюс командной игре в противовес звезде.
Ответить
+1
0
Ramses-ua (Запорожье)
Удачи Ибра, для своей сборной ты был легендой - пол команды. Сложно теперь будет представить шведов без тебя
Ответить
+4
-2


Новини Футболу

Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...

Мандруючи історією ЄВРО

Перший чемпіонат Європи з футболу серед збірних відбувся завдяки ініціативі першого секретаря УЄФА француза Анрі Делоне. Участь в турнірі, який проходив за олімпійською системою, взяли 17 збірних, при цьому багато статусних команд, як наприклад, Англія, Італія, Німеччина чи Швеція, відмовилися грати, пославшись на завантаженість футболістів в клубах. Півфінали і вирішальний поєдинок відбулися у Франції. У фінальному матчі зійшлися збірні Югославії, яка в 1/2 була сильнішою господарів, і СРСР, що перемогла Чехословаччину. Основний час завершився нічиєю 1:1, а в овертаймі перемогу радянській команді, а з нею і титул першого Чемпіона Європи приніс нападник Віктор Понєдєльнік.

Другий чемпіонат Європи помітно розширив число учасників - цього разу в боротьбу за трофей вступили 29 збірних. Як і чотирма роками раніше, в фінальний етап потрапляли чотири команди. Крім господарів іспанців в півфінал вийшли збірні СРСР, Угорщини та Данії. Якщо радянська команда практично не мала проблем у протистоянні з данцями, то Іспанії довелося неабияк потрудитися, щоб зломити опір Угорщини. Втім, додаткові 30 хвилин гри у півфіналі не завадили Фурії Роха виграти фінальний матч. Вирішальний удар в ворота збірної СРСР за рахунку 1:1 під кінець гри завдав Марселіно.

Під час третього за ліком чемпіонату Європи організатори змінили систему проведення турніру. 31 учасник були розбиті на вісім груп, переможці яких виходили в плей-офф. Фінальний етап цього разу приймала Італія, компанію якій склали Англія, СРСР і Югославія. У матчі між господарями та радянською збірною фінальний свисток арбітра зафіксував рахунок 0:0. Оскільки на той момент серію пенальті ще не придумали, переможця довелося визначати за допомогою жеребу, який був прихильний до італійської команди. В іншій парі сильнішою виявилася Югославія, яка, втім, нічого не змогла протиставити господарям у фіналі - голи Луїджі Ріви і П'єтро Анастазі зробили Італію третім чемпіоном Європи.

Фінальний етап Євро-1972 відбувся в Бельгії, яка, як і інші команди, пройшла сито групового етапу і першого раунду плей-офф і вийшла в півфінал. За крок від головного матчу бельгійців зупинила збірна Німеччини, в складі якої сяяли Франц Беккенбауер, Гюнтер Нетцер і Герд Мюллер. Саме останній і визначив результат поєдинку, забивши два голи. У другому півфіналі збірна СРСР перемогла Угорщину завдяки точному удару Анатолія Конькова. У фіналі, щоправда, боротьби не вийшло - Мюллер, який був визнаний кращим гравцем турніру, забив в ворота воротаря київського "Динамо" Євгена Рудакова двічі, ще один м'яч провів Херберт Віммер.

П'ятий чемпіонат Європи став останнім, на якому в фінальну частину виходили лише чотири команди. Вперше в півфіналі не виявилося збірної СРСР, титул на стадіонах в Загребі та Белграді повинні були розіграти Югославія, Нідерланди, Чехословаччина і ФРН. Незважаючи на наявність в своєму складі таких зірок як Кройф і Нескенс, голландці поступилися чехам в овертаймі. Додатковий час знадобився і для іншого півфіналу - тут Югославія вела з рахунком 2:0, але втратила перевагу і в підсумку програла, пропустивши три м'ячі від Герда Мюллера. Фінал Євро-1976 увійшов в історію як перший матч турніру, в якому була застосована серія пенальті. В основний час німці врятувалися завдяки голу Хельценбайна на 90-й хвилині, але у футбольній лотереї міцнішими нерви виявилися у футболістів чехословацької збірної. Вирішальний удар завдав Антонін Паненка, на честь якого згодом стали називати пенальті, пробитий "м'яким" ударом по центру воріт.

Євро-1980 в деякій мірі став революційним - УЄФА прийняв рішення розширити склад учасників фінального етапу до восьми команд, в число яких увійшли сім переможців відбіркових груп і Італія як господарка турніру. Збірні були поділені на дві підгрупи, переможці яких виходили відразу у фінал, а команди, що зайняли другі місця, проводили матч за третє місце. У квартеті А більше інших очок набрала збірна ФРН, яка обіграла Чехословаччину і Нідерланди, а також зіграла внічию з Грецією. Кращими квартету В стали бельгійці, яким для виходу в фінал вистачило перемоги над Іспанією і нічиїх з Італією і Англією. Героєм вирішальної гри став форвард збірної ФРН Хорст Хрубеш, який забив одному з кращих воротарів того часу Жан-Марі Пфаффу два м'ячі.

Чемпіонат Європи 1984-го року став тріумфальним для збірної Франції, яка і приймала турнір. Система проведення першості знову зазнала змін - тепер з групи виходили по дві команди, які потрапляли до півфіналу. У групі А Данія, Югославія і Бельгія не змогли скласти гідної конкуренції Франції, при цьому другими стали данці. З групи В до четвірки кращих вийшли Португалія та Іспанія, які залишили за бортом змагань Румунію і ФРН. У півфіналі Франція лише в овертаймі дотиснула Португалію, а Іспанія змогла перемогти Данію в серії післяматчевих пенальті. У фінальній грі перемогу господарям принесли точні удари Брюно Беллона і Мішеля Платіні. До слова, майбутній президент УЄФА встановив унікальне досягнення - забив дев'ять голів у всіх п'яти матчах турніру своєї команди.

Після довгої перерви до фінальної частини континентальної першості знову пробилася збірна СРСР. Команда, основу якої складали гравці київського «Динамо», на чолі з Валерієм Лобановським на груповому етапі перемогла голландців і англійців, а також зіграла внічию з ірландцями. Другою в квартеті В стала збірна Нідерландів. Паралельним курсом в півфінал вийшли Італія та господарі чемпіонату команда ФРН. У першій грі за вихід у фінал голландці здобули вольову перемогу над німцями, а на наступний день збірна СРСР переграла Скуадру Адзури. У підсумку Кубок дістався збірній Нідерландів, яка у вирішальній грі забила радянській команді двічі. При цьому гол Марко ван Бастена був визнаний одним з кращих в історії чемпіонатів Європи.

Чемпіонат Європи, який назавжди залишився в історії футболу як приклад романтики і дива. Корона дісталася сенсаційній збірній Данії, яка дізналася про свою участь на турнірі лише за кілька днів до його початку. Югослави з політичних причин були виключені зі змагань, і їх місце зайняли саме данці.

Також примітна участь в Євро збірної СНД - наступниці команди з СРСР. Цей турнір - останній, у фінальній частині якого брали участь лише вісім команд. Сенсаційним датчанам в фіналі протистояли діючі чемпіони світи, але Бундестім нічого не змогла вдіяти з Петером Шмейхелем і компанією.

Ювілейний десятий чемпіонат Європи, який пройшов в Англії, виграла збірна Німеччини. Відкриттям цього турніру стали чехи, які пробилися в плей-офф, а потім і до фіналу форуму з тієї ж групи, що і німці (Німеччина - перша, Чехія - друга).

Останній тріумфатор Євро - збірна Данії, - навіть не вийшов з групи. Саме на чемпіонаті Європи 1996 вперше було використано правило "золотого голу". Втім, спрацювало нововведення лише в фінальному поєдинку, коли Олівер Бірхофф на 96-й хвилині вразив ворота збірної Чехії. На попередніх стадіях плей-офф лише два матчі закінчилися в основний час (в чвертьфіналі німці переграли хорватів, а чехи - португальців). Решта пар визначали переможця за допомогою серії пенальті.

Перший в історії турнір, господарем якого стали відразу дві країни - Бельгія та Голландія. Також форум примітний тим, що на ньому вперше застосовувалось правило ануляції жовтих і червоних карток після групового етапу. Первісна стадія турніру принесла кілька сенсацій: з групи не вийшли англійці і німці. Крім того чехи і співгосподарі турніру - бельгійці.

Чвертьфінал запам'ятався знищенням футболістами збірної Голландії югославів - 6:1. Втім, представники країни тюльпанів були змушені зійти з дистанції в півфіналі, пропустивши в головний матч турніру італійців. Там, - в фіналі, - відбулася справжня драма. Команда Діно Дзоффа зусиллями Дельвеккіо відкрила рахунок на 55-му оберті секундної стрілки і утримувала перевагу аж до третьої доданої хвилини. І коли вже здавалося, що італійці стануть чемпіонами, Сільвен Вільтор забив рятівний для французів гол. А вже в додатковий час пригнічені італійці пропустили "золотий гол" від Давида Трезеге.

Греція, феноменальна Греція. До цих пір команду Отто Рехагеля наводять як приклад витримки, організації, цілеспрямованості і дисципліни. По сітці плей-офф досить впевнено йшли господарі португальці, в той час як греки добували натужні, нічим непримітні (з точки зору гри переможців) перемоги над Францією та Чехією.

У фіналі, природно, усі розраховували на перемогу португальців, тим більше, що "європейські бразильці" мали боржок перед еллінами за поразку на груповій стадії. Але, як і кількома тижнями раніше, більш успішною виявилася саме збірна Греції. Гол Ангелоса Харістеас шокував всю футбольну Європу.

Турнір в Австрії та Швейцарії. Саме з нього почалася золота ера збірної Іспанії. Луїс Арагонес ще до початку чемпіонату Європи був розкритикований через рішення не включати в заявку одну з найяскравіших зірок іспанського футболу Рауля Гонсалеса. Але після фінального свистка італійця Роберто Розетті, який зафіксував перемогу іспанців 1:0 над німцями

в фіналі чемпіонату Європи, скептики притихли. У іспанців і без Рауля було кому забивати. Кращим бомбардиром турніру став Давід Вілья, добре проявили себе також Фернандо Торрес (за всі попередні промахи Ель Ніньо реабілітувався точним ударів у ворота Йенса Леманна) і Даніель Гуїса. Настав час тотального домінування збірної Іспанії.

Вперше в історії чемпіонат Європи просунувся так глибоко на Схід європейського континенту. Україна і Польща отримали право приймати матчі форуму і Донецьк, в якому були зіграні п'ять поєдинків, став найбільш східним містом, який коли-небудь приймав поєдинки Євро. Але для збірної України Донецьк щасливим не став.

На "Донбас-Арені" команда Олега Блохіна програла французам і англійцям, а тому перемога над шведами в Києві (два феноменальних голи Андрія Шевченка) повністю знецінилася. Однією з головних сенсацій турніру стала, мабуть, півфінальна перемога італійців над німцями. Це були хвилини слави одіозного Маріо Балотеллі. Але в фіналі італійці нічого не змогли протиставити надпотужним іспанцям - поразка 0:4.

Втретє в історії чемпіонат Європи проходив на полях Франції. Історичний турнір, адже вперше з часу заснування в фінальній частині ЄВРО взяли участь 24 команди. Завдяки реформі, вчиненій футбольними чиновниками, шанс долучитися до свята отримали екзотичні як для такого рівня збірні Албанії, Угорщини та Північної Ірландії.

Здійснили прорив і Уельс з Ісландією. А поважні Нідерланди, навпаки, опинилися за бортом змагання. Вперше ситом відбору на ЄВРО пройшла й Україна (адже в 2012-у році ми взяли участь у турнірі як співгосподарі змагань). Проте безпосередньо у Франції команда Михайла Фоменка провалилася.

Українці програли всі матчі в групі, а відкриттям турніру стали збірні Ісландії та Уельсу. Останній дійшов до півфіналу, де поступився майбутньому переможцю збірній Португалії. Більшість вважає, що турнір заслужила виграти Франція, однак Гра розсудила по-іншому.

І знову 24 збірних в фінальній частині ЄВРО, однак тепер змінилася сітка кваліфікації. Замість плей-оффу третіх місць кваліфікаційних груп, організатори влаштували додатковий конкурс для небезуспішних учасників Ліги Націй.

Однак головна новинка відбулася в площині географії – одразу 12 збірних отримали право називатися господарями турніру. Відповідно, розподіл команд за групами майже наполовину став відомий ще до жеребкування фінальної частини.

Вперше на ЄВРО відібралася збірна Фінляндії і вперше пробитися туди отримали змогу футбольні карлики на зразок Косова чи Грузії. Вперше на турнірі буде застосована система VAR. І вперше на ЄВРО напряму (без плей-офф чи автоматичної путівки) відібралася збірна України. Підопічні Шевченка потужно провели кваліфікацію, залишивши за спиною чинних чемпіонів Європи.