Карлсруе - Гамбург 1:2. Динозаври залишаються у бундеслізі!

Карлсруе – Гамбург 1:2 (0:0, 1:1, 0:1)

Голи: Рейнольд Ябо, 78 – Марсело Діас, 90+1, Ніколай Мюллер, 115

Незабитий пенальті: Роувен Хеннінг, 120+3

"Карлсруе": Дірк Орлісхаузен, Мануель Гульде, Філіпп Макс (Денніс Кемпе, 86), Даніель Гордон, Йонас Мефферт, Хірокі Ямада (Рейнольд Ябо, 72), Мануель Торрес, Гаетан Креббс (Мартін Штолль, 89), Енріко Валентіні, Дмітрій Назаров, Роувен Хеннінгс

"Гамбург": Рене Адлер, Слободан Райковіч, Денніс Дікмайєр, Маттіас Острцолек, Йохан Джуру, Іво Ілічевіч (Клебер, 86), Льюїс Холтбі (Золтан Штібер, 66), Рафаель ван дер Ваарт, Марсело Діас, Івіца Оліч (Ніколай Мюллер, 77), П'єр-Мішель Ласогга

Рік тому "Динозаври" докотилися до стикових матчів – які виграли у "Гройтер Фюрт", не вигравши жодного матчу (0:0 та 1:1). Пройшов рік, змінилося багато чого – тільки не участь "Гамбурга" в перехідному протистоянні. Перший, знову домашній матч завершився вже не такою зручною нічиєю 1:1 – а це значило, що на виїзді північному клубу треба було забивати за будь-яку ціну.

На початку першого тайму був непоганий шанс у Оліча – голкіпер "Карлсруе" витягнув. А далі, попри певну перевагу (наприклад, у володінні м'ячем), "ротхозе" не створили нічого такого, що б свідчило про реальні можливості зачепитися за перемогу.

По перерві активніше заграло уже "Карлсруе", хоча господарів влаштовувала і нульова нічия. Але з кожною хвилиною "сині" додавали, десь із середини тайму пішли небезпечні удари, кілька разів близьким до голу був азербайджанський німець Назаров. "Гамбург" в принципі відповідав ударом на удар, хоч це і не було настільки гостро, наскільки хотілось би уболівальникам гостей.

На 72-й хвилині на полі з'явився Ябо – і за кілька хвилин він з передачі Хеннінгса вийшов сам на сам з Адлером, пробивши тому точно між ніг. Гол в принципі нічого не змінив, бо "Гамбургу" і так, і так треба було забивати. Але йшли хвилини, а м'яч не залітав у ворота Орлісхаузена. Невдовзі після голу Ябо Ласогга мав зрівнювати рахунок – штанга зіграла за "Карлсруе". Все йшло до того, що годинник на "Фолькспаркштадіоні", який веде відлік безпереревному перебуванню "Гамбурга" в бундеслізі, ось-ось зупиниться. Але…

На 90-й хвилині Мефферт зіграв рукою (відбив м'яча) – штрафний і картка. Марсело Діас пробив, як в останній раз (для нього то і був, мабуть, останній раз) – над стінкою і точно в порожній кут. Замість святкувань трибуни "Вільдпаркштадіона" змушені були дивитись овертайм. Де команди більше думали про оборону, ніж про атаку. В першій 15-хвилинці взагалі не було нічого цікавого, у воріт "Гамбурга" можна було пікнік організовувати – настільки там було тихо і затишно.

Гості, треба віддати їм належне, більше атакували – тому гол Мюллера після чи то невдалого удару, чи то класної передачі Клебера (обидва гравці "Гамбургу" вийшли на заміну, до речі) не став чимось екстраординарним. Тепер вже "Карлсруе" треба було йти вперед і забивати, тому останні хвилини четвертого тайму пройшли біля воріт "ротхозе". І на другій компенсованій хвилині, так само за контакт м'яча з рукою (Джуру), арбітр призначив пенальті у ворота Адлера.

Це була справжня точка кипіння матчу. Але голкіпер "Гамбургу" зняв усі питання, відбивши удар Хеннінгса в лівий нижній кут. Поданий після цього кутовий завершився нічим, і як тільки м'яч вилетів із штрафного гостей – суддя тут же дав фінальний свисток. У наддраматичному поєдинку "Гамбург" знову, вдруге за два роки в перехідних матчах, продовжив свою унікальну бундеслігову прописку. Але скільки ж можна не робити ніяких (чи робити неправильні) висновки? Колись же може і не пощастити…