Шлях Роберта. Чому краще ворог хорошого?

Якби Золотий м'яч вручали за підсумками місяця, то у вересні 2015 року в голосуванні із величезним відривом переміг би форвард мюнхенської «Баварії» Роберт Левандовскі. Після невеликої пробуксовки на старті сезону поляк набрався впевненості у складі збірної і буквально вибухнув, демонструючи кращий футбол у своєму житті. Він забив 16 голів у 8 матчах (включаючи поєдинки збірної і гру з «Боруссією») і тільки «Олімпіакос» дивом зумів стримати цю машину з реалізації моментів.

Не варто забувати, що Левандовскі перебрався до Мюнхена на правах вільного агента лише рік тому. Тоді в «Баварії» відбувся фактичний розмін нового форварда на Маріо Манджукіча, який в очах Гвардіоли був надто вже прямолінійним гравцем. Отримати плоди цієї рокіровки в минулому сезоні не вдалося, адже поляку знадобився час на адаптацію та усвідомлення своєї ролі в новій команді. Після статусу головної зірки Дортмунда, на яку працювала вся команда, Роберту необхідно було звикнутися з думкою, що він тепер «один із», а епітет «незамінний» варто було б відкласти до кращих часів.

Але навіть в не найоптимальнішому стані Левандовскі дав зрозуміти, що після стовпів Луки Тоні, Маріо Гомеса і Маріо Манджукіча в Мюнхені з'явився більш різноплановий і гнучкий нападник. Він не став зображати відтягнутого форварда, який зміщується в глибину у пошуках м'яча, а терпляче чекав своїх моментів або створював їх собі сам. Спочатку це не давало належного ефекту (до кінця вересня Роберт забив всього 2 голи), але з часом новачок притерся до партнерів, а ті, у свою чергу, зрозуміли специфіку його гри, і результативність капітана збірної Польщі впевнено поповзла вгору.

Сухі цифри брехати не будуть: у другій частині минулого сезону ефективність нападника виросла рівно в півтора рази в порівнянні з першою. Цей факт дозволяє стверджувати, що старт сезону-2015/16 став всього лише «продовженням банкету», а сам Левандовскі остаточно знайшов себе в новій команді. Його останні бомбардирські подвиги освіжили в пам'яті покер у ворота «Реала» і мимоволі підштовхують до думки, що Роберт дуже близький до звання кращої класичної «дев'ятки» сучасності. Відібрати Золотий м'яч у парочки Мессі-Роналду найближчим часом буде фактично неможливо, але на своїй позиції поляк вже точно входить в трійку кращих виконавців світу.

Спостерігаючи за його грою, здається, що у центрфорварда не так вже й багато роботи: прийняти м'яч і переправити його в сітку будь-яким способом. Але за зовнішньою простотою ховається безліч факторів, які звичайного нападника можуть зробити форвардом світового класу. Гольове чуття, усвідомлення командного маневру, вміння прораховувати ситуацію на кілька секунд вперед і своєчасно звільнятися від опіки, підсвідоме відчуття розташування воріт і багато іншого. У випадку з Левандовскі ці елементи фактично зведені в абсолют, а вмінням «просто забивати м'ячі» він скидається на легендарного Герда Мюллера.

Зараз йому 27 і в найближчі кілька років він міг би принести «Баварії» чимало користі. Контракт Роберта розрахований до літа 2019 і в Мюнхені напевно розраховують, що він відпрацює цю угоду до кінця. Тим не менше, під час кожного трансферного вікна навколо персони польського нападника починають роїтися чутки про потенційний перехід. На перший погляд, вони абсолютно безпідставні і цікаві лише акулам пера, їх поширюють, але при більш детальному розгляді виникають певні питання.

Ще п'ять років тому про трансфер одного з ключових гравців «Баварії» можна було і не мріяти, але часи змінюються. Якщо раніше Мюнхен покидали лише футболісти, від яких позбавлялися через безперспективність (відпрацьований на топ-рівні матеріал), то за останні два роки «Баварія» явила світові два дуже небезпечних прецеденти. Переходи Тоні Крооса і Бастіана Швайнштайгера ніби натякнули, що тепер і в ФК Голлівуд немає недоторканних виконавців і будь-якого футболіста можна продати/купити. У випадку з Томасом Мюллером і МЮ керівництво клубу наклало вето на трансфер (ключовий виконавець, свій вихованець, баварець до кінчиків нігтів), але далеко не факт, що аналогічним чином ставитимуться до потенційної пропозиції по Левандовскі влітку 2016 року.

За великим рахунком, трансфер поляка можуть дозволити собі лічені клуби в Європі: «Реал», «Барселона», ПСЖ, «Ман Сіті», МЮ, «Челсі» і лондонський «Арсенал». Для «Барселони» і ПСЖ при здорових Суаресі і Кавані цей трансфер складно назвати логічним, а переїзд під крило до Арсена Венгера навряд чи зацікавить самого Роберта. З решти варіантів найбільш імовірним вилядає «Реал», для якого проблема центрального нападника актуальна останні кілька років. При всій повазі до Каріма Бензема, він не справляється з функціями незамінного центрфорварда одного з найсильніших клубів світу. До того ж, магія імені королівського клубу разом із необмеженими фінансовими можливостями серйозно допомогли б привернути увагу Левандовскі, а наявність таких партнерів, як Роналду, Бейл і Модріч дозволило б скоротити період адаптації в Мадриді до мінімуму.

Схожа ситуація з МЮ і «Челсі» яким би не завадив класний центрфорвард, і які змогли б заплатити за нього близько 70-80 мільйонів євро. Але інтерес «Юнайтед» до Мюллера і Неймара, а також криза в стані «Аристократів», яка може обернутися зміною тренера, поки не дозволяє оцінювати реальну вірогідність трансферу польського бомбардира.

У «Манчестер Сіті» в останні роки хоч і не спостерігається проблем з кількістю і якістю центрфорвардів, зате є складнощі з їх оптимальним використанням. Складається враження, що Мануель Пеллегріні не розуміє, як поєднувати нападників, яких йому купують, тому тягнути команду на собі вкотре доводиться Серхіо Агуеро. Звичайно, Левандовскі міг би підсилити «Городян», але у тренера однозначно виникли б проблеми з одночасним використанням двох однотипних футболістів, а ризикувати заради цього сотнею мільйонів євро - не найкраща ідея.

У будь-якому разі, оптимальним рішенням для Роберта Левандовскі стало би продовження кар'єри в «Баварії». Знайомий чемпіонат, комфортні умови, зручні партнери, смачний контракт - що ще потрібно для щастя? За плечима у поляка вже величезна кількість рекордів, починаючи від титулів кращого бомбардира в трьох лігах Польщі і закінчуючи найшвидшим пента-триком в історії Бундесліги, а подальші виступи в Мюнхені фактично гарантують йому нові досягнення (наприклад, титул кращого бомбардира-іноземця в історії БЛ). До того ж, шанси виграти Лігу чемпіонів у складі «Баварії» анітрохи не гірші, ніж в умовному «Реалі» або «Челсі».

Тобто, з точки зору прагматика і мисливця за трофеями, у Левандовскі немає жодних передумов для зміни клуба, і з'являться вони тільки в двох випадках: якщо керівництво "Баварії" захоче серйозно заробити або у Роберта прокинеться «дитяча мрія» пограти в «Реалі»/МЮ/«Челсі» (потрібне підкреслити).

Вопросы автору вы можете задать на конференции или