Баварія в кризі. П'ять проблем, які Ковач повинен вирішити

Баварія в кризі. Вона не перемагає вже в чотирьох матчах поспіль і в Бундеслізі скотилася на шосте місце. Ніко Ковач заявляє про намір провести серйозні розмови всередині колективу і зробити висновки з усього, що зараз відбувається. Але при цьому хорват, здається, не впевнений, чи залишиться він головним тренером після міжнародної паузи.

Проте, щоб довести свою профпридатність для Баварії, він повинен вирішити кілька важливих питань.

Півзахист: вивести плеймейкера з-під пресингу

У цьому сезоні Ковач балансує між схемами 4-3-3 і 4-2-3-1. Це дозволяє забезпечувати контроль м'яча на чужій половині поля і при втраті зустрічати суперника там же. Але потрібен Джеррард або Лемпард в півзахисті. Цю роботу Ковач довірив Тьяго. Спочатку він справлявся - але як тільки суперники стали це читати, Баварія скотилася на шосте місце.

Ключ до успіху в матчі з нинішньої Баварією криється в зоні «вісімки». Щоб її захопити, гейм-дизайнера потрібно якщо не ізолювати, то, як у випадку з Гладбахом, наситити навколо нього простір. У недавньому матчі з Борусією Тьяго постійно грав під тиском. Білд-ап через центральну вертикаль, здається, не працює. Ковач повинен щось з цим робити.

Вінгери: урізноманітнити гру на крилах

Проблема ведення гри через центр тінню переслідує Баварію протягом багатьох років. У команди просто немає класичної «десятки». Навіть Хамес стягується до напівфлангу і йде в глибину. Баварія грала широко ще у Гвардіоли і Анчелотті. Тримати м'яч в центрі, поки Рібері або Роббен не опиняться в ситуації 1-в-1 або фуллбек не наближатиметься до лінії офсайду - ось як грала Баварія.

Але Роббен і Рібері більше не тягнуть так, як тягли ще пару років назад. Серж Гнабрі, в свою чергу, абсолютно не орієнтується в стислому просторі. Якщо Тьяго все-таки знаходить спосіб доставити м'яч на фланг, то атака там і захлинається, залишаючи Левандовскі поза грою.

Та ж Боруссія грала з двома глибоко посадженими форвардами, що допомогло їй ізолювати атакуючих гравців суперника. Формула розриву ворожої оборони через напівфлангі у Баварії більше не працює. Замінити Рібері і Роббена прямо зараз неможливо, але спробувати урізноманітнити гру Ковач зобов'язаний.

Як варіант: навіси

Коли Баварію тренував Юпп Хайнкес, Йозуа Кімміх був лідером в Бундеслізі за кількістю навісів у штрафний майданчик. В навісах немає нічого поганого, якщо у тебе в складі є нападник типу Левандовскі або Вагнера. Використовувати їх як один з основних видів зброї - варіант тієї самої різноманітності гри на крилах.

Ковач же робить ставку на напівфланги, намагаючись доставити м'яч у штрафну низом. Навіси команда не відпрацьовує на тренуваннях так, як це робила при Хайнкесі. У матчі з Гладбахом Кімміх виконав десять навісів, і всі - неточні. Левандовскі як і раніше чекає свого шансу в штрафній. Чому цим не користуватися?

Вирішити проблему пресингу

У цьому сезоні Баварія час від часу стикалася з одними і тими ж труднощами, але компенсувала їх за рахунок індивідуальних дій гравців - і пресингу. У пресингу на чужій половині поля працювали п'ять гравців. Притискаючи по схемі 1-в-1, баварці змушували суперника звалюватися в сліпі закидання вперед.

Але в матчі з Гладбахом ідеальний сценарій не спрацював. Знову ж: Боруссія грала з двома глибоко посадженими форвардами. Як тільки п'ять футболістів Баварії виривалися в пресинг на чужу половину поля, ці форварди вривалися в вільну зону під коротку передачу. З ними залишався лише Тьяго за не особливо активної підтримки захисників.

Такий підхід дозволив Боруссії отримати перевагу в опорній зоні суперника.

Коли Баварія пропускала перший гол, вона була пасивна. Це суперечить пресинг-ідеї Ковача. Якоюсь мірою тут можна побачити невиконання тренерських настанов, адже на початку сезону ця формула довела свою працездатність. Ковач повинен з цим щось робити - якщо, звичайно, команда не вирішила щось робити з ним.

Гравці не в формі, і що з цим робити - це ще питання

Попередні проблеми зачіпають тактику і техніку. Кілька тренувань, можливо, пара тактичних і кадрових змін, навіть звернення до схеми з трьома захисниками, якою Ковач користувався в Айнтрахті - і Баварія заграє інакше (необов'язково краще).

Але головна проблема полягає в іншому: ключові гравці Баварії не в найкращій формі. Роббен, Рібері, Кімміх, Мюллер, Хуммельс - всі вони лише тінь своїх кращих днів.

У чому суть Баварії останніх років? Яким би план суперника не був геніальним, індивідуальний клас футболістів Баварії вирішував. Зараз ігровому рецепту баварців бракує цього класу як основного інгредієнта.

Причини можуть бути різні. Мораль же така, що це - найбільша проблема, якій Ковач повинен знайти рішення - якщо, звичайно, хоче залишитися тренером Баварії і під час наступної міжнародної паузи в листопаді.