Екс-футболіст пригадав Гамулу в херсонському Кристалі й заруби з Юрієм Максимовим

Опорний півзахисник українського футболу кінця 1980 і 1990-х, Костянтин Тупчієнко, який свого часу виступав у херсонському "Кристалі", пригадав виступи за цю команду і її зірок.

Тоді, у 1991 році, із херсонців виділявся Юрій Максимов, який за чемпіонат забив 27 голів.

Юру я знаю з дитинства, оскільки тренувався з ним та старшими хлопцями в ДЮСШ "Кристал". У той час Байдачний запросив у колектив кількох відомих вищолігових бійців: Ігоря Гамулу, Леоніда Гайдаржі, Валерія Панчика.

Гамула та Максимов створили непоганий дует – Васильович подає, а Макс забиває. Ось він і наколотив 27 штук (Усміхається). На тренуваннях у нас із Юрою була надзвичайна «заруба» під час вправи на тримання м’яча. Тренер Валентин Старцев любив нас у пару ставити. Максимов – високий, котиться чудово…

Після Старцева команду прийняв вже не як гравець, а головний тренер – Гамула.

Гамула – справжня легенда. У Херсоні він закінчував із футболом і організував прощальний матч. Вийшов на поле, відіграв три хвилини, всі зупинилися… і Васильович віддав мені свою футболку. Було приємно. Президент зібрав колектив напередодні прем’єрного чемпіонату України, призначив Гамулу головним тренером і поставив завдання за півроку вийти у Вищу лігу.

Ми йшли у лідерах, все по плану. Зіграли з Кривбасом вдома внічию, ще з кимось забуксували. І тут Ігоря Васильовича прибрали. Для чого? Це ж був лише 10-й тур. Слідом за Гамулою з Херсона поїхали досвідчені виконавці. Натомість набрали хлопців з київського спортінтернату, а також Ніченка та Лебедя, які демонстрували класну гру. Потенціал загалом непоганий, але врятувати ситуацію ми не змогли – і скотилися на 10-те місце. Я дотепер не розумію, чому Гамулу звільнили.