Як це було: останній трофей Динамо часів СРСР – 30 років тому

30 років тому, 7 жовтня 1990-го, київське «Динамо» здобуло 13-й, рекордний і останній для себе титул чемпіона СССР.

Жовто-блакитне «Динамо». «Динамо», яке той чемпіонський сезон провело у формі кольорів національного стягу. У той час уже нікого в українській столиці не дивувало, що чергова гра за участю киян перетворилася на своєрідну маніфестацію.

На трибунах тоді ще Республіканського стадіону навіть із не дуже якісної 15-хвилинної нарізки гострих моментів другого тайму видно десятки синьо-жовтих прапорів. Оголошення Олена Христофорівна теж робить українською. Хоча ще рік тому футбол у Києві озвучувався російською. Показово також, що телевізійний титр українською теж теж був "синьо-жовтим".

А суперника "Динамо" в такій атмосфері зім’яло 4:1. При цьому перша половина завершилася 1:1. Відкрив рахунок ударом головою після подачі кутового нині, на жаль, покійний Борис Деркач. Трохи згодом цей м’яч, пробивши зльоту з-за меж карного майданчика, відіграв Іґорь Корнєєв.

Визначальним у протистоянні став дебют другого тайму, коли спершу на 52-й хвилині, прибравши двох оборонців і обдуривши воротаря Міхаїла Єрьоміна, забив Сєрґєй Юран, а буквально через хвилину фантастичним ударом у «дев’ятку» метрів з 27-ми відзначився Деркач. Знак оклику на 64-й хвилині поставив, реалізувавши пенальті, Олег Саленко.

Анатолій Пузач, який замінив на посаді наставника Валерія Лобановського, котрий після невдалого мундіалю в Італії поїхав на Близький Схід, виставив на цю гру такий склад: Віктор Чанов – Борис Деркач, Ахрік Цвейба, Олег Кузнєцов (к), Сергій Шматоваленко – Геннадій Литовченко, Андрій Анненков, Сергій Ковалець (Іван Яремчук, 46), Василь Рац – Олег Саленко (Сергій Заєць, 76), Сєрґєй Юран.