Кубок Росії. Фінал. Пенальтійний трилер виграв Ростов

Каспійськ. Стадіон: "Анжи-Арена".
Арбітр: Сєрґєй Карасьов (Москва)
"Краснодар" - "Ростов" 0:0 (по пенальті 5:6)
"Краснодар": Андрєй Сініцин, Артур Єнджейчик, Андреас Гранквіст, Юрій Ґазінскій, Арі, Вандерсон (Лаборде 106), Віталій Калєшин, Жоаозіньйо, Євґєній Шипіцин (Марсіу 82), Рагнар Сігурдссон, Маурисіо Перейра
"Ростов": Стипе Плетікоса, Тімофєй Калачьов (Сінама-Понголь 106), Віталій Дьяков, Гуелор Канга Каку (Лоло 104), Артьом Дзюба, Баштуш, Азім Фатуллаєв, Хрвойє Милич, Арсєній Лоґашов, Джано Ананідзе (Полоз 86), Алєксандр Ґацкан

Попереджені: Ґазінскій 34, Сігурдссон 39, Шипіцин 55, Гранквіст, 57 – Баштуш 23, Лоґашов 52, Калачьов 77
Вилучені: Перейра 72 - Баштуш 100

Обидва тренери учасників фінального матчу випустили найкращих з перших хвилин. Виняток становив Роман Широков, який усе ж залишився у резерві. Вочевидь, наслідки травми таки давали про себе знати, то ж вийти з перших хвилин капітан збірної Росії не зміг. Натомість у «Ростова» вийшов головний піднощик снарядів для «сельмашівської» гармати Артьома Дзюби Жано Ананідзе.

Якщо у думці команд і була ставка на швидкий гол, то надто несмілива й недоконана, щоб народитися. Як і очікувалося, дещо більше активності на полі дочекалися від номінальних господарів. Завдяки більш швидкому переходу з оборони в атаку, у порівнянні з аж надто академічними акціями ростовців випади «биків» виглядали переконливішими, однак і близько не такими, щоб заслуговувати на означення «гострі». У цілому «Краснодар», як команда, креативні сили якої номінально значно переважали можливості опонента, вельми розчарував.

Заданий з перших хвилин повільніший повільного темп зберігся до останньої хвилини матчу. Відчувалося, що обидві команди відчувають величезну відповідальність, пов’язану з можливістю завоювання першого трофею в історії обох клубів. У першій половині зустрічі на двох команди завдали п’ять ударів у бік воріт Плетикоси та Сініцина – жоден випад команд ніякої загрози володінням стражів воріт не ніс. У цей перелік не потрапив контрвипад ростовців за десять хвилин до перерви, коли після акцентованої передачі Калачова класна скидка Дзюби дозволила завдати удару по воротам Канга – м'яч облизав стійку!

«Краснодар» спробував переломити хід матчу з початком другого тайму. Атаки підопічних Кононова супроводжувалися довгоочікуваними швидкісними рейдами Жоазіньйо та Арі, почав вмикатися у гру не лише епізодами Вандерсон. Одна з розіграних до вірного атак «чорних буйволів» дозволила вивести на ударну позицію якраз Вандерсона – той устиг обробити передачу з глибини й уник запізнілої реакції захисника. І знову стійка!

Міг стати ключовим епізод за двадцять хвилин до завершення гри, коли півзахисник «Краснодару» Перейра вирішив допомогти інтризі матчу воскреснути з мертвих. Уругваєць з італійським паспортом з усією широтою своєї безмежної латиноамериканської душі кинувся на супротивника двома ногами вперед. Вирок був швидким та безсумнівним – миттєве вилучення, яке гравець не опротестовував.

Чисельна більшість ростовців гру не «розбудила». За усіма законами жанру «комбайнери» мали б поміняти тактичний настрій на більш агресивну модель ведення гри, та на ділі «жовто-сині» не полишили надій розпечатати ворота суперника, використовуючи «стару» методику – закидаючи навісами завжди готового Дзюбу. Чому «Ростов» не повірив у наявні (наявні?) сили після стратегічної зміни кількості фігур на шахівниці – велика загадка. Власне, «картинка» гри аж ніяк не видавала відсутність «незайвого» гравця – своєрідний статус-кво зберігся.

…Аж до вилучення гравця і в «Ростова» вже у додатковий час. Після встановлення устрою «10 на 10» активізувався знову «Краснодар». Однак крім удару Вандерсона, який Плетикоса хоч і відбив перед собою, проте був застрахований від помилки власним захисником, згадати у «биків» нічого.

Серія пенальті пройшла під знаком безсилля голкіперів. Перші п’ять ударів залетіли в сітку. На шостій спробі дали маху Сігурдссон та Ґацкан. Продовження програшу дуелі нервам – удар у руки Плетикоси Ґазінского. Врешті вирішального удару завдав екс-гравцеь донецького "Металургу" та "Дніпра" Ігор Лоло.

Шосте місце в РПЛ тепер – офіційно не "єврокубкове".