Міцний кулак Зінедіна Зідана. Переможець зі шлейфом неоднозначності

Бурхливе море великого футболу, насичене помпезними лайнерами, все ще здатне втримувати на своїх хвилях, легенько покачуючи, і маленькі човники. В таких човниках зазвичай пливуть футбольні романтики, що приваблюють не грандіозним блиском, не розкішшю, а своїм вмінням ухилятися від шторму без належних для того палубних надбудов. "Лестер", "Монако", "Аякс", цьогорічна "Рома" у Лізі чемпіонів. "Реал" Зінедіна Зідана.

Звісно, "Реал" зі своїм королівським блиском і романтика на перший погляд – речі не сумісні. Однак усе змінює уточнення: "Реал" Зі-не-ді-на Зі-да-на. Француз, що був видатним футболістом, впродовж двох з половиною років на тренерському містку повторив досягнення Боба Пейслі та Карло Анчелотті, яким для трьох перемог у Лізі чемпіонів / Кубку Європейських чемпіонів знадобилося п'ять і дванадцять років відповідно.

Власне, саме за унікальним досягненням у Лізі чемпіонів Зідана і возвеличують як тренера "Реала". А француз ще підсилив ефект феєрверку вчасним відходом. Адже найліпше зазвичай запам'ятовується останнє слово, тому піти на хвилі успіху – це розумний хід. Розумний, однак дуже непростий.

"Я хочу подякувати Зінедіну за його відданість, любов і все, що він зробив для "Реала" в ці роки"...

Зідана можна (і потрібно) вихваляти за вчасний відхід, але спершу доречно пригадати історію зародження цього союзу. Історію, яка й насичує каденцію Зідана у "Реалі" футбольною романтикою, розбивши вщент закоренілі стереотипи. Тренер-новачок, що відмовився від пропозицій самостійної роботи заради гармонійного саморозвитку. Зідан міг очолити "Бордо" або "Ювентус", але обрав роботу з молоддю "Реала". Далі була роль асистента головних тренерів "вершкових" і лише потім – самостійне плавання. І нехай у Зідана не все виходило в побудові гри команди, історія його розвитку і становлення відповідає всім футбольним ідеалам.

Він прийняв "Реал" посеред сезону 2015/16, коли мадридський клуб накрили розруха і хаос, посіяні Рафаелем Бенітесом. Призначення Зідана виглядало першою медичною допомогою для важкохворого, до якого вже мчала "швидка". Однак француз зумів не просто припинити кровоточу, а здійняти потерпілого на ноги. І навіть відбився від зазіхань "Атлетико", з яким важко давав собі ради Бенітес. І хоч "Барса" в підсумку випередила мадридців на одне очко, прибравши до рук черговий чемпіонський титул, перемога в Лізі чемпіонів розвіяла сумніви мінливого, наче самозакохане дівча, Флорентіно Переса. Зідан отримав постійний контракт з підвищеною сумою зарплатні.

Те, що відбулося далі, не вкладається в рамки осягнення в контексті новачка. Зідан не був зухвалою вискочкою, зате – вовчою натурою в овечій шкірі ( в доброму значенні цієї фрази). Принаймні, перемоги в Суперкубку Іспанії, Суперкубку УЄФА, Клубному чемпіонаті світу, чемпіонаті Іспанії і Лізі чемпіонів у сезоні 2016/17 француз здобув саме з хваткою зголоднілого звіря. Хоча ззовні в моменти найбільших тріумфів виглядав інтелігентним, в міру стриманим (зіпсовані штанці цьому не суперечать), а деколи навіть скромним. То подобалося вболівальникам, хоча найуважніші з них вже тоді помічали особливість команди Зінедіна Зідана: мінімум різноманіття і футбольних хитрощів – максимум самовіддачі і терпіння.

Гра "Реала" відповідала найвищим ідеалам атлетичного футболу, але не була просякнута глибиною тренерської думки. Все зводилося до прямолінійних, хоча і ефективних поздовжніх передач і флангових навісів. Гру "Реала" в тому сезоні можна порівняти з партією у більярд, коли новачок, ледь познайомившись з правилами, один за одним заганяв до лузи "дурнів", особливо не вникаючи в тонкощі гри. Заходило так елегантно, що стороннім споглядачам новачок видавався досконалим майстром. От тільки з кожним ударом на кінчику більярдного кия накопичувався наліт.

Ні, третю поспіль Лігу чемпіонів "Реал" виграв не за інерцією. Сильні духом гравці не переставали боротися, вигризаючи потрібні результати там, де зламався б будь-хто інший. Зідан тримав у кулаку легкозаймисту суміш з низки розпещених великими грошима і успіхом гравців, не послабляючи хватки. Були непорозуміння з Себальосом, котрий буквально плакав на полі, неодноразово невдоволення демонстрував Роналду, частенько скиглив щодо відсутності ігрового часу Гарет Бейл, здав у порівнянні з самим собою Марсело, але все це відчепирювало максимум один перст від кулака. Інші ж чотири подушечки міцно притискалися до долоні, пробиваючи перешкоди.

"Я гордий тим, що був вашим гравцем. Спасибі вам велике, Містере"...

Зідан цілком і повністю контролював цю команду з точки зору субординації і людських стосунків. У роздягальні він говорив простими, - на межі з банальністю, - словами, що до розпечених професіоналізмом мізків гравців "Реала" доносилися звуками досконалості. Саме цим і пояснюється погашення конфліктів, що виникали в середині колективу впродовж останнього сезону, на початковій стадії. Цим також пояснюється чітка градація поєдинків на "важливі", "неважливі" і "перехідні". Зідан прекрасно умів донести до команди свої вимоги, мотивуючи підопічних на поєдинки Ліги чемпіонів. Тому "вершковим" втретє поспіль підкорився турнір, в якому вони, будемо відвертими, не були найкращими.

Впродовж дистанції від групового етапу і до київського фіналу "Реал" начисто переграв лише ПСЖ. "Ювентус" в розрізі двоматчевого протистояння завдав Зідану вдосталь язв, "Баварія" взагалі відправила у нокдаун, але переможцем в обох випадках виявлявся "Реал". У фіналі мадридці тонко відчули момент коливання, натиснувши на слабкі місця суперника акуратно тоді, коли м'язи "Ліверпуля" звело судомами. В цьому – вся суть команди Зідана.

А внутрішній чемпіонат 2017/18 наче випав з об'єктиву всіх тих, хто нині захоплюється досягненнями французького тренера. Хоча саме безвольна поразка "Реала" "Барселоні" перед різдвяними канікулами спричинила різкий крен на бік єврокубків, що не могло додавати авторитету команді, котра повинна боротися за максимальні досягнення у кожному турнірі. Друге коло Прімери перетворилося для Зідана на поле для експериментів, релаксації і набуття тонусу не просто так. То вже був хід за вітром, пориви якого виявилися сильнішими за стійкість француза на внутрішній арені.

Чи міг Зідан дати щось більше "Реалові"? За каденції Зізу прекрасно розкрився Марко Асенсіо. Знайшов себе Іско, котрий уже, бувало, втратив надію прижитися у цій команді. Ефективно грав Лукас Васкес, змужнів Ашраф Хакімі, не занепав духом Бензема. Випав Бейл, але це рівнозначне відтопиренню лише одного пальчика. Зідан і далі міг міцно стискати цього кулака, проте могли втомитися кисть, зап'ястя, передпліччя, ліктьовий суглоб та інші частини руки. І пробивати стіни перешкод, що поставали б перед французом в подальшому, було б все важче. То чому б, справді, не піти зараз?

"Це може здатися дивним, але команді, щоб продовжувати перемагати, потрібні зміни. Потрібні новий підхід і тренерські рішення. Ось чому я прийняв таке рішення".

149 матчів – 105 перемог і неймовірних дев'ять трофеїв (трофей за кожних 16,5 поєдинків). Зідан іде переможцем, хоча і тягне позаду себе шлейф неоднозначності.