Легендарний капітан чи головний негідник сучасного футболу? Протиріччя Серхіо Рамоса

Серхіо Рамос – один із найтитулованіших гравців світового футболу. У складі мадридського "Реалу" та збірної Іспанії виграв всі можливі трофеї. У його послужному списку – перемога на Чемпіонаті світу - 2010, золото Євро-2008 та 2012, перемоги у Лізі чемпіонів 13/14, 15/16, 16/17, 17/18; у Суперкубку УЄФА підіймав над головою трофей в 2014-у, 2016-у, 2017-у, у чемпіонаті Іспанії був найкращим зі своєю командою в сезонах 06/07, 07/08, 11/12, 16/17; у Кубку Іспанії – 10/11, 13/14 , у Суперкубку Іспанії – 08/09, 12/13, 17/18, на клубному чемпіонату світу перемогу здобув у 2014-у, 2016-у та 2017-у роках.

Але цих всіх досягнень могло б не бути, якби Серхіо Рамос свого часу вибрав не футбол, а… кориду. "Завжди хотів бути тореадорів, але у моєї мами дане бажання викликало цілком зрозумілий страх. Старший брат Рене порадив, щоб я все ж вибрав футбол", - пізніше розповідав в одному з інтерв'ю Рамос. На щастя для уболівальників "Реала", Рамос прислухався до вмовлянь старшого брата і вибрав професію більш безпечну.

У 15-річному віці потрапив у структуру "Севільї", а вже у неповних 18 років дебютував у складі головної команди севільського клубу. У 2004-у році він став чемпіоном Європи серед юнацьких команд віком до 19 років, де, до речі, у півфіналі у серії пенальті іспанці здолали збірну України з Мілевським, Алієвим та Чигринським у складі.

У сезоні 2004/05 Серхіо провів у Прімері 31 матч і забив два м'ячі. В кінці сезону молодий захисник був визнаний гравцем-відкриттям чемпіонату. Влітку 2005-го року Рамосом цікавились "Барселона" і "Манчестер Юнайтед", але він обрав "Реал", з яким підписав контракт буквально за півгодини до закриття трансферного вікна.

Сам Серхіо про цю подію говорив наступне: "Я підписав контракт о 23:30, знаючи, що трансферне вікно закривається опівночі. І коли я поставив свій підпис, я не міг у це повірити. Мені посипалися SMS-ки. В той день я напевно отримав найбільше SMS в своєму житті. Це був крок вперед і величезна відповідальність, і неймовірні зміни. Тоді я був зовсім дитиною і у мене не було ні найменшого досвіду... Прокидаєшся гравцем "Севільї", а спати лягаєш футболістом "Реала" (Мадрид). І знаєш, що будеш ділити роздягальню з такими людьми як Рауль, Бекхем, Зізу, Ікер, Роберто Карлос, Роналдо, а всі вони були моїми кумирами... Світ перевертається з ніг на голову".

Рамос з перших же матчів зайняв позицію центрального захисника в основному складі команди. Через два роки був переведений на позицію правого оборонця. 26-го березня 2005-го року Рамос дебютував у складі збірної Іспанії, вийшовши на заміну в поєдинку проти збірної Китаю (3:0) у віці 18-и років. Серхіо став першим футболістом з 1941-го року, який грав за збірну Іспанії в такому юному віці: раніше цього домігся воротар Хуан Акунья. З тих пір він став основним захисником команди Луїса Арагонеса. Прихід Рамоса в збірну співпав із завершенням міжнародної кар'єри Мічела Сальгадо, тож Рамос став основним правим захисником "фурії".

Згодом забив свої перші м'ячі за збірну, оформивши дубль у ворота збірної Сан-Марино (6:0). Був основним гравцем збірної на чемпіонатах Європи 2008, 2012 і 2016 років, а також на чемпіонатах світу 2006, 2010, 2014 і 2018 років.

Рамоса можна любити чи ненавидіти, але безглуздо сперечатися про його роль для мадридського клубу. "Реал" є переможцем чотирьох розіграшів Ліги чемпіонів з останніх п'яти. І немала заслуга в цьому саме Рамоса, який є не тільки лідером захисту королівського клубу, але володіє також унікальним відчуттям голу. Його підключення до атака на завершальних хвилинах (чи навіть секундах), які нерідко конвертуються в голи, вже стали притчею во язиціх для світового футболу. Хижак, телепат, футбольний убивця – його бомбардирським якостям можуть заздрити чимало нападників. Варто згадати хоча б дубль у ворота "Баварії" у півфіналі Ліги чемпіонів сезону 13/14, а також гол на 90+3 хвилині у фінальному матчі у ворота "Атлетико" того ж сезону, завдяки чому вдалося перевести гру в овер-тайм і перемогти. Через два роки фінал Ліги чемпіонів повторився, Расмос знову забив в основний час, а також реалізував свій пенальті у післяматчевій серії, яку "галактикос" зрештою виграли. У серпні 2016-го року гол Рамоса у ворота "Севільї" знову приніс "Реалу" трофей – Суперкубок УЄФА. До 93 хвилини "Севілья" вела 2:1 (до речі, за андалусійців забив Євген Коноплянка з пенальті), проте своїм голом Рамос перевів гру в овер-тайм. Там уже мадридці свого не віддали: переможний м'яч на 119-й хвилині забив Карвахаль. Класичний сценарій авторства легендарного Серхіо Рамоса, який, крім всього іншого, не раз забивав і в Ель Класико.

Рамос – це хитрий, досвідчений, зрілий вожак, здатний перегризти горлянку ворогам за будь-кого зі своєї зграї, однак здатен карати і своїх. Часто Рамос ставав проблемою для "Реала" суто через внутрішні стосунки з колегами чи керівниками. Показовим у цьому контексті буде спомин про конфлікти з Моуріньо, якому Рамос дорікав відсутністю досвіду гравця у професійному футболі.

У 2015-у році Рамос відмовився продовжувати контракт з "Реалом", вимагаючи підвищення зарплати. Доволі дешевий прийом, тим паче для гравців з таким статусом і таким впливом на роздягальню. Але Рамос розумів, що з керівництвом, ймовірно, домовитися про щось іншими способами навряд чи би вдалося. Зрештою, Флорентіно Перес клюнув. Ситуацією вже готовий був скористатись "Манчестер Юнайтед", але президент "Реала" таки зробив свій крок, боячись наслідків втрати гравця-глиби.

Ідеали? Безперечно, у Рамоса їх не може не бути, але іноді Серхіо дозволяв собі зазіхати на святе. З командою, яка, за суттю, і дала йому квиток у великий футбол, Серхіо побив горщики через гарячу кров, що бурлила в жилах. В одному з матчів капітан "Реала" пробив пенальті в ворота свого рідного клубу в стилі Паненки (вже тільки в цьому багато хто угледів провокацію), після чого Рамос приклав руки до вух і подивився на фанатський сектор "Севільї". Далі Серхіо повернувся до фанатів спиною і кілька разів вказав їм на своє прізвище на спині. Як результат – в тулуб полетіла пластикова пляшка з трибун. А за нею з фанатського сектору "Севільї" покотилися хвилі обурення: "Рамос, помри", "Рамос, помри".

"Я не хотів ображати вболівальників "Севільї", - наполягав після матчу Серхіо Рамос. - Мої жести були адресовані лише тому сектору стадіону, з якого з першої хвилини матчу мчали образи на адресу моєї матері. Севілья назавжди залишається моїм домом і я хотів би іншого ставлення до себе вдома. Коли мене ховатимуть, на моєму гробі будуть прапори і "Реала", і "Севільї". Але ж мости спалені. І побудувати їх заново буде дуже складно.

Але любов і нелюбов до Серхіо Рамос давно вже вийшла за межі футбольної Іспанії. Для прикладу – останній фінал Ліги чемпіонів. За його підсумками Рамоса проклинали всі ті, хто бажав перемоги "Ліверпулю". Фанати "червоних" звинуватили Серхіо у навмисному нанесенні травми ідолу мерсисайдців Мо Салаху, через що "Ліверпуль" начебто і поступився. Після матчу іспанець отримав безліч погроз на свою адресу та адресу сім`ї, а також був освистаний на "Уемблі" у матчі за збірну.

До всіх негараздів поточного року додався скандал, пов'язаний з допінгом. За даними бюро футбольних розслідувань "Football Leaks", 32-річний захисник провалив допінг-тест після фінального матчу Ліги чемпіонів 2016/17 проти "Ювентуса" (4:1). У іспанця було виявлено речовину дексаметазон, яка є забороненою для спортсменів. "Football Leaks" звинувачує УЄФА у покриванні цього факту. Рамос же заявив, що ніколи не вживав заборонених препаратів і це є цілеспрямованою акцією для руйнування його професійної репутації. Кому у що вірити? Кожен сам вирішує для себе.

На фоні таких гучних інформаційних цунамі кумедні курйози імені Рамоса здаються чимось фантастичним. Рамос – це вогонь, епатаж, протиріччя. Але 2011-й рік запам'ятався комедією. "Реал" вперше з 1993-го року виграв Кубок Короля і Серхіо під час святкування на радощах випустив трофей на асфальт – прямо під колеса клубного автобуса. Хоча водій транспортного засобу встиг швидко зреагувати, проте Кубок Короля все ж потрапив під колеса. Трофей і відламані його частини повернули в автобус, проте після інциденту приз більше не виставлявся на загальний огляд.

Рамос є рекордсменом за кількістю червоних карток, отриманих у Прімері. У грудні 2017-го року капітан "Реала" отримав 19-у червону картку, обійшовши за цим показником Пабло Альфаро та Хаві Агуадо, у яких було по 18 вилучень. Найбільше вилучень (п'ять) Серхіо отримав у матчах проти "Барселони".

Отже, весь футбольний світ умовно поділився на два табори – прихильники "Реала" та особисто Рамоса, які боготворять свого капітана, відводячи йому вирішальну роль в успіхах як збірної Іспанії (в меншій мірі) так і мадридського "Реалу" (в більшій мірі).

З іншої сторони – противники Рамоса, які звинувачують його у відвертій грубості на футбольному полі, скандальності та поведінці, не достойній звання капітана мадридського "Реала". Сюди ж відносяться й ті, хто звинувачу Серхіо в надмірному перетягуванні канату. Не секрет, що Рамос має великий вплив не тільки на гравців, але і на керівництво "Реала". Свіжий приклад – ситуація з тренерською нерозбірливістю. Після того, як Роналду покинув Мадрид, саме Серхіо став тим гравцем, з думкою якого найбільше рахується Флорентіно Переса. Зокрема, призначення Хуана Лопетегі пролобіював саме капітан мадридців. Йому ж відводять роль "сірого кардинала" в процесі формування трансферних пріоритетів, які не завжди співпадають з побажаннями тренерів.

Поруч з тим, заперечувати статус Рамоса як легенди не лише іспанського, а й світового футболу наважаться лише відверті противники усього мадридського. Варто лише поглянути на список досягнень Рамоса та символічні збірні ФІФА і УЄФА останніх років, де Серхіо неодмінно знаходилось місце. Рамос – це символ сучасного Мадриду, системоутворюючий гравець, без якого "Реал" не буде звичним "королівським" "Реалом". Можна оцінювати втрати "галактичного" клубу у зв’язку з продажем Роналду, але наслідки втрати Рамоса могли б бути ще гірші.

P.S. А ще він схожий на Сталіна у молодості