Зірок нема, але є бувалі. Австралія хоче здивувати на ЧС

Австралія для європейців - це завжди щось не до кінця відоме через географію і відстань. І в футболі також, хоч більшість гравців “соккеруз” виступають в Європі, національну команду періодично (як от зараз) очолюють імениті наставники Старого світу, а з 2006 року австралійці не пропускають мундіалів… Але кожного разу, коли ця збірна з’являється на слуху, про неї бракує достатньо інформації - в нашому просторі новини з цього континенту бувають рідко.

Історія

Як і більшість учасників ЧС-2018, свій літопис збірна Австралії почала писати на початку минулого століття. Але до 60-х років команда не брала участі в кваліфікаціях до чемпіонатів світу - соккер в ті час на континенті був на глибоко аматорському рівні.

Але 1966 року Австралія стала членом новоствореної Конфедерації футболу Океанії й вийшла на новий футбольний рівень, світовий. Перші два відбори на ЧС були невдалими, але на німецький мундіаль 1974 року “соккеруз” таки пробились, де прогнозовано не вийшли з групи.

Це досягнення стало найкращим і єдиним для збірної на довгі 32 роки - аж до наступного чемпіонату світу в Німеччині 2006 року. На ньому вони уже вийшли з групи, але одразу програли майбутньому чемпіону Італії. До сьогодні це єдиний подоланий груповий етап ЧС для Австралії, хоча з того часу команда не пропускає мундіалів.

2006 рік став для “соккеруз” особливим ще з однієї причини. В січні австралійська федерація отримала добро від ФІФА і припинила членство в океанській конфедерації, яка до сьогодні не має жодного гарантованого місця для свого представника на мундіалях. Функціонери добились переходу в сильнішу Азійську конфедерацію футболу.

Так австралійська збірна не лише зумовила прогрес власного рівня, але й згодом стала єдиною в історії командою-чемпіоном у двох різних конфедераціях: в Кубку націй ОФК “соккеруз” перемагали чотири рази, а в Кубку Азії - один раз три роки тому.

Шлях на ЧС-2018

Відбір на прийдешній чемпіонат Австралія почала з другого раунду азійської кваліфікації. В ньому вона виграла групу В (Йорданія, Киргизстан, Таджикистан й Бангладеш), а в наступному етапі знову потрапила в групу В, тільки з Японією, Саудівською Аравією, ОАЕ, Іраком та Таїландом. В цьому секстеті “соккеруз” фінішували третіми після японців та аравійців - це означало, що на шляху до виходу на ЧС їм треба пройти ще два раунди плей-офф.

В першому раунді їх чекало протистояння із третьою командою групи А - сенсаційною Сирією. Непроста двоматчева дуель вирішилась лише в екстратаймі матчу-відповіді, коли в домашній грі перемогу своїм приніс досвідчений Тім Кейгіл. Наступною була міжконфедераційна сутичка із Гондурасом і її австралійці теж виграли в домашньому повторному поєдинку завдяки хет-трику капітана Міле Єдінака.

За 22 матчі відбору австралійці, яких тоді ще тренував Анґелос Постекоглу, програли всього дві зустрічі: Йорданії в 2-му раунді та Японії в 3-му - обидві на виїзді з однаковим рахунком 0:2. Натомість, вдома “соккеруз” лише раз не перемогли - та ж Японія зуміла вивезти із Мельбурна нічию 1:1. Також збірна Австралії - одна з найрезультативніших команд азійського відбору (в середньому 2,3 гола за гру)

Тактика

У відборі Австралія не грала за одною чіткою схемою. Наприклад, в іграх проти головних конкурентів, Японії та Саудівської Аравії команда могла зіграти як з чотирма (4-3-3 або 4-1-4-1), так і з трьома захисниками (3-2-4-1). Хоча дві останні на сьогодні офіційні гри “соккеруз” провели в схемі 3-5-2.

Але це було ще при Постекоглу, який після виходу на ЧС-2018 попрощався з командою і зараз працює в японській “Йокогама Ф. Марінос”. На його місце прийшов екс-очільник збірної Нідерландів Берт ван Маарвейк, якому доля Анґелоса знайома - перед приходом в збірну Австралії він вивів на цей мундіаль її суперника по групі, Саудівську Аравію. Але теж пішов на переможній ноті.

На сьогодні фіналіст ЧС-2010 ван Маарвейк, у якого із “соккеруз” контракт лише на час мундіалю, провів на чолі Австралії три спаринги: дебютував з поразки Норвегії (1:4), сухо розійшовся з Колумбією (0:0) й минулої п’ятниці розбив Чехію (4:0). Усі ці поєдинки об’єднує те, що зараз Австралія чітко грає в чотири захисники. Але якщо в березневих іграх були 4-2-3-1, то першу перемогу на новому місці Берту принесли 4-4-2. Насправді ж, все це видозміни базової побудови 4-3-3 з прагматичним нахилом - на глибші експерименти у нідерландця нема часу.

“Я люблю швидкий та атакувальний футбол. Але я також люблю перемагати”, - ван Маарвейк

Зірки й надії

Яскравих виконавців в остаточній заявці Австралії немає, якщо не враховувати легендарного Тіма Кейгіла. Але зараз 38-річний атакувальний хавбек “Мілуола” не є гравцем основи збірної. До прикладу, в крайньому товарняку з чехами він так і просидів увесь матч на лаві. А в список 23-х потрапив завдяки досвіду, очевидно.

Дещо виділяється в збірній Австралії лідер “Гадерсфілда” Аарон Муй. Але виділяється швидше завдяки тому, що є найвідомішим у колективі (знову не беремо до уваги Кейгіла). Приблизно на тому ж рівні перебувають ще два хавбека: Том Роґіч із “Селтіка” та капітан Міле Єдінак з “Астон Вілли”.

Ну а несподіваною надією в таборі австралійців може стати молодий нападник Ендрю Наббут. 25-річний форвард японської “Урави Ред Даймондс” лише нещодавно дебютував у головній збірній - сталось це уже при ван Маарвейку. Але Берт зробив з Ендрю головного наконечника, а той уже встиг відзначитись першим голом - минулої п’ятниці поклав чехам. Наставник в нього твердо вірить і це про щось говорить.

Слабкість

Зміна тренера перед виступом на ЧС. Тим паче, Постекоглу зліпив колектив, який його шанував та любив. Тому новина про його відхід стала несподіванкою в першу чергу для футболістів. Вони тепер змушені призвичаюватись до нового тренера та його досвіду, хоча не з ним вони завоювали право на участь в мундіалі. Психологія стосунків із новим наставником точно матиме впливове значення на результати під час такого відповідального турніру.

Висновок

А тут ще й ЧС стартує з неприємного протистояння з Францією. Невдалий результат може згубно вплинути на атмосферу в команді, хоча поки гучних ознак для переживань немає. Іншими суперниками Австралії на груповому етапі є Данія та Перу, тому може здатись, що у них все одно робочі шанси на вихід з групи.

Таким і є завдання, яке австралійська федерація поставила ван Маарвейку, приймаючи його на роботу. От тільки всі три суперники “соккеруз” по групі входять в топ-12 рейтингу ФІФА, в якому підопічні Берта перебувають аж на 40-му рядку.

Тому їхні шанси не виглядають впевнено, а сама збірна Австралії є аутсайдером квартету. Вихід в наступний раунд варто буде сприймати як подвиг.