Зараз або ніколи. Сампаолі здатний привести Аргентину до перемоги на ЧС

Важко знайти іншу збірну, де середньостатистичний вболівальник здатний назвати сходу як мінімум половину складу, але сама вона вже забула, коли вигравала трофеї. На трьох останніх великих турнірах – чемпіонаті світу та двох Копа Америка – "альбіселесте" добиралися до вирішального матчу і його програвали. Вже навіть Кріштіану Роналду з напівмертвою Португалією прийшов до перемоги на континентальному турнірі, а Ліонель Мессі зі збірною Аргентини – ще ні. Чи не прийшла пора?

Історія

Мало хто готовий оскаржувати велич "альбіселесте", що пов'язано, насамперед, з окремими індивідуальностями, які країна подарувала футболу. Дзанетті, Мессі, Айяла, Симеоне, Батістута, Гойкочеа – список продовжувати? Але на ділі практично про кожного з них говорили одне: добрий в клубі, але у збірній доводилося грати з неконтрольованим стадом, яке і запороло мрію виграти ЧС. На мундіалях пощастило лише покоління 70-х - 80-х.

Перша перемога прийшла до "срібної збірної" в 1978-му, коли сама Аргентина приймала турнір. Тоді виявилася в чомусь схожа ситуація, як з Ікарді: всі хотіли бачити у підсумковій заявці 17-річного вундеркінда Дієго Марадону, якщо ви про такого чули, але тренерський штаб до благань і загроз виявився байдужим. Тому що у нього був Маріо Кемпес: шість голів "ель матадора", два з яких у фіналі принесли аргентинцям трофей.

Золотий час для Марадони настав за вісім років у Мексиці. Він забивав італійцям, бельгійцям, англійцям і отримав "Золотий м'яч" як найкращий гравець турніру. Це був другий і останній тріумф Аргентини на мундіалях.

З початку дев'яностих на команду наче наклали прокляття. Копа Америка-1993 підкорилася не в останню чергу завдяки генію Батистуті, який спершу витягнув команду до плей-офф, принісши єдину перемогу в групі, а потім оформив дубль у фінальній зустрічі із Мексикою. Після цього ще років десять ходили розмови, мовляв, ось на наступному ЧС Габі-гол точно приведе Аргентину до перемоги. Але вже завершилася його ера, пішли в минуле Камб'яссо, Креспо і Ортега, не за горами фінішна пряма для Мессі, а титулів хоча б другорядних все ще немає.

Шлях на ЧС-2018

В країні раді б забути про відбір, який більше нагадував муки. За перші чотири тури, маючи один з найпотужніших по іменах напад на планеті, аргентинці забили аж два голи і здобули одну перемогу. Починала команда відбір із Херардо Мартіно біля керма, але після поразки у фіналі Копа Америка Чилі наставник вирішив звільнити посаду, відправившись до більш спокійних вод американської Атланти. Замість нього із бразильського "Сан-Паулу" витягли Едгардо Баусу, якого вистачило на вісім матчів (три перемоги). Нарешті, хитання завершилися на Хорхе Сампаолі. Розв'язка відбору виявилася просто-таки голлівудська. При ньому команда виграла один офіційний матч з чотирьох, взявши гору в останньому турі на еквадорському високогір'ї. Як раз ця перемога дозволила вигризти путівку на ЧС.

Склад

Можна окремий трактат написати, кого викликав і кого не викликав Хорхе Сампаолі. Очолювати список, зрозуміло, буде Ікарді. Форвард отримав шанс на початку ери нового наставника у збірній, але ним не скористався. У підсумку, тренер із гравцем зійшлися на думці, що той не підходить під модель збірної, і повернулися до варіанту з Ігуаїном, який маже частіше, ніж Луїс Адріано у свої найгірші роки в "Шахтарі". Але це вибір тренера. Принаймні, було б менш логічно, якщо Сампаолі знову залишив поза заявкою "свого" Ігуаїна, зробивши вибір на користь Ікарді, довірившись коментарям диванних експертів.

Багато розмов ходить про імпотенцію захисної лінії "альбіселесте". Але вся четвірка потенційної основи грає на досить пристойному рівні в клубах: Тальяфіко з "Аякса" здатний стати відкриттям цього чемпіонату, Фасіо непоганий в "Ромі", а Меркадо, головна проблема якого любов до жовтих карток, - у "Севільї". Зі списку явно виділяється Отаменді: він буде ключовою ланкою аргентинців ззаду і триматиме усіх у тонусі.

Ло Чельсо стане одним стовпом в опорній зоні. Хто з них виходитиме в основі, має розіграти тріо Білья, Банега і Маскерано, кращі роки яких, схоже, залишилися в архівах.

В ланці атакуючих півзахисників все зводиться до питання, куди дівати Дибалу. Мессі та ді Марії місця в основі заброньовані ще на пару років, залишилася ще одна позиція. Для Сальвіо? Для Павона, який подає великі надії та який самому Лео припав до душі? Чи все ж для Пауло? До речі, на вістрі у виборі основного між Агуеро та Ігуаїном більше шансів у Куна, в той час як Гонсало з'являтиметься на полі після перерви.

У минулому сезоні тільки Фасіо з "Ромою" дістався до півфіналу ЛЧ, а Отаменді і Агуеро в "Ман Сіті" плюс Ігуаїн й Дібала з "Юве" виграли титул в ТОП-4. Але Сампаолі потрібні не титули за клуб, а вміння зіграти так, як хоче він: надійно та дисципліновано. Цього від команди на ЧС і чекаємо.

Надія

Хорхе Сампаолі не зміг відмовити рідній збірної, хоч для цього довелося покинути тепле місце в "Севільї". Для нього поточний турнір важливий, як і Мессі: шансу виграти головний футбольний турнір планети з рідною збірною, скоріше за все, більше не буде.

Він прийняв команду у важкий період: вболівальники досі розривають її з-за відсутність результату і гри, а журналісти вважають, що гравців у фінальну заявку вибирав Мессі. І наставнику за ці дванадцять місяців ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

У Сампаолі вже вигравав швидкоплинний фінальний турнір. У 2015-му він навів Чилі до тріумфу на Копа Америка, обігравши у фіналі по пенальті Аргентину. Тоді чилійці пропустили лише в двох матчах: від Мексики на груповому етапі відразу три і від Перу один в півфіналі. З моменту приходу на пост наставника аргентинці провалили ігри з Нігерією та Іспанією, пропустивши в сумі одразу десять (з урахуванням Мексики в чилійському періоді це наштовхує на думки, що зриви у його команд бувають). Однак в інших зустрічах суперників (у тому числі Бразилії, Італії та Еквадору в горах) за щастя було забити "альбіселесте" навіть раз.

Слабке місце

У Аргентини вибір якісних воротарів як в кіоску з шаурмою здорової їжі. В обоймі запасний "Челсі" Кабальєро, голкіпер мексиканського "Тигреса" Гусман, що запросто пропускає по два за матч, і Армані з "Рівер Плейта". Проситься зробити вибір на користь останнього, хоча б тому, що з першого квітня в сумі пропустив лише два голи. Цієї зими буенос-айреські "мільйонери" вихопили його за 3,4 млн. євро у колумбійського "Насьоналя" і він поки виправдовує вкладення. Але, мабуть, тренерський штаб піде в "олл-ін" на дідка Кабальєро, що за 2018 рік відіграв у сумі в семи матчах.

Чого очікувати

Коли думка головної зірки єдино правильна навіть при виборі ресторану для командної вечері і кожне інтерв'ю доводиться починати з молитви їй, головне переконати інших, що це єдино вірний шлях до перемоги. Чи рочує команда? Чи буде рубатися за себе, за трофей, але і за Мессі?

Не варто очікувати від цих хлопців яскравої атакуючої гри, незважаючи на розсип зірок в лінії нападу. Можна не сумніватися, що групу пройти вийде в муках, коли десь затягне Мессі, десь згадає найкращі роки ді Марія, а десь таки вистрілить Павон. Але зазвичай такі команди і виграють турніри. Принаймні, чотири роки тому така ж непоказна Аргентина доповзла до фіналу.

У матеріалі використані фото instagram.com/afaseleccion, Getty Images, twitter.com/TyCSports і twitter.com/Official_Elea