ПАСовисько для регбі. Підсумки 17-го дня Чемпіонату Світу-2018

UA-Футбол підсумовує 17-й день Чемпіонату Світу.

День Регбі

Другий день 1/8 фіналу Чемпіонату Світу повернув нас на грішну землю, з якої підняв перший. Власне, поточний турнір тримається на трьох китах - стандартні положення, неймовірний драматизм та постійні сюрпризи. Якщо прибрати їх - стає помітним низький рівень гри. Навіть у феєричному матчі Франція - Аргентина перший тайм був посереднім. Навіть в дуже цікавому матчі Уругвай - Португалія воротарі практично не працювали. Вчорашній ж день був одним з найбільш неякісних з початку Чемпіонату. Автогол, гол з пенальті, гол з вкидання ауту, гол після того, як захисник, намагаючись вибити м'яч, влучив у партнера, лише три складних сейви після ударів з гри - такий невтішний підсумок неділі.

Журналіст Marca Хосе Луїс Уртадо у звіті про матч Іспанія - Росія написав: "Збірна Росії заробляла метри як у регбі". І справді, схоже, єдиним завданням підопічних Станіслава Черчесова було поступово підібратися ближче до штрафного Де Хеа, заробити "стандарти" і спробувати реалізувати їх. Цей план, до речі, спрацював чудово. Більше того, якщо обирати найкращого польового гравця дня, то швидше за все ним з його рекордними 13-ма повітряними дуелями за 65 хвилин стане Артем Дзюба.

Найрегбійніший гравець на турнірі. Регбійно діяли й данці. Їхнє завдання було навіть легше - заробити аут не надто далеко від штрафного майданчика. Тоді в справу вступав Йонас Кнудсен, щоразу докидаючи м'яч якщо не до воротарського, то вже точно до центру штрафного майданчика. Перше таке закидання принесло паніку в штрафному Субашича та гол. Решта приносили "просто" паніку, залишаючись головною і майже єдиною розвагою поганого матчу.

Якщо глянути глибше, то стиль гри у переважній більшості матчів турніру нагадує регбі або американський футбол. Короткі швидкісні вибухи, численні зупинки, індивідуальні прориви, бажання поступово просунутися вперед, тільки б знайти стандартне положення ближче до зони суперника. Наявність відеоповторів лише підсилює відчуття "дежа вю".

Нові герої

Після багатого на тактичні нюанси Євро поточний ЧС неприємно дивує. Донині головні тренери аж ніяк не були головними героями турніру. Вони не відзначалися особливими тактичними знахідками, змушуючи команди грати за шаблоном без суттєвих змін під час гри. Вчора все виглядало інакше. Перехід Черчесова на 3-5-2 виявився досить ефективним і допоміг стримати іспанців без будь-яких проблем. Смілива заміна втомленого лівого захисника Жиркова на Граната у перерві також безумовно допомогла. Як і вихід в опорній зоні Лассе Шоне замість Андреаса Крістенсена в той самий час матчу Хорватія - Данія. Захисник Крістенсен відверто не впорався з працею з м'ячем, колишній другий форвард Шоне відпрацював відмінно, дозволивши своїй команді перехопити ініціативу і відкинути більш якісного суперника назад. Вихід верткого Сісто у додатковий час також освіжив гру і мало не приніс данцям перемогу.

Слід відзначити і підготовку до серії пенальті. Наставник данців Оге Харейде визнав, що його команда не тренувала 11-метрові, оскільки вважає це марним. Хорвати навпаки, інтенсивно тренувалися, а Лука Модріч персонально вивчав дії Каспера Шмейхеля. Переміг той, хто готувався.

Нарешті героями стали і воротарі. В груповому турнірі вони не були помітні, і через рекордно низькі показники ударів у площину воріт, і через рекордну кількість пенальті (20) та автогольних рикошетів (10), з якими майже нереально впоратися. Особливо жахливо виглядав Давід Де Хеа, який пропустив п'ять з шести ударів у площину його воріт. Зате другий день 1/8 фіналу став бенефісом голкіперів. Ігор Акінфєєв - вже не просто воротар, який пропускав в 43-ох матчах Ліги Чемпіонів поспіль, а воротар, який відбив два післяматчевих пенальті і ще два складних удари Андреса Іньєсти та Родріго. Він заслужив особистий заголовок на AS "Акінфєєв відправляє нас додому". Найкращий воротар групового турніру Шмейхель підтвердив своє реноме, відбивши пенальті на 116-ій хвилині і ще два післяматчевих. Він вже перевершив батька і в цьому компоненті, і за "сухими" матчами на турнірі. А Даніель Субашич зірвав з себе ярлик "просто надійного воротаря, але не рятівника", вибрався з ями, до якої потрапив вже на 57-ій секунді (не надто потужний удар Матіаса Йоргенсена прошив його руки) і став рекордсменом ЧС за відбитими пенальті протягом однієї серії. Та й сама серія стала рекордною за відбитими м'ячами - п'ять.

Де Хеа? Він знову пропустив з єдиного удару у площину воріт, нехай і з пенальті. І такі відсотки воротаря також насправді вирішальні. Коли захисник не впевнений в тилах - він відчайдушніше намагається дістати м'яч. Жерард Піке, намагаючись дістати, догрався до волейболу.

Коли голи вбивають гру

Крім "стандартів" та автоголів, цей Мундіаль відрізнявся і голами у ендшпілі, що забезпечили божевільний драматизм. В 1/8 фіналу такого голу ми поки не бачили. Агуеро в результаті нічого не змінив, Модріч схибив з пенальті, іспанці навіть на останніх хвилинах овертайму байдуже перекочували м'яч десь далеко від воріт. Зате в дебюті матчів ми отримали феєрію. І позавчорашні, і вчорашні матчі починалися голами. Ще до закінчення четвертої хвилини другого матчу неділі рахунок був 1:1. Гол Матіаса Йоргенсена став найшвидшим на ЧС-2018 (57-ма секунда), гол Маріо Манджукіча оформив найшвидший обопільний гольовий старт в історії турніру. Шкода, що ці голи лише вбили гру. Краще вже голи у кінцівці.

Fuera Roja

Нідерланди, Італія, Німеччина, Аргентина, Португалія, Іспанія. Три останніх Чемпіони Світу, два останніх фіналісти Чемпіонату Світу, три останніх Чемпіони Європи - небачений зорепад. Причому все вилетіли заслужено. Іспанці вже точно все привезли собі самі. В перших трьох з чотирьох матчів 1/8 фіналу перемагали тренери, які пропрацювали зі своєю збірною більш тривалий час. І в четвертому тактично переміг "довгожитель" Харейде. Фарс імені Хулена Лопетегі-Йєрро за кілька днів до початку турніру безумовно вдарив по збірній, Фернандо виявився абсолютно неготовим до роботи, здійснював примітивні заміни за позиціями, навіть коли потрібно забивати.

Або просто незрозумілі. Навіть його начебто логічні ходи провалювалися, на кшталт вчорашнього виходу Марко Асенсіо з перших хвилин. Той повинен був додати вертикальності сумній горизонтальній грі команди, повинен був прориватися до штрафного і з м'ячем, і без нього. Але в підсумку застряг у марних перепасуваннях з іншими і торкнувся м'яча в штрафному лише одного разу.

Коке, який також вміє працювати без м'яча, застряг у центрі поля на одній лінії з Бускетсом і навіть не наближався до штрафного. Довіра Давіду Сілві, попри невдалу кінцівку сезону і сімейні проблеми, також незрозуміла. Особливо на шкоду Андресу Іньєсті. Сан-Андрес у своєму останньому матчі у збірній за 53 хвилини на полі (вийшов на 67-ій) завдав не менше ударів по воротах (3) і віддав не менше пасів під удари з гри (3), ніж всі інші півзахисники команди за 120, торкнувся м'яча п'ять разів у штрафному Акінфєєва. Решта його не підтримали. Більше того, на рахунку Коке, Бускетса, Асенсіо та Сілви разом було лише три торкання м'яча у штрафному суперника з гри. Стільки ж, як і у відтягнутого опорника росіян Зобніна. З огляду на те, що Зобнін начебто мав відчайдушно захищатися під градом 1114-ти передач суперника (рекорд всіх часів на турнірі), мова про просто ганебний показник. Навіть активний Іско, який дев'ять разів пройшов суперника на дриблінгу і торкнувся м'яча в результаті майже 200 разів, на цьому й зупинився. Лише один удар по воротах, та й той здалеку, лише один пас під удар - лідер нового покоління був натхненником цієї гри без воріт.

Втім, вішати всіх собак на Йєрро недоречно. Неможливо внести кардинальні зміни в гру будь-якої команди за тиждень-два. Тим більше, в гру настільки шаблонної, системної команди. "Фурія Роха"-2018 - робота Лопетегі і системи підготовки іспанських гравців. Після двох провальних великих турнірів стало зрозуміло, що збірну час відводити від "тіки-таки". Перемоги нової "Барселони" та "Реала" у Лізі Чемпіонів, фінали "Ювентуса" та "Ліверпуля", гольові рекорди "Монако" доводили, що нині домінує вертикальний футбол. Замість цього Хулен завів її ще глибше в нетрі горизонтального. Жодного удару по воротах і один дотик в штрафному слабкого суперника до 42-ої хвилини (та й він був пасом назад), сім з 1114-ти пасів, що дійшли до адресата у штрафному, лише три простріли з гри за перший тайм (причому жодного - від крайніх захисників), повна відсутність "кросів" з 12-ої до 43-ої хвилини, 60 хвилин без пасів між двома атакерами Сілвою та Асенсіо і центрфорвардом, три найкращі результати в історії турніру з чотирьох за загальною кількістю передач за повної безглуздості останніх - все це спадщина роботи тренера та академій.

В Іспанії, як і у Німеччині, занадто захопилися ідеєю "хоббіта". В підсумку у збірній нині повно гравців, які вміють віддати короткий пас і пробігти короткий спринт, а також пройти суперника на дриблінгу. І просто немає гравців, які полюбляють діяти без м'яча, жорстко підставляти корпус, грати на випередження, пробивати по воротах здалеку. Немає вінгерів, здатних продертися флангом і подати, немає нового Хаві, Іньєсти або Хабі Алонсо, здатного віддати точний довгий пас, центрфорварда довелося імпортувати з Бразилії.

А у центрі оборони за спинами Рамоса та Піке, який залишає збірну - прірва. Та й ці двоє в збірній взаємодіють погано. Євро-2012 їм ще вдалося взяти, проте з того часу на великих турнірах збірна на чолі з ними пропустила 17 м'ячів в 11-ти матчах. Впливає і ворожнеча між ними як символами своїх ворогуючих клубів (хто сказав Хачеріді та Ракицький?!), і лідерський характер та его обох, що заважає правильному функціонуванню тандему під час матчів.

Ось і нині Жерард та Серхіо відіграли жахливо. Перший привіз два пенальті, більше, ніж будь-який інший іспанець з 1966-го року, привіз і штрафний на 89-ій хвилині, реалізований Кріштіану Роналду. Другий дико помилився в епізоді з першим голом марокканців, не прикрив опонента при другому. А за їхніми спинами Де Хеа пропускав все, що рухається. Тож чи варто дивуватися провалу? "Мундіаль не нудьгуватиме за нами", - з журналістом AS Альфредо Реланьо неможливо не погодитися. У тій ж Marca говорять про закінчення ери. Проблема в тому, що цю еру закінчують з 2014-го року, і все ніяк не можуть закінчити.

Стіни допомагають

Сама Доля була проти іспанців. П'ята спроба переграти господарів турніру закінчилася тим самим, що й чотири попередні (дев'ята, якщо рахувати Чемпіонати Європи), сьомий матч плей-офф ЧС на європейській землі закінчився тим самим, що й шість попередніх. Рамос, який повторив рекорд країни за матчами на турнірі (17), слушно заявив, що суперник лише очікував на пенальті. Дмітрій Черишев підтвердив це. Схема 5-4-1, 192 точних паси за матч, один пристойний удар з гри, банальні закидання на Дзюбу, жодного удару по воротах за основний час другого тайму і у овертаймі - господарі турніру внесли гідний внесок в цей моторошно неякісний матч.

Тим не менш, вони заслуговують на повагу за боротьбу, організованість, зібраність, наполегливість. Зрештою, вони зупинили саму Іспанію без проблем. З огляду на настрій перед початком турніру, слабкий загальний рівень команди і шалену критику на адресу її головного тренера, вік лідера оборони Ігнашевіча, який розпочав матч виходом на перше місце в списках найстаріших авторів автоголів, мова про феноменальне досягнення. Підопічні Черчесова були найслабшою командою в 1/8 фіналу, будуть найслабшою командою в 1/4. Втім, яке це має значення? Головне - результат.

Крізь терени

Якщо про перший матч дня завдяки його результату знайшлося що розповісти, то в другому, крім голкіперів та Кнудсена, відзначити щось неможливо. Данці довели свій високий клас та інтелігентність, не програли в 19-му матчі поспіль, переграли грізний центр поля суперника. Тому заслужили чимало компліментів. Шмейхель та Харейде заявляли про гордість за такий виступ. Проте, вони залишилися однією з найгірших команд турніру в атаці, видали сьомий з восьми останніх матчів з "тотал" менше 2.5, так і не забили перший гол в історії команди на ЧС ударом здалеку, програли четвертий з п'яти матчів в плей-офф. Тож перемога хорватів і справді корисніша для футболу.

"Золоте покоління" нарешті спромоглося не провалитися після перших успіхів, рекордсмен виступів за збірну на великих турнірах Лука Модріч (18, як і у Даріо Срни) запам'ятає не відбитий воротарем, а забитий пенальті. Якщо капітан повернеться на позицію "десятки" (його перехід у центр поля виглядав дивно) - повернеться й гра рівня групового турніру. Манджукіч відіграв невдало, та все ж забив перший гол на турнірі. Тож цілком здатний завестися. Після матчу Модріч нарікав на спеку. Його наставник Златко Даліч - на незручний стиль суперника. Той самий Даліч визнавав низький рівень гри. При цьому заявляв, що після таких подій його віра у гравців лише посилилася. А віра на цьому турнірі вирішує майже все.