Еквадор – Франція. 5 відповідей матчу

Дідьє Дешам після гри не приховував задоволення і, якщо в цілому, то підстави для радощів у наставника були. Його команда з першого місця вийшла до плей-офф, в останньому матчі поберігши кількох своїх ключових виконавців і випробувавши в бою резерв. Позитивом можна вважати й те, що поєдинок проти Еквадору опустив французів на землю, нагадавши, що всі труднощі ще попереду…

1. Франція вперше на турнірі втратила очки

У спортивній Франції напередодні поєдинку панував святковий настрій. Хоч команда після двох турів не забезпечила собі місця в плей-офф, навіть найбільші фантазери не могли уявити, що "триколірні" зійдуть з дистанції після групового етапу. Більше того, навіть нічия виглядала сценарієм фантастичним, так як мінімумом очікувань була трудова перемога "Les Bleus". Втім, домогтися стовідсоткового результату у відверто прохідній групі "триколірним" не вдалось. Проти точної організаційної гри еквадорців у європейців не знайшлося аргументів. Щоправда, в складі збірної Франції не було кількох провідних футболістів, але ж і суперник майже весь другий тайм грав в меншості, маючи при тому шанси на перемогу. Одним словом, французи видали поєдинок, який дав чимало приводів для аналізу, хоча Дідьє Дешам після гри заявив, що його колектив не може вигравати кожен матч по 3:0.

2. Карім Бензема зіграв слабенько

Карім Бензема своєю грою в двох стартових турах високо підняв планку очікувань, тому нападника почали розглядати як одного з натхненників колективу. Дідьє Дешам не залишив Каріма поза основою, але тим тільки ускладнив завдання для "Les Bleus". Форвард старався, однак випадав з гри, так як не мав належної підтримки від півзахисників. Бензема в цьому поєдинку міг відіграти роль, звичну для бразильського Фреда: весь поєдинок пробути в тіні, але вистрілити в одному моменті, принісши команді максимальну користь. От тільки свої шанси Карім не реалізував. Тож у актив нападнику пішло тільки старання.

3. Турнірний цейтнот для Еквадору, але збереження честі

Збірна Еквадору була в складній ситуації. Латиноамериканцям потрібно було зіграти проти французів не гірше, ніж швейцарці проти гондурасців. А "нейтральні" то задали такий темп, за яким Еквадор банально не міг встигати через нижчий командний клас в порівнянні з класом суперника, що протистояв підопічним Рейнальдо Руеді. В підсумку, Еквадор став першою латиноамериканською командою, яка на цьому чемпіонаті світу не вийшла з групи. Але честь і гідність еквадорці зберегли, показавши, що вміють грати в футбол.

4. Еннер Валенсія як важлива деталь команди Еквадору

Еннер Валенсія не став рятівником Еквадору, але, в цілому, провів гру на солідному рівні і ще раз довів, що являється важливою деталлю в командному еквадорському механізмі. Нападник мексиканської "Пачуки" в такій грі робив все від себе залежне і робив правильно: в першому таймі постійно нав’язував французьким захисникам боротьбу, старався чіплятись за м’ячі, а в другому був одним з тих, завдяки кому контратаки команди Рейнальдо Руеди були швидкими і гострими. Єдине, про що може шкодувати Е. Валенсія – нереалізований шанс наприкінці першого тайму, коли в ближньому бою не вдалось переграти Юго Льоріса.

5. Кадрові експерименти Дешама

Дідьє Дешам все таки пішов на експерименти, давши можливість зіграти на турнірі тим футболістам, які не вважаються тут основними. І, варто сказати, то був сильний хід від французького наставника, хоча й, можливо, коштував він "триколірним" двох очок. Лука Діню, Моргану Шнайдерліну, Бакарі Санья важливо було з психологічної точки зору відчути свою потрібність команді і зіграти на Мундіалі з перших хвилин. Про кадрові перестановки після гри говорив особисто Дідьє Дешам, зауваживши, що подальші перспективи команди, пов’язані з відпочинком лідерів і входженням в ігровий ритм дублерів, важливіші, ніж втрачені два очки.

Фото - Getty Images