Алжир – Росія. 5 відповідей матчу

UA-Футбол по гарячих слідах поєдинку між Алжиром та Росією дає відповіді на питання, які були до гри й з’явилися після…

1. Найбільша поразка Капелло

Результат у Бразилії зі збірною Росії – чи не найгірша сторінка у кар’єрі Капелло-тренера. Високий рівень очікувань, «вдале» жеребкування укупі з височезною (найбільшою на ЧС серед тренерів збірних!) заробітною платнею змушували дона Фабіо перебувати під шаленим тиском. Внутрішнім, своїм – можливо, навіть більше. Капелло мав виконувати свою обіцянку про «чудовий чемпіонат для Росії», Капелло повинен був враховувати рівень претензій команди (його адекватність залишається для окремої теми), громадськість навколо якої створила міф про можливість повторення успіху 2008-го, хай мова йшла й про континентальну, а не світову першість. Тій самій плямі на репутації «Генерала», про можливість появи якої ми говорили перед матчем – таки бути.

2. Алжир використав перевагу в антропометрії

Переконливу більшість силової боротьби й дуелей на другому поверсі росіяни програли. Нападник лісабонського «Спортинга» Іслам Слімані, кращий гравець команди на турнірі в Бразилії, забив свій м'яч, попередньо отримавши змогу «репетиції» кинджального удару протягом комфортних двох разів. Додатковий заряд агресії, з якою команда Алжиру вийшла на другу половину зустрічі, став справжнім сюрпризом як для футболістів «ведмедів», так і для самого Капелло. Тільки-но Алжир додав у емоціях, нахабності й настирності – картковий будиночок Росії у центрі поля посипався, мов вирваний з зачатками опор заміський дім під натиском бурі. Запасного плану противаги банальній самоорганізації та командній єдності Капелло, як виявилося, серед іншого не мав.

3. Європейський «мікс» переграв представників російського чемпіонату

Десятеро виконавців зі стартового складу збірної команди Алжиру представляли європейські команди. При цьому не варто дарма спокушатися вивіскою базованих у Старому Світі клубів – футболісти збірної «Лисів пустелі» заробляють гроші у, здебільшого, середняках та аутсайдерах першостей Європи! Натомість, як ми повідомляли, російська збірна зібрана з виконавців винятково місцевої Прем’єр-ліги – за словами немалої кількості російських аналітиків спорту, 6-7 за рівнем сили чемпіонату континенту! Важко не погодитися з бажанням географічного сусіда думати позитивно, проте реалії трохи корегують враження від думки таких людей в дещо інший бік…

4. Халілходжич собі не зрадив

Алжир явно здивував швидкий гол росіян. Очевидно, Халілходжич не сподівався на таку стратегічну ставку Капелло, що й відобразилося на інертній та вичікувальній манері ведення гри африканцями протягом доброї половини першого тайму. Як тільки Алжир намацав звичний спосіб втілення ідей тренера через швидке долання центру поля й силову перевагу перед та у штрафному майданчику – російська фортеця була взята. Боснійський наставник не став вигадувати велосипед й поклався на кращі, знайдені протягом місяців кропіткої роботи на благо футболу цієї країни, якості своїх гравців. І знову – а чим відповів Капелло?..

5. Росія й Південна Корея – треті «найкращі» з кінця

У неофіційному хіт-параді кращих команд турніру з кінця уявної таблиці збірні команди Росії та Південної Кореї – представники, як виявилося, найслабшої на турнірі групи, впевнено займають «чільні» місця після ще більш «переконливих» збірних на цьому чемпіонаті світу – Гондурасу й Камеруну. Відверто вбога гра росіян на світовому форумі піднімає питання реального рівня як національної першості цієї країни, про що сказано вище, так і головної команди найбільшої за територією держави світу – то який реальний щабель претензій російських «ведмедів»?..