Підсумки ЧС-2014. Італія

Безперечно, одна з найнеоднозначніших команд на цьому чемпіонаті світу. Збірна, яка спочатку продемонструвала найефективнішу гру на турнірі (93% точних передач!), після чого видала два невиразних матчі і поїхала додому вже після групового етапу.

До початку чемпіонату італійців ніхто не сприймав, як претендентів на титул, однак місце у чвертьфіналі їм відводили майже всі футбольні експерти та букмекери. Не дивлячись на те, що команда є чинним віце-чемпіоном Європи, справжня її сила залишалась загадкою – в силу різних обставин надто вже змінився склад за останні два роки. Перестали бути гравцями "Скуадри адзурри" Антоніо Ді Натале, Федеріко Бальцаретті, Алессандро Діаманті та Емануеле Джаккеріні, зате з'явились Маттео Дарміан, Габріель Палетта, Чіро Іммобіле, Алессіо Черчі, Марко Пароло. Буквально за день до оголошення остаточної заявки травмувався Ріккардо Монтоліво, а вже у Бразилії – Джанлуіджі Буффон. І якщо останнього вдалося поставити на ноги, то від послуг півзахисника "Мілану" довелося відмовитись.

Все це призвело до того, що стартувати на чемпіонаті італійці були змушені фактично експериментальним складом – одразу троє футболістів дебютували в офіційних матчах за збірну Італії в матчі першого туру проти Англії. Однак, саме в цьому матчі "Скуадра адзурра" продемонструвала чи не найзмістовніший на цьому турнірі футбол і здобула впевнену по грі перемогу, примусивши футбольних експертів поспішно дописати її до числа претендентів на титул.

Збірна Італії перед матчем з Уругваєм / фото - repubblica.it

Однак, далі все пішло якось не так. Далеко не найкраща гра проти збірної Коста-Ріки, причому як в нападі (нереалізовані моменти ще довго будуть снитись Маріо Балотеллі), так і в захисті. Протягом гри складалось враження, що костариканці краще готові фізично – настільки легко вони переміщувались футбольним полем і відривались від італійців. Пізніше Пранделлі скаже, що його команда не змогла повноцінно відновитись після першого матчу в Манаусі, який "славиться" жахливим кліматом (неймовірна спека на фоні великої вологості повітря). Крім того, команди, які ставлять на меті виграти турнір, пік форми підгадують на вирішальні матчі плей-офф, а команди, для яких участь у Мундіалі вже успіх – на матчі групового турніру (бо інших у них може не бути). Як би там не було, а наставник збірної Італії щось собі знав, бо випустив більш орієнтований на оборону склад, аніж у матчі проти англійців.

У вирішальній грі проти Уругваю "Скуадру адзурру" влаштовувала нічия і Пранделлі зробив усе, щоб її здобути – стартовий склад італійців був як ніколи захисним. Італійці вийшли на поле за схемою 5-3-2 (два попередніх рази Пранделлі використовував 4-1-4-1), максимально щільно зігравши в обороні. Хтось пов'язує таку трансформацію травмою Де Россі, рівноцінної заміни якому на відповідальну позицію в центрі поля у Чезаре не було, тому довелося посилювати центр захисту. Хтось стверджує, що Пранделлі живе за принципом "тактика заради тактики" і просто не може собі дозволити грати два підряд матчі в одному стилі. А дехто взагалі схильний вважати, що італійський тренер запанікував перед вирішальним матчем, тому й змінив кардинально тактику.

Травма Даніеле Де Россі зіграла свою роль / фото - repubblica.it

Як би там не було, а до 59-ї хвилини події розвивались за італійським сценарієм. Поки на рівному місці червону картку не заробив Клаудіо Маркізіо – останній номінальний опорний півзахисник, що був у наявності (Пірло і Мотта хоч грають на цій позиції, але більше орієнтовані на створення атак, ніж на їх руйнування). Граючи в меншості італійці не змогли втримати потрібний їм нічийний рахунок, мінімально поступились і залишили турнір.

І не скажеш при цьому, що хтось з лідерів "Скуадри адзурри" провалив цей турнір. Та й гру італійці продемонстрували, якщо відійти від емоцій, далеко не найгіршу – середній показник точних передач становить 89,2%, що досі залишається рекордом для цього Мундіалю. Просто якось так все наклалось в часі і просторі: найсильніша група, травми, втома, власні помилки…

Чезаре Пранделлі, як справжній чоловік, одразу після матчу взяв всю відповідальність за провал на себе і подав у відставку. Однак італійська федерація футболу не поспішає її приймати і, як на мене, правильно робить. Попри невдачу на чемпіонаті світу, Пранделлі виконав величезний обсяг дуже корисної роботи, фактично розпочавши процес омолодження команди. Процес, який потрібно доводити до кінця, і хто ж, як не він, зможе це зробити найкраще.

Живі легенди італійського футболу / фото - repubblica.it

Найкращий на турнірі

Маттео Дарміан. Не Андреа Пірло, який традиційно вів гру команди, ні Джанлуіджи Буффон, який кілька разів відверто рятував ворота, ані Джорджо К'єлліні, який має найвищі оцінки серед всієї команди, а саме Маттео Дарміан справив найкраще враження на цьому турнірі. Цей 24-річний італієць вірменського походження, який представляв "Торіно" (команду-відкриття минулого сезону в Серії А) фактично дебютував за збірну Італії на чемпіонаті світу. І як дебютував! Вже після першого свого офіційного матчу у синій футболці отримав чи не найкращу пресу. У грі проти англійців Маттео повністю закрив правий фланг, на якому йому довелось протистояти самому Уейну Руні, часто підключався до атак і разом з Антоніо Кандревою створив чи не найефективніший фланговий дует. Другий матч проти Коста-Ріки Дарміан провів трохи гірше, що пояснюється грою на "не своєму" лівому фланзі. У матчі проти Уругваю його повернули на правий фланг, де він бездоганно зіграв у захисті, однак попереду без Кандреви був не таким ефективним, як раніше. Але незважаючи на певні недоліки, за ним бачиться майбутнє збірної Італії. Це саме та "свіжа кров", якої давно чекали.

Найгірший на турнірі

Чезаре Пранделлі. Саме так. При всій повазі до алленаторе "Скуадри адзурри", саме в його діях вбачається головна доля провини за провальний виступ команди на Мундіалі. Спочатку він залишив поза заявкою досвідчених форвардів Альберто Джилардіно та Джузеппе Россі, потім приємно здивував у першому матчі проти збірної Англії, відкривши світу феноменальну правофлангову зв'язку Дарміан – Кандрева, а потім сам же її й поламав, захопившись тактичними іграми. В другому матчі проти Коста-Ріки Пранделлі задвинув Дарміана на лівий фланг (при тому, що права бровка для нього рідна), зруйнувавши креативний тандем з Кандревою. У результаті Антоніо Кандрева не продемонстрував навіть половини з того, що міг і, як наслідок, постраждала гра всієї команди. Перед третім матчем Пранделлі взагалі кардинальним чином змінив тактичну схему команди, перейшовши з 4-1-4-1 на 3-5-2 (багато в чому вимушено – через травму Де Россі, але менше з тим), а після вилучення Маркізіо замість того, щоб укріпити опорну зону, почав випускати на поле гравців, орієнтованих на напад. Звісно ж, якби його ставка спрацювала – ходив би зараз в героях. Але вона не спрацювала.

Чезаре Пранделлі / фото - repubblica.it

Найбільш пам'ятний епізод

Вилучення Клаудіо Маркізіо. Серед кількох ключових епізодів, пов'язаних зі збірною Італії, саме цей запам'ятався найбільше і, можна не сумніватись, мав найбільший вплив на її подальшу долю. Сталося це на 59-й хвилині вирішального матчу проти збірної Уругваю і докорінно змінило розвиток подій на футбольному полі. Якщо у рівних складах уругвайці не мали жодних шансів для того, щоб вразити ворота Джанлуіджи Буффона, то отримавши чисельну більшість за рахунок ключового гравця суперника в опорній зоні, вони стали частіше ходити вперед і у підсумку забили таки вирішальний гол. Можна скільки завгодно піддавати сумніву справедливість цього вилучення, однак одне можна сказати напевне – без нього італійці запросто довели б матч до потрібного їм нічийного рахунку і вийшли б до 1/8-ї фіналу.

Ключовий момент / фото - repubblica.it

Запитання автору ви можете задати на конференції.