Бразилія – Колумбія. 5 відповідей матчу

Бразилія - Колумбія. 5 питань матчу

Абсолютно різними виявились перші чвертьфінальні матчі, але й абсолютно прогнозованими. Від латиноамериканців можна було чекати ситуативного, емоційного, імпровізаційного футболу, який, в підсумку, ми й побачили. Примітивні спроби тренерів зіграти тактичними м'язами виглядали забавно й недоречно. Гра була, в першу чергу, психологічною дуеллю, яку справедливо виграли бразильці.

Якщо опиратись на попередні поєдинки Колумбії та Бразилії, то саме "кавові" виглядали більш зріло з точки зору колективних дій. І, дійсно, колумбійці і в очному протистоянні з бразильцями швидше і чіткіше окреслили свій тактичний план на гру, але опинились з ним тільки на задвірках. Підопічні Сколарі вийшли більш зарядженими на боротьбу, більш стійкими з психологічної точки зору, здатними до імпровізацій і поривів, банально змівши з дороги тактично навченого, але перегорівшого і емоційно вичавленого суперника.

Добре відчував настрій своєї команди Луїс Феліпе Сколарі, залишавшись людиною з холодною головою, яка уберігала "пентакампеонів" від можливих наслідків футболу з "шашками наголо". Бразильці потужно провели перший тайм, а в другому добили суперника прагматичністю. Все, що вдалось колумбіцям, то сильно проведена кінцівка матчу. Однак, вистачило підопічних Пекермана тільки на один гол.

Відштовхуючись конкретно від цього поєдинку, можна сказати, що колумбійці свій виступ на Мундіалі завершили безславно. Однак чудова гра в групі, а також у 1/8-й фіналу проти Уругваю, не дозволяє на адресу цієї збірної, складеної в тому числі і з молодих гравців і позбавленої головної ударної сили в атаці, говорити критичні слова. Колумбійці залишили по собі яскравий слід. А для Бразилії, як показує практика, кожен новий матч – це окремий світ. Все, що було в минулому – не важливо. Є тільки збірна Бразилії, реальність і майбутнє.

1. Колумбія програла психологічно

Бразилія – господар турніру і головний фаворит в боротьбі за золоті нагороди; Бразилія – колектив з гравцями-переможцями за психологією; Бразилія, нарешті, не програвала Колумбії з 1991-го року… Луїсу Феліпе Сколарі вдалось перед грою акцентувати увагу на правильних речах і вдалось, разом з допомогою психологів, що працювали з колективом, підвести своїх підопічних до гри майже в ідеальному емоційному стані. Бразилія була злою, палкою, впевненою в собі, але в той самий час холоднокровною. Бразильці своїм станом і поведінкою на полі породили в колумбійців комплекс меншовартості, який заважав "кавовим" діяти з таким натхненням, як в попередніх поєдинках. Емоційно вичавлена і "не накачана" збірна Колумбії змогла тільки в окремих епізодах нав'язувати реальну боротьбу супернику. Того виявилось достатньо тільки для того, щоб програти з мінімальною різницею в рахунку.

2. Фернандіньо – гідна заміна Луїсу Густаво

Фернандіньо в центрі поля в парі з Пауліньо зіграв так, що Луїсу Феліпе Сколарі не довелось жодного разу протягом гри згадувати дискваліфікованого Луїса Густаво. Екс-гравець донецького "Шахтаря" був надійним у захисній грі і винахідливим під час підключень до атак. Центром поля, як і більшістю інших ділянок футбольного прямокутника, бразильці володіли спокійно. Тож, тепер "Сержант", якого вже встигли звинуватити в нездоровому консерватизмі, має під рукою ще одну дієву і перевірену опцію.

3. Родрігес/Неймар: дуель, що не відбулась

Про протистояння Родрігеса та Неймара – лідерів своїх команд, двох найбільш креативних футболістів в збірних Колумбії та Бразилії – напередодні поєдинку говорили багато і гучно. Хто з футболістів краще увійде в гру, того команда, в теорії, і повинна була б мати перевагу. Але безпосередньо поєдинок показав, що в футболі теорія має зміст порожніх слів: на практиці все дуже часто виходить інакше. Як такої дуелі Неймара та Хамеса не вийшло. Ні, жоден з гравців не провалив цей матч; просто то була гра, долю якої не могла визначити одна людина. Неймар діяв з таким же куражем і запалом, як і решта його партнерів, а Хамес Родрігес, як і вся колумбійська команда, виглядав спустошеним емоційно. Все, на тому крапка; ніяких інших підводних течій в даному питанні.

4. Хосе Пекерман безпорадний

Наставник колумбійської збірної за свою роботу на Мундіалі в цілому заслуговує тільки схвальних слів, але, попри те, в його шанувальників залишився гіркий осад від безпорадності в конкретно взятому поєдинку. Аргентинський спеціаліст непогано підготував свою команду тактично, розраховуючи переграти Бразилію в центрі поля і завдяки вмінню швидко змінювати акценти атак, розтягнути захист "пентакампеонів". Але тактичні задумки виявились зовсім непотрібними, так як колумбійці були не готовими до гри психологічно, будучи, відтак, приреченими на невдачу. Позитив для "кавових" один: цей матч стане для команди дорогоцінним досвідом.

5. Бразилія і швидша, і точніша

Команда Луїса Феліпе Сколарі провела один з найкращих своїх поєдинків на цьому турнірі. Враження трохи затьмарила хіба що невиразна кінцівка поєдинку, але то можна зрозуміти, зважаючи на те, скільки сил господарі витратили за попередні ігрові хвилини. Бразилія на поєдинок вийшла як на останній бій, відтак і дії "пентакампеонів" були відповідними: швидкими і точним, потім – прагматичними. І нехай навіть моментами без футбольної розсудливості…

Фото - fifa.com