Збірна Нідерландів: тюльпани, які відцвіли надто швидко

Чемпіонські амбіції знову виявилися маревом. І то після феєричного старту, після погрому на той момент ще чинних чемпіонів світу. Зрештою, практика показує, що такі переконливі перемоги на початку турнірної дистанції є для команди Нідерландів поганим знаком. Достатньо згадати чемпіонат Європи-2008, коли очолювані Марко ван Бастеном голландці по черзі розтрощили обох фіналістів мундіалю-2006, перемігши 3:0 Італію і 4:1 – Францію. Закінчився ж тодішній шлях «помаранчевих» дошкульними 1:3 від росіян у чвертьфіналі.

Звісно, нинішній вихід до півфіналу і поразка в ньому від аргентинців провалом вважатися не може. Втім, не треба забувати, що в поєдинках 1/8-ї та 1/4 фіналу голландці були на волосині від поразок в зустрічах з суперниками, які за класом підопічним Луї ван Ґала поступаються.

Мексиканці на стартовій стадії плей-оф мали в матчі з нідерландцями перевагу впродовж 60-ти хвилин, аж до тих пір, поки наставник «ацтеків» Міґель Еррера не вирішив аби зберегти хитку перевагу 1:0 зіграти обережно і не випустив замість нападника Джованні Дос Сантоса опорного хавбека Аквіньо. Притиснувшись до власних воріт, мексиканські футболісти дали суперникам відчути власну силу і запах крові. Сподіватися, що футболісти рівня Ар’єна Роббена, Робіна ван Персі та Веслі Снейдера півгодини наступатимуть і не знайдуть свого шансу було утопією. А воротар Ґільєрме Очоа хоч і віртуоз, але не чаклун. Є удари, яких неможливо взяти фізично.

Безперечно, можна віддавати належне мудрості ван Ґала, котрий не зняв з гри пасивного Снейдера і наважився випустити замість капітана ван Персі Класа Яна Гунтелара, однак, з моєї точки зору, ту зустріч радше програв мексиканський тренер, ніж виграв голландський. Більше того, випустивши з перших хвилин на місці правого латераля Пауля Вергаґа, а не Дерила Янмата, наставник «помаранчевих» помилився і виправляв цю помилку шляхом заміни дебютанта мундіалів на Мемфіса Депая.

У чвертьфінальному поєдинку проти збірної Коста-Ріки ван Ґал теж намудрував. Спроба зіграти без класичних опорних хавбеків не стільки оригінальна, скільки самовпевнена. Може, саме чіпкості у середині поля голландцям не вистачило, аби схилити шальки терезів на власний бік в ігровий час. Крім того, відверто не відгадав наставник команди Нідерландів з заміною на 76-й хвилині. Жермейн Ленс, який вийшов замість Депая, відверто послабив наступальну гру власної команди. Але ж недарма кажуть, що останнє слово запам’ятовується найкраще. Перед самим завершенням додаткового часу ван Ґал замінив воротарів і Тім Крул вирішив долю серії пенальті на голланську користь. То була підстава хвалити тренера за його сміливість і увагу до деталей.

Хоча показовим по тій, так само як і по попередній зустрічах була найперше куцість наступального потенціалу збірної Нідерландів. Левова частка гострих ситуацій народжувалася завдяки швидкісним діям Роббена. Решту гравців групи атаки поглинуло болото чорнової роботи. У двох матчах поспіль голландці демонстрували фактичну неспроможність проходити насичену оборону суперників. Напередодні півфінальної зустрічі з аргентинцями, чий тренер Алехандро Сабелья будує гру саме від оборони і чиї оборонці майстерніші, ніж у попередніх опонентів, о був тривожний дзвінок і підстава задуматися.

Дива не сталося. Впродовж 120-ти хвилин ігрового часу голландці створювали передумови до небезпечних ситуацій поблизу воріт Серхіо Ромеро лічені рази. Лише передумови. Роббена «небесно-білі» стерегли надзвичайно ретельно і розбігтися по-справжньому лідерові «помаранчевих» так і не дали. Ар’єна постійно супроводжував один опікун плюс Хав’єр Маскерано, який страхував партнерів, вступаючи у контактну боротьбу з Роббеном «другим темпом». Як наслідок - за весь матч Ар’єн вдарив по воротах Ромеро лише раз, та й то з далекої відстані.

Зрештою, лідер суперників Ліонель Мессі теж з-під щільної опіки вийти не зумів і теж потурбував Єспера Сілессена лише одним пострілом зі штрафного. Капітана аргентинців суперники стерегли за тим же принципом, що й «небесно-білі» Роббена. Найджел де Йонґ впродовж 60-ти проведених на полі хвилин сконцентрував на переміщеннях Мессі всю свою увагу. Коли Найджел вочевидь через наслідки отриманого в матчі 1/8 фіналу пошкодження поле залишив, партнери діяли з Ліонелем не менш уважно. Як наслідок, найсерйозніше загострення від Мессі відбулося, коли аргентинський капітан довгою діагоналлю ледь не вивів на побачення з голкіпером суперників Есек’єля Лавессі.

У півфіналі Луї ван Ґаль розставив підопічних за звичною для себе на поточному мундіалі схемою з трьома центральними оборонцями і латералями на краях. Латералями, які за винятком зустрічі з іспанцями, стрімкості атакувальним діям не надавали. Крилами Янмат та Дейлі Блінд виглядали лише в першому матчі. Надалі Дейлі, Варгаґ чи Дірк Кюйт, які виходили замість Янмата, губилися в горнилі чорнової роботи, а в наступі участь брали лише епізодично. Власне, не дивно, що з другого тайму матчу проти Аргентини ван Ґал вирішив змінити схему і, випустивши Янмата замість центрального оборонця Мартінса Інді, перейшов на гру за схемою 4 – 3 – 1 – 2.

Цим своїм кроком голландський тренер радше прагнув зміцнити оборонну ланку. Разом з тим, не скажеш, що ван Ґал думав виключно про надійність тилів. Його подальші заміни (вихід креативного Йорді Класі замість руйнівника де Йонґа, вже звична зміна центрфорвардів) наче й були демонстрацією бажання забити з гри. Втім, суперники розкриватися теж не поспішали і в обороні помилок не робили взагалі.

Після матчу ван Ґала критикували за те, що на цей раз не приберіг однієї заміни для виходу на серію пенальті Крула. З одного боку, раціональне зерно в таких докорах є, адже вірогідність нічиєї у півфінальному матчі голландців була значно вищою, ніж у чвертьфінальному. Сілессен мав шанси потягнути удари від Серхіо Куна Аґуеро та Максі Родріґеса, однак з цими пострілами трохи не впорався. Іншими словами, заміна воротаря виглядала б виправданою і навіть потрібною. Але звинувачувати тренера, що він не думав про пенальті, а про перемогу в ігровий час, мабуть, не дуже доречно. З іншого боку, щоб забити з гри, голландці мусили бути агресивнішими в єдиноборствах, діяти в наступі розмаїтіше і використовувати чисельніші ресурси. З наявною ж обережністю заміною ван Персі на Гунтелара ради виходу Крула справді можна було пожертвувати.