Уругвай перемагає, але грає погано. Що взагалі відбувається?

Припустимо, Оскар Табарес вирішив без ризику перемогти там, де від нього не чекали нічого іншого, і спокійно вийти в плей-офф. Припустимо, що взяти шість очок у двох стартових матчах групи в лайт-режимі - це частина тренерського стратегічного плану на весь турнір. Але проблема Чарруас в тому, що вони провели два однаково поганих матчі з точки зору білд-апу.

У прев'ю збірної Уругваю ми говорили про слабке місце команди, яким є видозмінена лінія півзахисту. Побоювання виправдовуються. У матчі з Саудівською Аравією пару центральних хавів склали Бентанкур і Весіно. Однак більше 30% передач (WhoScored в допомогу) обидва віддали саме назад, тим самим пригнічуючи динаміку гри своєї команди.

Часто перші 10 хвилин матчу можуть багато розповісти про тактичний план команди на гру. Цього разу часу з лишком вистачило, щоб зрозуміти: півзахист збірної Уругваю не справляється з творчою роботою. На скріншоті нижче - Родріго Бентанкур і його незрозуміле рішення з передачею на закритого Санчеса. Втрата м'яча на своїй половині поля не призвела до небезпеки воротам Муслери, але сам факт показовий.

Тут можна відзначити пару додаткових, але не менш важливих нюансів. По-перше, 33-річному Карлосу Санчесу не вдалося вдихнути життя в правий фланг атаки. У згаданому вище епізоді він застиг в нерозумінні, що робити далі, і не зміг ані відкритися нормально сам, ані висмикнути крайніх гравців суперника під ривок правого фуллбека Варели.

Цікаво, що Родрігес зліва з цим завданням справлявся краще. Спочатку Весіно побачив його ривок і забезпечив його передачею, а пізніше Родрігес повів за собою обох крайніх гравців суперника, відкривши зону для Касереса. В обох випадках справа закінчилася гостротою у саудівських воріт. Скріншоти - нижче.

По-друге, Хосе Мартін Касерес, номінальний центральний захисник, який грає на позиції лівого фуллбека - це далеко не найкраща ідея. Як для захисника в плані "захисника" він добре складений і знає, як поводитися з м'ячем і суперником, який ним володіє, але арсенал його дій в атаці все ж обмежений. В одному епізоді він добре відчуває момент, в двох - не дуже.

Питання ширини атаки дуже важливе. Можливий варіант рішення - в матчі з Росією спробувати Дієго Лаксальта, гравця з більшим атакуючим воркрейтом. Якщо він зможе витримувати баланс між роботою на атаку і оборону, то чому б з його допомогою не зробити гру команди більш агресивною? Питання виходу в плей-офф для збірної Уругваю вже вирішене, так що наполовину формальна гра з росіянами - чудова можливість підкріпити теорію практикою в контексті подальших матчів на турнірі.

Оцінюючи гру уругвайців в цілому, то з Саудівською Аравією команда зіграла точно так само, як і з Єгиптом - тобто помилки були ті ж самі. На початку матчу Табарес підкликав Хіменеса і щось йому розповідав - ймовірно, хотів бачити від центральних захисників більше сольних проходів або довгих вертикальних передач. І вони були, причому більше, ніж від Бентанкура/Весіно, які насичували центр.

Вся гра збірної Уругваю - це закидання різного ступеня гостроти і дальності. Через це атакуючий потенціал команди виглядає обмеженим, вона просто не знає, як створювати простір на чужій половині поля. Скріншот нижче - спроба Касереса розігнати контратаку після фолу на Суаресі. Кавані приймає м'яч, але зустрічається з порожнечею - Санчес проспав момент зародження атаки і ледь встигає на допомогу, поки Суарес вмирає від болю.

Нарешті, Луїс Суарес. Разом з Едінсоном Кавані вони, безумовно, нападники світового рівня і добре розуміють один одного інтуїтивно, хоч і виступають за різні клуби. Якщо хтось із них грає роль страйкера, то інший створює ширину/глибину в пошуках простору. Це фізично вимоглива робота.

Високий і худорлявий Кавані просто створений для такого футболу. Він відчуває пульс гри і досить технічний, щоб зв'язати середню лінію з атакою - що особливо важливо в умовах обраної Табаресом тактики довгих вертикалей, коли "нижня" і "верхня" групи гравців ніби відрізані одна від одної.

Але Суарес не є ані худим, ані високим, і для 31 року він виглядає застарим для такої енерговитратної роботи. Через величезний обсяг бігової роботи Суарес утилізував безліч моментів в матчі з Єгиптом, а в грі з саудитам витрачав свою енергію де завгодно, тільки не в ключових моментах. Його гол - це результат примітивної помилки воротаря суперника під час розіграшу стандарту, тобто подарунок.

Зрозуміло, що Суарес ніколи не стане грати інакше і продовжить покривати якомога більше простору. В такому випадку, на допомогу йде ротація. У матчі з Росією логічно випустити Суареса з перших хвилин, але через годину гри доцільно його замінити і дати можливість відпочити під плей-офф, тим більше що питання виходу з групи вже вирішене.

У грі збірної Уругваю простежується багато симптомів, що демонстрований футбол - і є фундамент, на якому вона зібралася будувати успіх на чемпіонаті світу. Єдине, з чим уругвайці справлялися добре в двох стартових матчах - стримування суперника і витіснення його на фланги. З іншого боку, Чарруас протистояли далеко не найбільш гостроатакуючі команди, однією з яких взагалі був Єгипет без Салаха. Скоріш за все, Табарес має намір грати від оборони, але поки робить це не настільки якісно, ​​як вже завтра може зажадати кон'юктура чемпіонату світу.

Уругвай знаходиться між двома тактичними точками зору і ніяк не визначиться з вибором. Команда все так само глибоко зустрічає опонента - але якщо виходить з оборони через короткий пас, то не знає, як генерувати простір; а якщо застосовує довгі вертикалі, то контратаки виходять неповноцінними. Уругвай здатний додати тільки в вигідних для нього ситуаціях. Всі два голи команди на турнірі - це виключно стандарти. Звичайно, команду не варто недооцінювати, але, скажімо прямо, виглядає вона поки що вкрай непереконливо.