Аргентина двічі грала з Францією на ЧС. І двічі її обігравала не без допомоги арбітрів

Протистояння між Аргентиною і Францією можна назвати класикою світового футболу. Але якщо, наприклад, "альбіселесте" з Нігерією на семи останніх ЧС перетиналися відразу п'ять разів, то з французами з часів першого мундіалю відбулося тільки дві офіційні гри. Все інше - товариські зустрічі або поєдинки на комерційних турнірах. Напередодні чергової битви титанів UA-Футбол згадує попередні зустрічі фаворитів практично будь-якого світового чемпіонату на мундіалях.

• ЧС-1930. Аргентина - Франція 1:0

На дебютний ЧС організатори зібрали 13 учасників. Сім з них представляли Південну Америку, де він і проходив. За два місяці до старту жодна європейська збірна не збиралася плисти через весь світ заради незрозумілого турніру. Тільки втручання президента ФІФА, француза Жюля Ріме, допомогло витягнути на інший континент чотири європейські збірні. У тому числі Францію, особисті зв'язки з якою і дозволили умовити місцевих функціонерів, що подорож буде того коштувати.

"Ми п'ятнадцять днів провели на кораблі, подорожуючи разом з бельгійськими і румунськими футболістами в Південну Америку. Основні вправи і тренування проводили прямо на палубі. Тренер взагалі слово "тактика" не згадував", - розповідав пізніше один із гравців французької збірної того часу Люсьєн Лоран.

Турнір відкривався паралельними матчами в Монтевідео на двох різних стадіонах. В одному з них якраз грала Франція з Мексикою, переконливо вигравши 4:1. Вже за дві доби "ле бле" належало зустрічатися з аргентинцями.

Франції вдалося дати бій номінальному фавориту, незважаючи на те, що вже на 20-й хвилині отримав травму основний воротар команди. Утримувати нульову нічию виходило до заключної десятихвилинки, на початку якої Луїс Монті вивів південноамериканців вперед. Французи тільки встигли розіграти з центру і дійти до чужих воріт, як пролунав фінальний свисток. Під тиском арбітр зустрічі визнав, що помилився, сигналізуючи про закінчення зустрічі на шість хвилин раніше. Деяких футболістів довелося повертати на поле буквально з душу. Не виключено, що це в тому числі вплинуло на європейців, які відігратися так і не зуміли.

Франція з однією перемогою на груповому етапі фінішувала вище Мексики та все одно вилетіла, а "альбіселесте" виграли ту групу з максимумом набраних очок, у півфіналі без проблем розправилися зі США, а в фіналі зустрілися з господарями-уругвайцями. Яким програли 2:4.

• ЧС-1978. Аргентина - Франція 2:1

Це був домашній мундіаль для "альбіселесте", і він виявився не менш "режимним", ніж ЧС імені Муссоліні. Весь турнір оповитий таємницями, про які багато хто не поспішає розповідати навіть зараз. Узагальнюючи, керівництву Аргентинської Республіки була важлива перемога, незважаючи ні на що. І вона була здобута більше в кабінетах, ніж на полі.

"Вболівальники немов забули на час турніру про бідність і нестатки. Багато хто бігав навколо нашого автобуса з чотками в руках і молилися за нашу перемогу. Ми намагалися виграти для них, щоб люди на якийсь час забули про життєві страждання. Як ми могли їх підвести?", - згадував пізніше аргентинський форвард Леопольдо Луке.

Намагалися не тільки футболісти, але і апарат країни. Відразу ж після важкої перемоги над Угорщиною у стартовій грі той же Луке отримав товстий натяк згори, що може статися, якщо команда не вийде з групи з Угорщиною, Францією та Італією: "Один з військових буквально сказав, що ми граємо в "групі смерті".

Працювали відповідні органи і в іншому напрямку, зарядивши "конвертом" рефері, а також амфетамінами гравців своєї збірної. В підтасовуванні сечі для допінг-тесту дійшло до того, що один з гравців "альбіселесте" виявився вагітним.

На полі ж європейці знову зуміли дати бій. Подейкують, що в першому таймі швейцарський рефері не дав залізний пенальті для "ле бле", але знайшов його після перерви для "небесно-блакитних". Матч завершився з рахунком 2:1 на користь південноамериканців із класним переможним голом Луке здалеку.

Франція знову покинула турнір після групового етапу з однією перемогою. Аргентина стала другою в групі, а на другому етапі - ще одному груповому турнірі - залишила за спиною Бразилію, Польщу та Перу. У фіналі довелося битися з Нідерландами, і вперше в історії взяти трофей.

Читайте також: Ігровий тонус біло-блакитних проти свіжості триколірних

• ЧС-2018. Франція - Аргентина

В житті і в футболі не варто шукати логіки, але навряд чи зараз можна очікувати чогось подібного. До того ж, суперники на офіційному рівні вперше зійдуться в Європі, а не на південноамериканської землі. Втім, навіть у себе на батьківщині і в товариських матчах Аргентина завжди була для Франції незручним суперником: з 11 матчів "ле бле" виграли лише два - у 1971 і 1986. Відразу у восьми з цих зустрічей французам не вдалося забити. Чи продовжать аргентинці позитивну для себе серію?