Роджер Федерер: Я був найщасливішим в момент нагородження

Швейцарець Роджер Федерер поділився враженнями після свого дев'ятого тріумфу на домашніх кортах.

У своєму інтерв'ю 37-річний гравець сказав:

"Маріус Копіл провів фантастичний турнір. Раніше ми ніколи не грали, але мені вдалося подивитися його матчі проти Марина Чиліча і Олександра Звєрєва. Та й він більше матчів виграв на цьому турнірі, ніж я. Кожен раз він грав просто відмінно, у нього чудова подача . Мені ж не вдалося покластися на свою подачу на цьому тижні. Я знаю, що у мене труднощі в грі, але не бачу сенсу на кожній прес-конференції обговорювати мої проблеми ... Не знаю, чому так. Можливо, справа в нестачі впевненості або це наслідки від травми руки, яка виявилася тривалою ... У будь-якому випадку, мій прийом, особливо різаний зліва, врятував мене на цьому турнірі, я добре скористався своїми шансами.

На початку фіналу я був досить скутий і дуже нервував, втома теж накопичилася. Ти ніколи не знаєш, чи буде у тебе ще один шанс зіграти у фіналі, ще один шанс виграти титул. Тим більше в своєму рідному місті це завжди особлива подія. Кожен раз я приїжджаю сюди і думаю, мовляв, ну все, на цей раз моя успішна серія закінчиться.

Чому я був таким емоційним на церемонії? Тут все по-особливому для мене, багато спогадів. Начебто ти відчуваєш полегшення після перемоги, але потім сидиш і чекаєш церемонію, а на корт виходять болбої. І я ніби бачу себе в цьому. Вручаю хлопцям медалі за їх роботу і ніби вручаю її собі. Я як би дивився на все з боку, бачив цей золотий дощ із конфетті ... На церемоніях я майже боюся своїх емоцій, мені потрібно себе контролювати, інакше мене просто забирає. Це був якраз такий випадок. Оплески все не вщухали і не вщухали, але, на щастя, мені потрібно було звернутися до вболівальників на різних мовах, і це мене відвернуло. Просто я був дуже щасливий, напевно, я був найщасливішим в цей момент. Щасливий, що сам не зіпсував все. Я знав, що тут дуже багато моїх близьких людей, мої діти, дружина, батьки, мої хрещені, родичі ... Мені потрібно було квитків 50 для всіх моїх гостей. Зате у нас буде галаслива компанія, щоб відзначити перемогу, і потім я нарешті поїду додому і вже висплюся в своєму ліжку.

З приводу виступу на Мастерсі в Парижі, я планую поїхати до Франції у вівторок, а в середу у мене повинен бути перший матч. Завтра я прокинуся і подивлюся, як буду себе почувати, і також на наступний день і в день гри. Моїй команді здається, що поки я не буду боятися себе травмувати, то краще грати справжні матчі, а не тренувальні. Тому було б непогано виступити в Парижі, при цьому не маючи на прикметі титул або щось таке ".