Світолина: Я просто хочу викластися на повну за ті роки, які в мене залишилися в моїй кар'єрі

Перша ракетка України відповіла на запитання журналістів після перемоги над Вікторією Азаренко у стартовому матчі на турнірі у Вашингтоні.

- Це був важкий матч із самого початку і до останнього м'яча. Багато напружених геймів. Я почала гру добре, але потім, знаєте, вона почала грати краще. Я дуже рада, що змогла виграти цей поєдинок у двох сетах.

- Коли ви граєте у матчі, в якому так часто змінюється динаміка – ви вели, вона вела, ситуація постійно змінювалася – як Ви психологічно справляєтеся з цим, коли весь матч, аж до самого кінця, проходить у режимі "туди-сюди"?

- Просто намагаюся концентруватись на кожному очку. Тому що так, спочатку я грала добре, потім вона це було дуже складно. Думаю, що кінець поєдинку це був момент, коли ми обидві грали дуже добре. Просто потрібно намагатися концентруватися на кожному очку, намагатися знайти свою гру знову. Просто намагатись знову і знову повернутися в матч.

- Я б хотіла запитати, як ви відреагували на те, що на табло з'явилися ці повідомлення, які пояснюють уболівальникам, що вони можуть побачити чи не побачити наприкінці матчу (перед грою глядачам оголосили, що традиційного потиску рук між гравцями не буде)

- Я думаю, що це правильно, як я вже говорила на своїй першій прес-конференції, я знала, що це станеться, і ви знаєте, що я просила WTA поважати рішення українців. Вони це зробили, тож я рада, що вони відреагували.

- Повертаючись до вашого успішного виступу на Вімблдоні, чи переноситься цей імпульс на сьогоднішній день, чи це було вже давно, інше покриття і ви починаєте тут практично з чистого аркуша?

- Я намагаюся отримувати позитив із тих перемог, які я мав, тому що у мене були чудові перемоги над чемпіонками турнірів Grand Slam, а це завжди непросто, тому що всі дуже голодні і прагнуть хорошого результату на "мейджорах". Тому я просто беру ці моменти із собою і намагаюся розібратися, що я робила добре у тих матчах.

Знаєте, після Вімблдону я тренувалася у гарному настрої. Звичайно, я була дуже засмучена тим, що не вийшла у фінал, але якимось чином у мене була мотивація тренуватися і домагатися більшого, ніж після півфіналів до вагітності, коли я тижнями була дуже сумною і не хотіла тренуватися і відчувала себе практично морально зламаною.

Зараз все інакше: я дуже хотіла виходити на корт, тренуватися, і практично наступного дня після повернення додому я вже була на корті з Гаелем. Тому для мене це зовсім інша історія, ніж раніше – я намагаюся просто брати позитивні моменти та розвивати їх.

- Чи є ідеї, чому зараз все по-іншому?

- Думаю, тому що попереду в мене менше років, ніж позаду, і я просто хочу викластися на повну за ті роки, які залишилися в моїй кар'єрі. У мене є ця мотивація, мотивація досягати більшого і просто віддавати всі сили.

– Сьогодні вас дуже підтримувала публіка. Мені цікаво, у ситуації, коли вас підтримують уболівальники, а ви робите відмінний удар, піднімаєте кулак - чи думаєте ви в цей момент про те, як використовувати глядачів і як вони можуть на це відреагувати? Чи це відбувається спонтанно, і ви не думаєте про те, що якщо я зроблю так, то люди ще голосніше аплодуватимуть і підтримуватимуть мене ще більше?

- Навіть не знаю. Для мене природна перша реакція - ти завдав чудового удару, прийняв таке рішення, пішов на цей ризик і ти щасливий, що в тебе вийшло. Але, чесно кажучи, мені не дуже подобається, коли гравці просять більшого. Мені здається, що це вже надто. Звичайно, коли це неймовірний удар повз стійку або щось в цьому роді, то може бути ..., але ви ніколи не бачили, щоб Роджер так робив, так що думаю це вже занадто (усміхається).

- Ви раніше говорили про те, що після поразки вам легше, коли ви повертаєтеся додому. Я знаю, що Серена говорила після народження доньки, що їй було легше вийти з депресії після програшу, коли їй потрібно було одразу дбати про дитину і думати про когось іншого, практично одразу після програшу у фіналі турніру Grand Slam. Чи було у Вас відчуття, що ви, як людина, яка зараз дбає про когось, не можете бути такою самознижливою після тяжких поразок?

- Безумовно, тому що ти повертаєшся додому, бачиш маленьку дитину і думаєш: "Все, не можна сумувати, мені потрібно зробити мільйон справ". Знаєте, Скай зараз не бігає, а повзає скрізь. Ти маєш бути напоготові, ти маєш бігти за нею. Про себе думати майже ніколи. Я думаю, що це добре в якійсь мірі, але в той же час, я розумію, що я повинна проаналізувати свою поразку, поговорити з тренером, провести цю неприємну розмову, про те, що я маю покращити, що я маю зробити , а потім перевернути цю сторінку та рухатися далі.