Олег Солдатенко: Єврофан допоміг помирити дві Ірландії, а також українців з білорусами

Впродовж сезону-2014/2015 Львів від футбольного голоду, м’яко кажучи, не страждав. Крім «Карпат», майже всі матчі внутрішнього чемпіонату в місті Лева проводили на той час ще чинні чемпіони з Донецька. Крім того, столиця Галичини приймала три матчі за участю національної збірної, поєдинки «Шахтаря» в Лізі чемпіонів і «Металіста» в Лізі Європи.

А щойно розпочалося міжсезоння, як до Львова впродовж 25-28 червня з’їдуться емоційні навколофутбольні ватаги, щоб взяти участь у дев’ятому за ліком фанатському фестивалі «Єврофан». «17 країн, 24 команди. Хто, з ким, коли і де» - про це UA-Футбол розповів трохи раніше. Про деталі ж, особливості й родзинки «Єврофану-2015» спілкуємося з одним із співзасновників турніру Олегом Солдатенком.

«Єврофан-2013»: Football, Friends, Fun

«Єврофан-2014»: українці поступаються болгарам

- В порівнянні з 2014 роком географія «Єврофану» трохи розширилася, - каже пан Олег. – Пов’язано це з тим, що політична ситуація в нашій країні стабілізувалася. Люди читають новини і розуміють, що їздити в Центральну і Західну Україну безпечно. Може, хтось і боявся, але врешті інтерес переважив потенційний страх. Зрештою, ті команди, які виступали у нас раніше, особливих питань і не ставили, адже вони знали, куди їдуть. Важче було з дебютантами. Таких цьогоріч троє – команди з Естонії, Латвії і фанати англійського «Лейтон Орієнт». Їх переконати, що у Львові спокій, було складніше. Але треба також враховувати, що наше місто приваблює іноземців як привабливий туристичний центр із невисокими в їхньому розумінні цінами.

Тішить нас і те, що цьогоріч «Єврофан» має підтримку тріумвірату – міської влади в особі управління молоді і спорту, клубу «Карпати» і Федерації футболу України. Гадаю, що такий турнір мав би привернути увагу футбольної влади й раніше, але підтримку від ФФУ і компанії «Україна Футбол Інтернешнл» отримуємо вперше. На мою думку, робота із вболавальниками мала б бути одним із пріоритетів у діяльності Федерації.

- Разом з тим, ви, мабуть, погодитеся, що спокій в Україні – відносний. Як не страшно це звучить, але до життя в умовах війни з усіми трагічними складовими українці почали звикати…

- На «Єврофані» традиційно крім власне футбольного турніру і щоденних вечірок проводяться розмаїті соціальні проекти. Не могли ми не провести акції на підтримку наших воїнів. 27 червня о 19:00 в приміщенні великої сесійної зали Львівської міської ради організовуємо потужний благодійний аукціон, на якому будуть виставлені доволі цікаві лоти. Запросимо туди впливових людей Львівщини.

Серед лотів точно буде виставлена футболка клубу «Дніпро» з автографами основних гравців і тренерів. Крім того, тренер дніпрян Мирон Маркевич подарував нам офіційний м’яч фіналу Ліги Європи. На ньому Мирон Богданович теж залишив свій підпис. Також підписалися на зелено-білій футболці «Карпат» легенди львівського клубу різних років, зокрема Ростислав Поточняк (на фото з Олегом Солдатенком), Володимир Данилюк, Ігор Кульчицький, Габор Вайда, Андрій Покладок. На минулих вихідних ігрову форму київського «Динамо» 90-х зі своїм автографом презентував Олег Лужний. Обіцяють привезти футболку своєї збірної з автографом колишнього динамівця Маріса Верпаковскіса фанати збірної Латвії.

(Додамо, що збірна журналістів України, у якій на «Єврофані-2015» виступатимуть представники UA-Футболу, теж вирішила долучитися до участі в аукціоні, презентувавши організаторам м’яч з автографами легенд команди київського «Динамо» 60-90-х – авт.).

Користуючись нагодою, запрошуємо на аукціон всіх бажаючих. Найближчим часом ми оголосимо стартову ціну лотів. Усі зібрані кошти спрямуємо на лікування поранених бійців під час війни на сході України. Вирішили зробити допомогу адресною. Для цього відвідали львівський воєнний шпиталь на вулиці Чехова, звернулися там до дівчат з «Волонтерської сотні». Днями вони повідомили прізвища чотирьох хлопців – 43-річного сержанта Руслана Зварича, 27-річного старшого солдата Ігора Лук’янця, 45-річного старшини Володимира Гнатишина і 39-річного сержанта Петра Дубинчука. Усі вони отримали важкі поранення. Власне, цим бійцям і допоможемо, спрямувавши на їхнє лікування усе зароблене на аукціоні. Вояків на торги теж запросимо, щоб люди бачили, кому вони допомагають. Може, не всі хлопці здатні відвідати цей захід фізично. В будь-якому разі, посприяємо з транспортом. Бодай на присутність родичів очікуємо. Все зароблене на торгах передамо бійцям у руки відразу після завершення заходу.

- Враховуючи специфіку захоплень учасників «Єврофану», можна припустити, що далеко не всі вони сталяться одне до одного миролюбно.

- Можу навести два приклади. В 2009-му до нас одночасно приїхали фанати збірних Ірландії та Північної Ірландії. Не треба бути великим знавцем історії, щоб знати, наскільки між жителями двох частин одного острова складні стосунки. Понад сторічна ворожнеча. Коли вони їхали до нас вперше, одні й інші прохали, щоб, не дай Боже, не поселяти їх із ворогами в однім готелі. Також обидві сторони висловлювали побажання, щоб не зводити їх в одну групу, щоб матчі не проводилися на одному стадіоні. Обережно ірландці ставилися до тих вечірок, які ми проводили. Перших два роки сусіди якщо й пересікалися, то мінімально. Але торік хлопці встигли провести між собою дві товариських гри – в Дубліні і Белфасті. Думаю, цій комунікації сприяв зокрема й «Єврофан».

Інша історія нам ближча. Посвячені у фанатське життя люди знають, якими складними ще п’ять-сім років тому були стосунки між фанатами України і Білорусі. В 2008-му, коли наша збірна грала з «сябрами» у Львові, українські ультрас збиралися на площі Ринок, шукали білорусів по всьому місті, а на автовокзалі відбулася бійка. Нині ж хлопці з Білорусі стали нашими друзями. У складний для нас час вони підтримували Майдан, а нині – наших вояків, які боряться з російськими окупантами на східних кордонах. Не буду казати, що то лише наша заслуга, але білоруси й самі визнають, що «Єврофан» дуже зблизив їх та українців. Іншими словами, Нобелівська премія миру за нами плаче (сміється).

Екстремальний вояж до філіалу Тюрми народів.
Мандрівка до Білорусі з UA-Футбол

- Натомість із грузинами українці братаються вже давно.

- На цьому турнірі капітаном грузинської команди буде відомий у себе на Батьківщині шоумен Ґоча Тандарашвілі (на фото). Коли він приїхав до нас вперше, то львівські грузини, помітивши Ґочу, перебігали дорогу, щоб взяти автограф. До однієї з вечірок на цьогорічному турнірі Ґоча готує футбольну вікторину. Взагалі ж ми намагаємося побудувати програму нашого фесту таким чином, щоб люди жили не лише футболом і пивом.

Нам пощастило, що одночасно з «Єврофаном» буде відбуватися фестиваль «Альфа-джаз». У вільний від ігор і наших заходів час хлопці зможуть піти у Парк культури, щоб послухати там джаз світового рівня. Дівчата ж навпаки окрім розваг цьогоріч зможуть вперше спробувати себе на футбольному полі. Між півфінальним і фінальним матчами хочемо провести товариську гру між нашими волонтерками і представницями прекрасної статі з інших країн. Бодай на півполя, подивимося, скільки охочих назбирається.

- В основному турнірі перемоги від кого очікуєте?

- Від когось із тих, кого ми розвели по шести різних групах при сліпому жеребкуванні. Мова про вболівальників з Болгарії, України, карпатівців, динамівців з Бухаресту, молдован, дві білоруські команди і словенців. Зрештою, ще не знаю, чого очікувати від нових команд. Та й рівень турніру – аматорський. А серед любителів можливі найбільші несподіванки, аж до того, що головний фаворит взагалі не виходить із групи.