Кубок України. Зірка - Карпати 1:1 (5:4). Прощайте баби, папіроси

Кубок України-2015/2016. 1/16 фіналу

22 серпня. Кіровоград. Стадіон "Зірка". 5 325 глядачів

"Зірка" (Кіровоград) – "Карпати" (Львів) – 1:1, по пенальті 5:4

Голи: Загальський 70, з пенальті - Чачуа 50

Післяматчеві пенальті: М. Ковальов – 1:0. Карноза – 1:1. Допілка – 2:1. Голодюк – 2:2. О-др Кучеренко – 3:2. Худоб’як – 3:3. Каваців – 4:3. В. Кравець – 4:4. Локтіонов – 5:4. Даушвілі -

"Зірка": Поштаренко – Допілка (к), М. Ковальов, Каваців, Бацула – Лупашко, Г. Баранець – Б. Баранець (Щедрий 59), Загальський (Локтіонов 79), А. Мостовий – Акименко (О-др Кучеренко 103)

Тренер – Сергій Лавриненко

"Карпати": Підківка – Д. Мірошниченко, Гітченко (к), Пластун, Костевич (Карноза 87) – Даушвілі, Голодюк – Ксьонз (В. Кравець 112), Чачуа, Худоб’як, Кожанов (Страшкевич 27)

Тренер – Іґор Йовічевіч

Судді: Миттровський (Ужгород) – Дудчик (Чернігів), А. Литвин (Київ)

Попередження: Лупашко 17, Допілка 55, М. Ковальов 112 – Гітченко 69, Худоб’як 81, Костевич 84, Даушвілі 90

Приїзд у тихий Кіровоград команди Прем’єр-ліги наче підняв це спокійне місто з дрімоти. Точніше, мова навіть не стільки про команду, скільки про її фанатів, котрі мають славу чи не найактивніших в Україні. Львів’ян на цей виїзд приїхало близько двох сотень. Захопивши з собою старе полотнище з надписом "Кубок Львову", безперечно. Звісно, карпатівці – то не ультрас польської "Леґії", які позавчора добряче струсонули Київ своїм нахабством. Львів’яни, серед яких вистачало відчутно втомлених після виснажливої дороги людей, вели себе цивілізовано і з місцевим населенням у суперечки не вступали. Більше того, за півтори години до початку гри фанати "Карпат" і "Зірки" провели спільний марш від набережної Інгула через центральну площу Героїв Майдану і до стадіону. Для пересічних кіровоградців таке дійство було незвичним. Та якщо молодь реагувала на заряди про нахабного кремлівського карлика і "руску курву", героїв України Бандеру і Шухевича" загалом схвально, то люди похилого віку іноді й обурювалися. "Что нє відішь, львовянє прієхалі, сваі парядкі здєсь устанавлівают". То за умови, що піротехніки під час маршу використовувалося значно менше, ніж на аналогічних акціях у тому ж Львові, Дніпропетровську чи Києві.

До складів команд. Найперше треба відзначити, що у заявці господарів так і не з’явився номінально основний центрфорвард Олексій Чичиков, котрий старт сезону пропустив через травму, але останніми днями наче відновив повноцінні тренування. Тим не менш, попри відсутність Олексія, попереду в "жовто-гарячих" на цей раз грав не Роман Локтіонов, а Олександр Акименко. Також треба відзначити, що наставник господарів Сергій Лавриненко у цьому матчі змінив тактичну розстановку. Замість схеми, наближеної чи то до 1 – 4 – 3 – 3, чи 1 – 4 – 1 – 2 – 2 – 1, на цей раз наставник "Зірки" грав за розстановкою 1 – 4 – 2 – 3 – 1, у якій поряд з Владиславом Лупашком в опорній зоні діяв Григорій Баранець. У воротах "жовто-гарячих" традиційно виставив Павла Поштаренка. В обороні справа наліво розташувалися капітан Олег Допілка, Ярема Каваців, Максим Ковальов і Андрій Бацула. Під нападником Акименком грав Ігор Загальський, справа в півобороні діяв Борис Баранець, зліва – Андрій Мостовий.

Тренер гостей Іґор Йовічевіч до класичного для останніх матчів варіанту основи вніс дві зміни. По-перше, наставник гостей вперше в сезоні довірив місце у воротах Роману Підківці, а не Романові Мисаку. По-друге, в атакувальному квартеті півоборонців замість Артура Карнози вийшов Амбросій Чачуа. Оборонна ланка "Карпат" незмінна: Денис Мірошниченко – справа, Володимир Костевич – зліва, капітан Андрій Гітченко та Ігор Пластун – у центрі. Олег Голодюк та Муртаз Даушвілі, як зазвичай, закривали опорну зону. В атакувальне ядро, крім Чачуа, увійшли Павло Ксьонз, Ігор Худоб’як та Денис Кожанов.

Активніше гру розпочали господарі. Гравці "Зірки" демонстрували більшу рухливість і агресивніше йшли в єдиноборства. Попри певний сумбур у діях, господарі відразу спробували наступати через лівий край. Однак перша справді гостра атака у дебюті матчу, яка повинна була завершуватися взяттям воріт Підківки, пройшла через фланг правий. Сум’яття в оборонні лави львів’ян внесло зміщення на край Загальського. Ігор зряче прострілював від лицьової лінії з меж карної зони, а Григорій Баранець, отримавши кулю метрах в семи від воріт, бив без перешкод, але влучив у стійку.

Довгі вертикальні передачі і стрімкі забігання з-за спин оборонцям Загальського створили обороні гостей в дебюті зустрічі чимало труднощів. Стабілізувати гру і вирівняти становище на полі карпатівцям вдалося лише ближче до середини тайму. Однак попереду "зелено-білим" не виходило нічого. Нечасті флангові навіси на Худоб’яка спокійно знімали Ковальов і Каваців. Кіровоградці в обороні діяли надзвичайно організовано, а при перехопленнях намагалися вибігати в наступ з використанням всієї ширини поля. Львів’янам трохи пощастило, що після обрізки в середині поля і виходу господарів чотири в чотири Бацула зі зручного становища виконав зліва дуже неточну передачу в район дальньої стійки.

Щоправда, у цю мить Йовічевіч вже готував заміну. Кожанова, котрий після одного з зіткнень пересувався полем накульгуючи, замінив Вадим Страшкевич. Власне, з виходом Вадима і до завершення першого тайму перевага гостей у володінні м’ячем була вже відчутною. Проблема лишень у тому, що до загострень справа майже не доходила, а перетасовки найчастіше були поперечними. По-справжньому гострим міг бути епізод, коли Даушвілі на власній половині здійснив перехоплення, віддав коротку передачу на Чачуа, а Амбросій по правому краю кинув у прорив Худоб’яка. Ігор промчав до кута карного майданчика і віддав передачу вздовж воріт на Страшкевича. Трохи засильно – Поштаренко в стрибку випередив Вадима, забравши м’яч у нього в ногах.

Крім цього моменту в ендшпілі тайму також варто виділити дальній удар у виконанні Голодюка, з котрим Поштаренко теж впорався, а також дві поспіль гри п’ятою у виконанні Страшкевича і Голодюка, після яких Мірошниченко не то викручував м’яч у дальню "дев’ятку", не то віддавав передачу в район дальньої стійки. Принаймні, вийшло щось середнє. Перед самим же завершенням п’яти компенсованих арбітром хвилин Гітченко після навісу штрафного навіть виграв верхову боротьбу в Поштаренка, однак Худоб’яку, щоб додати м’яч у ворота, не вистачило зросту.

Та найголовніший підсумок першого тайму – в кінцівці карпатівці розібралися, що таке "Зірка" і з чим її їсти. На другу половину львів’яни вийшли впевненими в своїх силах і дуже швидко знайшли в обороні суперника прогалину, яка завершилася результативним пострілом. Цікаво, що гольову атаку своєї команди розпочав безпосередньо Йовічевіч. Тренер швидко накинув ногою Страшкевичу м’яч, котрий щойно вийшов за межі поля. Вадим сильно вкинув кулю з аута по лівому флангу на Худоб’яка, Ігор, вигравши у Ковальова швидкістю, на вході до карної зони Максима ще й обіграв і зряче віддав вздовж воріт на Чачуа. Амбросію залишилося влучити з меж воротарської зони у фактично порожні ворота – 0:1.

Відкривши рахунок, львів’яни грамотно контролювали усі підступи до власних воріт, заодно й пропонуючи суперникові розкриватися. "Жовто-гарячі" гарячкувати не поспішали, готуючи свої наступальні операції дуже ретельно. Як наслідок, до небезпеки в перших 20 хвилин тайму призвів лише дальній постріл Бацули, після якого Підківка у стрибку витяг м’яч з "дев’ятки". А відразу після цього моменту, не дочікуючись, поки його команда подасть кутовий, Дариненко провів першу заміну: Бориса Баранця замінив Артем Щедрий. Свіжий виконавець зайняв звичне місце лівого вінґера, а Мостовий, котрий був найактивнішим у складі своєї команди в першому таймі, перейшов вправо.

Та поки кіровоградці перелаштовувалися, вони ледь не отримали у свої ворота другий м’яч. Гостям вдалася швидка контратака, яку розігнав, протягнувши м’яч через півполя, Ксьонз. Павло віддав вліво, а Страшкевич пробив сходу – Поштаренко в цьому епізоді зіграв надзвичайно надійно, завдяки вдалому вибору позиції забравши м’яч намертво.

А потім був момент, який міг перевернути хід гри з ніг на голову. Після провалу карпатівців на лівому фланзі оборони з гострого кута низом бив Мостовий. Його удар Підківка відбив ногою, а потім аналогічним чином впорався з добиванням впритул від Акименка.

Для львів’ян цей момент мав би стати тривожним дзвіночком, однак активізуватися вони не поспішали. Розплата настала швидко. Мірошниченко, побігши за Акименком у центр карного майданчика, під напором суперника не проявив стримання й ударив нападника по ногах. Акименко впав й арбітр справедливо вказав на позначку. Підківка напрям удару від Загальського з одинадцяти метрів відгадував, а Ігор холоднокровно пробив по центру воріт – 1:1.

Виглядало, що львів’яни від "Зірки" такого нахабства не очікували, а тому пропустивши, гарячкувато понеслися вперед. Поспіх до добра не доводив ще нікого й карпатівці могли в цьому переконатися дуже швидко, коли господарі вибігли в контратаку. Мостовий справа зряче віддавав у район одинадцятиметрової позначки на Баранця, котрий вривався між двох центрбеків суперника, але погано обробив м’яч і втратив ідеальну нагоду забити вдруге.

Лавриненко розумів, що по такій грі шанси виграти в ігровий час у його команди значні, а тому другу заміну теж спрямував на підсилення атаки: замість Загальського, який відпрацював надані йому 79 хвилин дуже продуктивно, вийшов номінальний нападник Локтіонов.

Між тим, карпатівці в кінцівці основного часу гри проявляли емоції не лише з ігрової точки зору (це проявлялося в сумбурному навалі, наслідком якого стали кілька кутових), але й в плані дисциплінарному. Не встигаючи за суперником, картку спершу отримав Костевич, а потім за бурхливу реакцію на справедливо зафіксоване порушення попередження отримав Даушвілі. Йовічевіч, знявши Костевича, вчинив цілком резонно. Володимир ще до того часто губив позицію на своєму краї, а з карткою в пасиві він ризикував не завершити гри. До слова, незадовго до заміни по флангу Костевича сольний прохід здійснив Допілка. Львів’яни мають дякувати Пластунові, який не програв Локтіонову швидкісного забігу, а в межах карної зони навіть виткнув м’яч із ноги нападника.

Замість Костевича на поле вийшов Карноза, котрий, звісно, грав на звичному місці в середині поля. На лівий фланг оборони перейшов Мірошниченко, а справа захищався Ксьонз. Саме з подачі Мірошниченка перед самим завершенням основних 90-та хвилин міг забивати Худоб’як. Але Ігор, отримавши передачу зліва, поспішив пробити головою, тоді як цілком міг прийняти м’яч і пробити з центру карної зони без перешкод.

На старті екстратайму емоції трохи вщухли. Ризикувати не поспішала жодна зі сторін. Першу небезпеку, протиснувши на швидкості на вході до карної зони Бацулу і проткнувши м’яч у напрямку воріт, створив Голодюк – м’яч пролетів трохи неточно. Втім, то було виключення. Гравці обох команд серйозно втомилися і невдовзі в матчі виникла тривала пауза, оскільки зсудомило обидві ноги Акименкові. Коли Олександра на ношах винесли з поля, на поле він вже не повернувся. Замість нападника, який видав величезний об’єм чорнової роботи і заробив рятівний пенальті, Лавриненко випустив в опорну зону Олександра Кучеренка.

Перед самим завершенням першого додаткового тайму команди таки сподобилися відповісти моментом на момент. При цьому ситуація поруч із ворітьми Підківки була значно небезпечнішою, Мостовий на правому фланзі увійшов до карної зони, хитнув там Мірошниченка і пробив з лівої. Воротар львів’ян позицію обрав вдало і, забравши м’яч намертво, почав атаку увідповідь. Карноза, промчавши через півполя, вийшов на ударну позицію, але вистрелив метрів з 20-ти так, що куля б не влетіла у ворота, навіть якщо ті були б вищі рази в три.

Єдиною небезпекою зі сторони "Карпат" у заключні 15 хвилин протистояння був удар зльоту від Страшкевича з лінії карного майданчика після скидки головою від Худоб’яка. Господарі ж за лічені секунди до фінального свистка потурбували Підківку навісом Допілки справа, який Локтіонов завершив ударом головою. Щоправда, ударом несильним, в руки голкіперу. Заведений стадіон в унісон розчаровано видихнув. Крім того можна згадати кілька "стандартів" і флангових навісів, котрі особливої небезпеки не таїли – то було все, на що в одних й інших ще залишалися сили. Зрештою, в’язкої боротьби в середині поля було багато. В ній себе не жалів ніхто.

Пенальті. Били команди на ті ворота, за якими розташувалися фанати гостей. Зрештою, моральний тиск на господарів не подіяв. Окремі львівські ультрас навіть повискакували на бігові доріжки. Однак гравці господарів були холоднокровними, наче скеля. Цікаво, що перші чотири удари у "Зірки" били оборонці. Били бездоганно. Особливо – Допілка. М’яч після удару капітана господарів влетів у сітку, відбившись від хрестовини. Втім, так само вдало били з позначки й львів’яни. Аж до тієї миті, поки до позначки не підійшов, виконуючи заключний удар, Даушвілі. Муртаз пробив прямолінійно. Поштаренко, стрибнувши вліво, відбив удар.

Ще мить – і героя матчу на руках підкидали фанати. Львівські ж ультрас, які впродовж матчу були незвично кволими, під час серії пенальті поконфліктували зі спецпризначенцями. Їх протистояння після завершення спортивної частини й увійшло в іншу фазу – одні застосували кийки, інші відбивали своїх вирваними стільцями і піротехнікою. Зрештою, ці моменти – робочі. Під час матчу гостьові фанати виглядали так само кволо. Як і команда в цілому.