Тактичні історії фіналу Кубка України

1) Як Шахтар зламував пресинг Динамо.

У недавньому матчі чемпіонату Хацкевич вважав за краще грати компактним низьким блоком з главною установкою на перекриття другого поверху гірникам перед штрафним майданчиком. Кияни часто жертвували флангами, залишаючи там Шахтарю чисельну перевагу. При цьому Шепелев + Бєсєдін часто включалися в локальний пресинг, коли хтось із пари ЦЗ суперника отримував м'яч.

У загальному і цілому план спрацював, навіть якщо не брати до уваги не ідеальну роботу центральних півзахисників (про яку мова піде і сьогодні). Але вчора Динамо зробило ставку на явно виражений пресинг, в якому брали участь всі гравці. Таким чином, Хацкевич, швидше за все, хотів не дати Шахтарю можливість багато контролювати м'яч і в цілому хотів збільшити темп гри, що на руку киянам, які віддають перевагу швидким флангові атаки.

У підсумку можна сказати, що Динамо виявилося не до кінця готове до такої гри. Якщо більшість команд УПЛ вдається нейтралізувати таким способом, то Шахтар трохи іншого рівня. Нагадаю, що в першому матчі 1/8 ЛЧ їм вдалося розбити пресинг Роми.

Головна претензія до пресингу киян - неузгодженість між гравцями. Причому як між центральними півзахисниками, так і на флангах.

Тут Вербич спочатку опікує Марлоса, але в момент, коли Степаненко отримує м'яч, робить ривок в бік опорника Шахтаря. Шепелев пізно реагує і не встигає переключитися на Марлоса.

Всім відомо, що одна з найважливіших складових пресингу - компактність всіх ліній: якщо лінія атаки грає високо, захист теж повинен піднятися вище, щоб уникнути розривів між лініями. Особливо це стосується фулбеків, так як на фланзі зазвичай грають лише два гравці, тоді як захисників у разі чого можуть підстрахувати ОПЗ.

Не один раз вчора траплялися епізоди, коли хтось із вінгерів пресингував, а фулбек не підтримував його - утворювалися величезні зони на флангах, куди було вкрай легко закинути м'яч. Внизу приклад, коли Циганков пішов пресингувати Ракицького, а Кендзьора його не підтримав - Ісмаїлі без проблем отримав довгу передачу.

2) Провал Піварича

Історія ключова і досить дивна. Так, хорват ніколи не вважався супер надійним захисником, але вчорашні його дії часом викликали, м'яко кажучи, здивування.

Гол став найвищою точкою і причиною уважніше звернути увагу на гру лівого захисника ДК. Захисна четвірка киян грала вчора дуже вузько, через що Шахтар, як я говорив раніше, мав на флангах перевагу. Але цей момент був спланованим і повинен був контролюватися своєчасними виходами фулбеків ширше.

Піварич ж часто незрозуміло навіщо вступав в пресинг на гравців, які перебували на полуфлангах або навіть ще ближче до центру. Чи то його збивали з пантелику зміщення Марлоса і Тайсона в центр, чи то загальна установка тренера пресингувати. В результаті виходили ось такі от моменти:

Перший гол став наслідком абсолютно такої самої ситуації:

3) Динамо змінило підхід до атаки

У матчі чемпіонату основним мотивом атак киян були довгі або середні передачі на Бєсєдіна. Артем вступав в верхові єдиноборства 12 разів, більше всіх в складі обох команд на пару з Хочолавою (33% виграних). Вчора таких спроб було всього лише 5, все Бєсєдін програв.

Крім цього в тому матчі Динамо зробило 10 точних довгих передач в фінальну третину поля, вчора - лише 3. Ці цифри відмінно говорять про зміну характеру атак киян.

Радує, що, пробуксовуючи майже все перше коло в пасивному володінні, Хацкевич прийшов до більш раціонального використання м'яча. Як і в матчі УПЛ крен атак Динамо був зміщений на фланги, але тепер кияни розігрували низом. Особливо це було помітно на лівому фланзі.

Як тільки Кендзьора отримував м'яч, утворювався трикутник за допомогою підключення Циганкова і Шапаренка. Таким чином, за допомогою гри в дотик ДК виходило в атаку.

На лівому фланзі все одно переважали середні/довгі передачі, що добре видно на карті знизу.

Ще пару моментів:

- Динамо все ще відчуває проблеми з позиційною обороною, які пов'язані, перш за все, з тим, що ЦПЗ часто помиляються позиційно. Вони можуть правильно витримувати позицію, але в останній момент переключити всю увагу на м'яч і втратити свого гравця.

- Фонсека відмовився від високого пресингу і грав 4-4-2 при обороні з Феррейрою і Патріком в першій лінії. Швидше за все, це пов'язано з можливістю додаткового часу.

- У Хацкевича немає плану Б. Так, нинішня гра Динамо дійсно незручна для гірників, але ні в одному матчі цього сезону не було враження, що ДК впевнено контролює хід зустрічі. У фіналі кияни таки пропустили від Шахтаря - і не знайшли гідної відповіді. Вихід Мбокані не змінив малюнок гри кардинально.