Матей: З українських гравців подобаються Коноплянка і Ярмоленко

Румунський півзахисник "Волині" Флорентін Матей розповів про себе, свою кар'єру, "Волинь" та збірну Румунії.

- Флорентіне, ти десять років віддав дитячим та юнацьким командам "Стяуа", потім були "Униря", італійська "Чезена". Як занесло тебе в Луцьк?

- Взагалі влітку 2013-го я ще був на перегляді в "Бастії". Все начебто йшло нормально, моя гра їм сподобалася, але в останній момент передумали і почали щось крутити з фінансів. Ми почали шукати нові варіанти.

- Коли їхав до Луцька знав, що Кварцяний любить високих на зріст і могутніх футболістів?

- Поняття жодного не мав. У мене інші функції - організувати гол, віддати пас, забити зі штрафного... Мені здалося, що я відразу сподобався Кварцяному, ми швидко знайшли спільну мову.

- Але тренер часто критикує твою гру на прес-конференціях...

- Не тільки мою – це, по-перше. По-друге, не тільки лає, а й підказує. Все нормально, я звик до нього, а він намагається зрозуміти кожного з гравців.

- Якщо не за "Волинь", то вболіваєш звичайно ж за "Стяуа"?

- Аякже! Я прийшов у дитячу школу цього клубу в 10 років, пройшов усі команди, викликався в збірні Румунії різного віку саме з "Стяуа". Це для мене клуб №1, звичайно ж. Одним з тренером був Іліє Думітреску. Він грав з Хаджі, потім в Європі довго був, тренував. Я до нього потрапив уже на початку 2000-их.

- Але твоя перша команда зараз не вражає...

- Ну це так. Ви бачили як легко її "Динамо" розбило в Лізі Європи. Але все одно "Стяуа" - це клуб №1 в Румунії.

- Я бачив, що ти з Мірчею після гри "Шахтаря" і "Волині" довго розмовляв...

- Так, ми приємно поговорили. Про що? Ще не готовий вам це сказати. До речі, було дуже приємно, що Мірча у всіх інтерв'ю в Румунії говорив про нас з Еріком, рекомендацію до збірної дає. Біквалфі викликали, тепер я хочу ще більше свою гру підтягнути, щоб дочекатися виклику.

- Після перших матчів в Україні рік тому ти сказав, що у захваті від бразильців "Шахтаря". За цей час щось змінилося?

- Нічого! Для мене найкращі в Україні гравці - це Адріано і Коста. Швидкість і техніка - найкраще, що мені подобається у футболі. А вони у бразильців присутні. З українських гравців подобаються з цієї ж причини Коноплянка і Ярмоленко.

- За яку "Волинь" тобі легше грати - торішню або нинішню?

- Звичайно ж - сьогоднішня "Волинь" мені більше подобається. Ми також багато балів втратили, як і рік тому, багато матчів могли виграти, але не пощастило. Різниця в тому, що більше контролюємо м'яч, що не б'ємо куди попало. Рік тому більше лупили вперед і все, зараз граємо у футбол. Взагалі, я вважаю, що ми повинні були бути на 4 місці!

- У цьому сезоні ти почав грати частіше на лівому фланзі півзахисту. Зручно себе там відчуваєш?

- Так, перед початком чемпіонату мене почали награвати зліва. Тренер сказав, що так я зможу більше використовувати свій удар з правої ноги. Зміщуюся з флангу в центр і б'ю в дальній кут... Кілька разів так і вийшло. Взагалі, не думаю, що було важко, з цієї позиції теж можна воротам суперника погрожувати, а це - найулюбленіше моє заняття на полі.

- Як відпрацьовуєш удари? Залишаєшся спеціально після тренувань?

- Звичайно, адже це не тільки від таланту залежить. На кожному тренування б'ю, б'ю і б'ю. Якщо не працювати, нічого не вийде. А ще треба дуже хотіти забити. Повірте - бажання допомагає м'ячу залетіти.

- Якщо не "Волинь", де хотів би грати далі?

- Німеччина чи Англія. Дивлюся вдома багато матчів з цих чемпіонатів.

- На що не вистачає часу в Луцьку?

- На все вистачає. Просто за рідними сумую, як і всякий легіонер. У мене рік тому сестричка народилася. Ось і зараз шалено хочу її скоріше побачити.

Коли у нас вільний час, більше сиджу вдома. Я взагалі домосид, хоча, звичайно, не проти посидіти з хлопцями з командою в піцерії або в кафе. Ще є час на футболи - дивлюся вдома все підряд.

- Домашні в Румунії бояться за тебе? В Україні фактично війна...

- Трохи страшно було взимку на зборах у Туреччині. Треба було повертатися до Києва, а ми надивилися перед цим інтернету і телебачення ... Коли чемпіонат все ж розпочався, зосередилися на справах суто футбольних. Зараз же все якось звиклися, що йде війна, що багато клубів бездомні фактично, що зарплату отримуємо не так регулярно, як хотілося б.