Дерліс Гонсалес для бідних. Про новачка Дніпра

Українські клуби давно потерпають від непродуманої та непрозорої трансферної політики. Але навіть на цьому тлі "Дніпро" здається особливим клубом. "Динамо", хоча і змінює трансферний вектор кожні кілька років, з латиноамериканського на африканський, європейський, а надалі й "вільноагентській", однак все ж робить це систематично. Вектор "Шахтаря" добре відомий вже багато років, і зараз також змінюється систематично виходячи з наявних реалій. Трансферний ж вектор "Дніпра" і в кращі роки був далеко не завжди зрозумілим, не кажучи вже про сучасність. Можлива оренда 21-річного костариканця Джона Хайро Руїса зайвий раз підтверджує цю тезу.

Якщо говорити про самого гравця, то Руїс за ігровими, та й людськими чеснотами, дуже схожий на дорогого новачка київського "Динамо" Дерліса Гонсалеса. Правий вінгер, що може відіграти і в центрі атаки, і на лівому фланзі, насамперед відомий запаморочливою швидкістю і є особливо небезпечним під час швидкісних контратак, далеко не завжди адаптуючись до позиційної гри.

Обидва гравці однієї і тієї ж комплекції - низенькі (зріст костариканця - 175 см), верткі і дуже технічні. Обидва погано володіють лівою ногою і в будь-якому епізоді насамперед намагаються зіграти правою. Обидва останніми роками значно поліпшили власний рух без м'яча та підключення у штрафний майданчик, до цього залишаючись звичайними латиноамериканськими віртуозами (Руїс раніше вважав своїм кумиром Робіньо, але останнім часом почав схилятися до незрівнянно більш різноманітного Луїса Суареса). Обидва виконували штрафні удари і пенальті у своїх попередніх командах (і забивали) і обидва ще повинні інтенсивно працювати над своєю фізичною, захисною і тактичною підготовкою. Руїс також почав грати за дорослу команду в юному віці (хоча й не такому, як Дерліс), також був помічений під час успішного виступу на юнацьких чемпіонатах континенту та світу і швидко перевезений до Європи. І, як і Дерліс, він досить рано одружився на багаторічній супутниці життя (два місяці тому), разом з тим дитині щасливої ​​пари в серпні виповнюється два роки.

У 2011-му році Руїс блиснув на Чемпіонаті Світу з віковим обмеженням до 20-ти років (де був наймолодшим гравцем), забивши три м'ячі у чотирьох матчах і на чемпіонаті зони КОНКАКАФ до 17-ти років, де відзначився чотири рази. Тоді він і отримав офіційну пропозицію від "Барселони", але після роздумів відмовився, бажаючи одразу заграти на дорослому рівні, чого представники "блаугранас", звісно, йому не могли обіцяти.

Між "Інтером", "Рубіном", "Палермо" і, за чутками, навіть київським "Динамо", Джон вибрав "Лілль", де, за іронією долі, відразу ж... опинився у дублі. Правда, заграв там він дуже пристойно, але травми вибили його з колії, і після закінчення сезону він був зданий в оренду в сусідній бельгійський "Мускрон-Перувельц" (клуби тренувалися в одному тренувальному комплексі), який тоді був новачком Другого дивізіону. Звідки повернувся "на коні", з 19-ма голами, з них чотирма в плей-офф за право виходу в Жюпіле-Лігу. Враження не зіпсувало навіть підсумкова поразка "Мускрона", що програв заповітну путівку в груповому турнірі з чотирьох команд лише за різницею м'ячів.

У "Ліллі" його називали новим Дивоком Орігі і навіть Еденом Азаром, вважаючи, що гравець стане лідером команди. Тому клуб подовжив з ним контракт і відмовив "Брюгге", що влаштував "полювання" на гравця. Проте травми знову зіпсували сезон, через це Джон не пробився і до списку викликаних на Чемпіонат Світу-2014 і, після семи виходів на заміну і одного - "у старті", він знову подався до Бельгії, на цей раз до вищолігового "Остенду", що належить Марку Куке, "бельгійському Роману Абрамовичу ", власнику відомої велосипедної команди "Etixx-Quick Step" (переможця трьох етапів Тур Де Франс-2015) і одному з найбільших акціонерів "Лілля".

"Остенд" став практично фарм-клубом "Лілля", орендуючи гравців, що не пробилися до складу французької команди, і саме тут Джон повернув втрачені кондиції і виконав стрибок угору в плані командного взаємопорозуміння і руху без м'яча. Він був гравцем стартового складу середняка ліги і закінчив сезон з шістьма голами і п'ятьма ассистами. Після хет-трику у матчі проти "Зульте-Варегема" він навіть був обраний до збірної туру в Європі знаменитої італійської "Gazzetta Dello Sport". Непересічне досягнення, враховуючи, що, зрозуміло, гравці команд такого калібру дуже нечасто потрапляють до такої збірної. Слід відзначити, що чимало його голів в Бельгії були наслідком настирливості, невпинного пресингу захисників та відбору м'яча в, здавалося, безнадійній ситуації.

Яке ж значення має оренда цього молодого, талановитого гравця, який трохи збився зі шляху (здебільшого через травми), представника нового успішного костаріканського покоління? Може, це є останнім цвяхом у труну дніпровської молоді, оскільки головна позиція Руїса - нині головна позиція Валерія Лучкевича? Може, клуб переходитиме на "орендну модель", лише зовнішню, а не внутрішню? Насамперед, варто дорікнути як і виконавчому керівництву "Дніпра", так і головному тренеру Мирону Маркевичу, який чомусь не передбачив такий розвиток подій, за якого клуб залишиться без коштів на трансфери. Адже і минулого літа власник клубу не виявляв бажання підсилити команду, а про закінчення контракту Євгена Коноплянки було давно відомо. Чому "Дніпро" не моніторив пристойних вільних агентів в Європі вже в квітні-травні, а схаменувся лише нині і почав підбирати кого завгодно (гравці, що залишилися вільними агентами в серпні, навряд чи є неабиякою знахідкою)? Невже було неясно, що після євроуспіху лідери зажадають або підвищення зарплати, або трансферу? Невже Маркевич не бачив, що вичавлює останні соки зі старої команди і що потрібен новий стратегічний план, потрібна зміна поколінь в умовах безгрошів'я?

Добре, тренер відмовився від омолодження за допомогою місцевих вихованців, що успішно грали у молодіжному чемпіонаті, заявляючи, що деякі з них недостатньо викладаються і мало вже не втратили зацікавленість футболом, зосереджуючись на дорогих автівках. Але чому тоді оперативно не знайдений свій Радосав Петрович? Враховуючи статус фіналіста Ліги Європи і "клубу Коноплянки", який значно підвищує привабливість. Чому вже на початку літа клуб, який не знає, що з ним станеться завтра, не звернувся до такого легітимного та дієвого способу залучення гравців, як оренда пристойних європейських футболістів (лише не слід перебільшувати, аби не перетворитися на "Говерлу")? Чому схаменулися лише зараз, коли чемпіонат, можна сказати, вже програний? Можливо, самому Маркевичу і Стеценку (як і, слід зізнатися, автору цих рядків) запаморочили голову європейські успіхи "Дніпра", і вони повірили, що ця команда ще здатна на чималі досягнення. А можливо, тренер, що не бажає залишатися, просто не має бажання стратегічно мислити, а генеральний директор не має такої здатності. В будь-якому разі, оренда такого пристойного гравця як Руїс, якому є що доводити і він має здібності доводити, є кроком вперед у нинішній ситуації і здатна допомогти в короткостроковій перспективі. Але що буде далі?

Фото - Voetbalkrant.com, Zimbio.com