Срна: У нас найскладніша група за шість років

Капітан донецького "Шахтаря" Даріо Срна розповів про жеребкування Ліги Чемпіонів, київське "Динамо", суддівство і вболівальників команди.

Про жеребкування

- Дарійо, як тільки закінчилося жеребкування, ти поділився першими враженнями. Зараз, коли емоції вляглися, давай докладніше зупинимося на кожному з наших суперників.

- Нам попалася найскладніша група за останні шість років. Дістався «Реал», який виграв Лігу чемпіонів два роки тому. Це просто божевільна команда. ПСЖ, який кожен сезон посилюється топ-футболістами. Але це зовсім не означає, що ми опустимо руки. «Шахтар» прагнув у цей турнір, щоб грати з великими клубами. Жереб міг бути кращим, гіршим – ні. Тому будемо викладатися. Так, розуміємо, що буде дуже важко вийти в плей-офф. Але м'яч круглий, і, поки матчі не почалися, можу сказати, що ми будемо битися! Першу гру проведемо на «Сантьяго Бернабеу», тут наші футболісти повинні отримати задоволення і дуже великий досвід. На цьому стадіоні фаворит завжди один - «Реал». Хто б проти мадридців тут ні грав: «Челсі», «Манчестер», «Барселона»... Це храм футболу. Так, є «Олд Траффорд», «Ноу Камп»... Але «Реал» - королівський клуб. І мені було б дуже шкода, якби я у своїй кар'єрі не зіграв на «Сантьяго Бернабеу». Як і для «Шахтаря», для мене це буде перший матч на цьому стадіоні. Якщо чесно, я хотів, щоб нам випав «Реал». Наші молоді виконавці отримають дуже велике задоволення, але вони повинні грати за свою душу, за своє серце, за своє життя і за свій клуб.

- Тарас Степаненко сказав, що найскладніше - впоратися з тиском імен у складі суперника, з їх авторитетом. А ти як вважаєш?

- У такій групі тисне все: і стадіон, і імена, і саме місто, і титули клубу, і його історія. Це природно. Я грав практично проти всіх футболістів «Реала», але не проти «Реала» в цілому. Особливо приємно, як капітану «Шахтаря» і збірної, зустрітися з хорватами в їх складі. Ми вже обговорили жеребкування з Модричем. Я сказав, щоб він готувався: у першому матчі буде 0:3! Він сміється. Зараз побачимося в збірній, поговоримо про це. До речі, я офіційно заявляю, що після чемпіонату Європи в Парижі закінчую свою кар'єру в збірній. Це моє остаточне рішення. Фізично відчуваю себе прекрасно, але пора давати дорогу молодим. Я хочу повністю сконцентруватися на «Шахтарі».

- Що думаєш про ПСЖ?

- Не можу сказати, що це така ж топ-команда, як «Реал». Тут рівень трохи нижчий. Вони купили Ді Марію за 60 000 000, ще когось за 25 000 000, у них є Кавані, Ібрагімович... «Шахтар» - єдиний клуб в Лізі чемпіонів, який нікого не придбав, а тільки продав! У нашій ситуації ми не можемо собі дозволити когось купувати. Але я вважаю, що нинішньому «Шахтарю» поки ніхто і не потрібен. Можливо, в майбутньому, але не зараз. Пишаюся тим, що ми в шостий раз поспіль пройшли в груповий етап цього турніру. У тому становищі, в якому опинився «Шахтар», жодна команда такого б не досягла. Звичайно, приємно чути заяви директора «Реала», що «Шахтар» - дуже сильний клуб. Ми дуже довго працювали над тим, щоб нас так поважали в Європі. І я знаю, що нас сто відсотків поважають.

- Твоя думка про «Мальме»?

- Шведська команда, яка демонструє неспецифічний футбол: їм властиві довгі передачі, гра головою. З ними теж буде важко. Але тут вже треба бути фаворитом і довести у справі, на полі, що ми сильніші за «Мальме».

- Експерти стверджують, що «Шахтар» боротиметься з «Мальме» за вихід в Лігу Європи...

- Я не згоден з цим! Може бути, де-юре - так, але де-факто у футболі все можливо. 8 грудня дізнаємося.

- До речі, як тобі календар?

- Нормальний. Радий, що ми відразу зустрічаємося з мадридським «Реалом» на виїзді. В цілому розклад як розклад.

- «Шахтар» традиційно грає краще з більш сильними суперниками...

- Всі команди так. Ми потрапили в Лігу чемпіонів, вже провели чотири матчі в цьому турнірі. Я вважаю, що «Рапід» і «Фенербахче» не гірші, ніж «Мальме», а може, навіть і сильніші.

- Як ти в цілому оцінюєш матчі кваліфікації? Який поєдинок був найскладнішим?

- Другий матч з «Рапідом». Вийти в шостий раз поспіль в груповий етап Ліги чемпіонів в такій ситуації - показник того, що у нас вийшов хороший сезон, незважаючи на те що поступилися чемпіонством і Кубком. У той же час ми завоювали два Суперкубка України. Ми тримаємо свій рівень, продаємо футболістів у великі клуби. Хоча були люди, які вболівали проти нас і не хотіли, щоб ми пройшли в груповий етап. Але «Шахтар» довів, що є міцною, якісною командою.

Про «Динамо»

- Не можу не запитати твою думку про групу, в яку потрапило київське Динамо?

- Їм дісталися не настільки важкі суперники. «Порту» вже не той, що був рік тому: без Джексона Мартінеса, без правого і лівого захисників. У «Динамо» великі шанси пройти далі. Кияни грають удома, буде повний стадіон, вони довго чекали Лігу чемпіонів. Навряд чи вони можуть бути фаворитом групи, але «Динамо» на рівні або навіть сильніше за «Порту».

- Що ти думаєш про історію з трансфером Андрія Ярмоленка?

- Він футболіст високого класу, з цим не посперечаєшся. Але підходи до футболу в «Шахтарі» і в «Динамо» в корені відрізняються. У плані продажу гравців це взагалі небо і земля! Наш клуб поставив собі високу планку: регулярно продає і купує футболістів. Причому продає в «Манчестер Сіті», «Боруссію» (Дортмунд), «Марсель», «Челсі», «Барселону», «Баварію», «Мілан». «Шахтар» знають у всьому світі і ставляться до нього з повагою. Навіть враховуючи всі ці трансфери, ми залишаємося на колишньому рівні. У «Динамо» інша філософія, я не хочу обговорювати цю тему. Їх перший і останній гучний трансфер - перехід Андрія Шевченка в «Мілан»... А Ярмоленко? Це один з найсильніших футболістів в Україні. Але по-людськи я розумію його бажання піти. Як розумів і бажання Кости. Андрій так само, як і Дуглас, переріс український чемпіонат. Якби він кожен рік виступав у Лізі чемпіонів, це була б інша справа. Я вважаю, що Ярмоленко заслуговує грати на високому рівні. Хоча, безумовно, «Динамо» - великий клуб, і я бажаю йому успіхів у Лізі чемпіонів.

- Чи справді, коли гравець хоче піти, а його не відпускають, у нього пропадає мотивація?

- У випадку з Ярмоленко я в це не вірю. Він любить свій клуб і повторює, що не хоче йти в якості вільного агента. Він поводиться дуже професійно і красиво. Не думаю, що «Сток Сіті» - команда його рівня. Але він може стати сходинкою в інший клуб. Через «Евертон» і через «Сток Сіті» Андрій б потрапив в гранд.

Про суддівство

- «Шахтар» втратив 5 очок на старті чемпіонату. Як таке сталося?

- «Дніпро» заслужено нас обіграв. Але потрібно враховувати, що турнір сьогодні не той, що раніше: одна помилка рефері - хтось її називає «випадковою» - вирішує долю всього чемпіонату. Це не алібі, але я все одно скажу про суддівство: вважаю його несправедливим з самого початку сезону. Пам'ятаю, як Вакс судив в Луцьку: дав у наші ворота пенальті, в іншому аналогічному епізоді не дав. Потім не зарахували чистий гол. Але ми той матч виграли з великим рахунком, тому ніхто не сперечався! Не перший раз карає «Шахтар» і пан Жабченко. Так, він чесно і добре судив в Суперкубку. Але не з «Дніпром»! Я дуже поважаю Колліну, це іменитий арбітр, але його слова через 10 днів про те, що він визнає помилку Жабченко, нічого не змінюють. Матч не переграєш. Це несправедливо і нечесно. Звертаю увагу: ми не скаржимося, ми вимагаємо справедливості! Я в Україні вже 13-й рік і чудово розумію, звідки вітер дме. Нехай суддя виконує свою роботу, ми - свою, а перемагає найсильніший. Звичайно, арбітри теж люди і можуть помилятися. Але коли ти працюєш на такому рівні, як матч «Шахтар» - «Дніпро», і в п'яти метрах від себе не помічаєш пенальті, це вже не випадковість.

- Пенальті у матчі з «Металургом» справедливі?

- Цю гру суддя відпрацював відмінно. Ніяких претензій, все справедливо. Ми самі собі створили проблеми. За два дні до цього провели важкий поєдинок з «Рапідом», можливо, не встигли відновитися. Ну і, звичайно, порожній стадіон на грі з «Металургом» дав про себе знати. На матчі Ліги чемпіонів у нас була божевільна підтримка, стадіон гнав нас вперед. А на поєдинок чемпіонату прийшло півтори тисячі чоловік. Можна сказати, грали в тиші.

- А суддівство в кваліфайн-раунді Ліги чемпіонів?

- Суддівством в єврокубках я теж незадоволений. З «Фенербахче» арбітраж був прекрасним. Але два матчі з «Рапідом»... Не будемо цю тему обговорювати.

Про вболівальників

- У минулому сезоні «Шахтар» нерідко ображався на львівських уболівальників. Як ти оцінюєш ситуацію в цьому році?

- Іноді ми говоримо на емоціях. Це все було після матчів з «Дніпром» або «Динамо». Ми вже звикли і змирилися з цим. Другий раз привозимо Лігу чемпіонів до Львова. На жаль, не в Донецьк... Очікуємо хорошу підтримку, як в поєдинках з «Фенербахче», «Рапідом». Ми це заслужили. Немає ніякого конфлікту, нас добре прийняли у Львові, спасибі фанатам. Але все-таки наш дім у Донецьку!

- За рік Київ і Львів звикли до присутності «Шахтаря»?

- Звичайно, звикли і до нашої команди, і до ситуації в Донбасі. Але... Наприклад, я професійно перебудувався, а по-людськи не можу змиритися з тим, що відбувається. У мене один дім - це «Донбас Арена» і Донецьк. Так буде завжди. Чекаємо повернення. Києву та Львову спасибі, але в нашому серці Донецьк, ми відчуваємо себе частиною тільки цього міста.

- Коли оголосили результати жеребкування, ти пошкодував, що таких суперників будете приймати не на «Донбас Арені»?

- Звичайно, це навіть не обговорюється. У мене багато друзів у Донецьку. Якби ми грали вдома, тим же ПСЖ або «Мальме» довелося б проробити неймовірно складну роботу, щоб забрати у нас очки! Донеччани дзвонять, забувши про ситуацію, просять, щоб ми знову грали на «Донбас Арені». Вони чекають чогось хорошого, добрих новин. Люди вже нікому не вірять: читають новини - там політики щось обіцяють, кожен день щось говорять. А до конкретних дій не доходить! Я вважаю так: спочатку потрібно зробити, а потім вже розповідати... Людину характеризують його вчинки, а не слова. Коли діти грають не з м'ячем, а зі снарядом, це для мене кінець. Я сам пережив війну! Не знаю, як політики можуть після такого не діяти. Я б пішов на будь-який крок, аби діти нормально жили і мами з колясками могли спокійно гуляти уздовж Кальміусу... Як приклад всім, президент нашого клубу, який не красується перед телекамерами, а реально допомагає. Він робить це душею і серцем. Йому не до футболу зараз - важливий мир в Донбасі.

- Як давно ти спілкувався з Рінатом Ахметовим?

- Після матчу-відповіді з «Рапідом». Він привітав команду з виходом в групу, я передав хлопцям. Для нього це великий успіх. На жаль, не на «Донбас Арені ... Але ми всі сподіваємося на швидке повернення до Донецька. Чекаємо і ще раз чекаємо.