Прогулянка перед марафоном. Як відсутність інтриги перспективи вбиває

Коли "Динамо" Валерія Лобановського здобувало видатні перемоги на міжнародній арені, у внутрішній першості кияни майже не відчували конкуренції. Але порівнювати ті часи з нинішніми розкладами безглуздо. По-перше, Валерій Васильович був генієм, якому подібні, можна сказати другорядні фактори ніяк не заважали готувати команду до важливих, відповідальних міжнародних матчів; по-друге, загальна інтенсивність гри була нижчою, тож для вдалої гри на євроарені киянам вистачало навіть того тонусу, який був набутий у неконкурентних умовах чемпіонату України.

Взагалі, команда київського "Динамо" середини-кінця 90-х років – то унікальне творіння Валерія Лобановського, принципи якого ніхто з сучасників перейняти не зможе. Не зможе не тільки через віддаленість від Метра, а й через "моду" часу. Сьогодні від команд, котрі на міжнародній арені претендують бодай на щось серйозне (тобто, хоча б на статус середняків – не хлопчиків для биття) вимагається інтенсивність, вміння правильно розподіляти сили для гри "через два дні на третій". Тому на рівні з фізичними, тактичними та психологічними компонентами підготовки команд, тренери мусять дбати про ігровий тонус.

Якби нашими єврокубковими повпредами керував Михайло Фоменко, то йому умови, коли перед важливими єврокубковими поєдинками проти складних суперників команди легко прогулюються в чемпіонаті, були б до душі. Бо однією з причин, що зумовили не виконання збірною України завдання в матчі проти Словаччини, за словами Михайла Івановича стала втома ("Якщо серйозно, то якби в цій спарці ми грали зі Словаччиною першу гру, то нам було б легше з таким суперником вирішити нашу задачу. Але коли мова йде вже про другий матч, то сили вже не ті. Деякі хлопці виключно за рахунок характеру виконували те, що від них вимагалося"). А от Луческу, Ребров та Маркевич, ризикнемо припустити, навряд чи подібні погляди розділяють.

Хоча, однозначно стверджувати, що тренери провідних українських клубів з милою душею прийняли б умови конкурентної, виснажливої внутрішньоукраїнської боротьби перед відповідальним матчем на євроарені, також не беремося. Але якщо тверезо дивитися на ситуацію в цілому, то зрозуміло як два плюс два, що прохідні умови чемпіонату України не покращують перспектив наших лідерів на міжнародній арені, а, навпаки, гальмують розвиток і завчасно кладуть наші команди в програшні умови. Про це, власне, не раз під час своїх прес-конференцій говорив Мірча Луческу.

В матчі проти "Металіста" через дискваліфікацію не міг зіграти Даріо Срна. У "Шахтарі" склалася така ситуація, що віковий правий захисник не відчуває конкуренції на своїй позиції. Тож крім кінцевого результату, Луческу не могла не цікавити форма Василя Кобіна, який втретє в сезоні вийшов на офіційний поєдинок в основному складі "гірників". Звісно, на тренуваннях Луческу бачить Василя постійно, але тренування відтворюють тільки поверхневі умови гри. Можна бути першим на тренуванні – і останнім на полі в офіційному матчі. Та на основі побаченого у Харкові тренер навряд чи зумів зробити для себе висновки щодо спроможності Василя в разі потреби замінити Срну в поєдинках проти "Реалу" або ПСЖ.

Прогулянкові умови, якими відзначився матч проти "Металіста", якщо й дав тренерському штабу "Шахтаря" їжу для роздумів, то мінімальну. Донеччани діяли далеко не на максимумі своїх можливостей, але навіть економ-режиму вистачило для того, аби висвітлити немічність сьогоднішнього "Металіста." А тепер уявімо, що на передматчевому тренуванні у Мадриді пошкодження зазнав Даріо Срна. Мірчі Луческу доведеться замінювати свого лідера темною конячкою, неперевіреним гравцем, який з однаковим успіхом може як вистрілити, так і з тріском провалитися. Ось в таких деталях і виходить боком нашим лідерам неконкурентність чемпіонату України. Одна деталь, друга, третя – і вже ціла картина.

Сергій Ребров взагалі зробив з матчу проти "Олександрії" генеральну репетицію поєдинку проти "Порту", заявивши: "Впевнений, хлопці розуміють, що мова йде про матч, який передує старту в Лізі чемпіонів, а в команді у нас зараз існує здорова конкуренція на кожній позиції, і якщо хтось недооцінив "Олександрію", то він може не потрапити до складу на матч з "Порту"… Це абсолютно нормальна практика, коли футболіст проводить два матчі на тиждень. Вся Європа грає в такому графіку, і нічого страшного в цьому я не бачу"… Про недооцінку з боку "динамівців" мови дійсно немає, але це не означає, що немає проблем. "Динамо" було далеко не безгрішне, та "Олександрія" через відсутність класу не могла покарати суперника і яскраво висвітлити його слабкі місця.

Виходить, що проблеми "Динамо" (слабенька гра лівофлангової зв'язки Антунеш-Гонсалес, черговий невиразний матч Рибалки, обрізки Велозу, оголені зони Віди та Сілви) перед грою з "Порту" не на поверхні. Звісно, тренерський штаб мусить вміти аналізувати ситуацію глибинно і помічати ті нюанси, які непомітні для вболівальників. Але якби суперник по Лізі Парі-Матч натиснув на слабкі місця, Сергієві Реброву та його помічникам було б легше вносити корективи. Це все одно, що конструктивна критика. Без неї автор, чи будь-який інший творець швидко задре носа і перестане розвиватися.

Напевно, єдиний з трійки провідних тренерів України, кому неспроможність суперника по сьомому туру Ліги Парі-Матч нав'язувати боротьбу була повністю на руку, то Мирон Маркевич. У "Дніпра" на носі складний поєдинок проти "Лаціо", але таке тренування з підвищеною відповідальністю, яке чекало на "дніпрян" у Запоріжжі, стало важливим елементом в процесі перебудови, яку вимушено затіває Мирон Богданович. Важливим в плані перевірки кадрового ресурсу. В запасі залишилися Лучкевич, Федецький, Гама, Руїс, Даніло, в той час як в основі вийшли Піко, Томечак та Едмар. Крім того, Маркевич чи не вперше використав Лео Матоса в якості флангового півзахисника (бразилець у "Чорноморці" в більшості поєдинках діяв саме в півзахисті), додавши ще одну опцію до варіативності стартової моделі. В матчі проти рівного за класом суперника Мирон Богданович навряд чи наважився б на такі кадрові експерименти.

Хоча, є й інший бік медалі. Піко, Томечак, Едмар, Матос, Селезньов, який ледь-ледь відновився від травми, провели дуже сильний поєдинок, але навряд чи Маркевич впевнений у тому, що так само якісно ці гравці зможуть відіграти проти "Лаціо". Минулої суботи для "Дніпра" була прогулянка, під час якої навіть центральний захисник дозволяв собі використовувати фінт Зідана; а вже наступного четверга доведеться бігти марафон.

Український чемпіонат втратив свою привабливість. Власне, ця криза не стала чимось несподіваним, але була надія, що процес "руйнації" затягнеться на довше. По суті, ми за дуже короткий термін з привабливого, цікавого футбольного змагання отримали продукт суто внутрішнього використання. Три матчі абсолютно без інтриги ("Металіст" – "Шахтар", "Динамо" – "Олександрія", "Металург – "Дніпро") і два матчі просто низької якості ("Олімпік" - "Говерла", "Сталь" – "Ворскла)… Прикро, але Кобзар вчив свого не цуратись.

Фото - UA-Футбол