Герой футбольного дня. Андрес Палоп

Дев'ять років минуло з часу епічного протистояння "Шахтаря" та "Севільї" в рамках 1/8-ї фіналу Кубка УЄФА. У нинішньому складі "Севільї" немає жодного гравця, який тоді брав участь в грі. А от серед "гірників" ті драматичні матчі пам'ятають Даріо Срна, Олександр Кучер та В'ячеслав Шевчук.

Те протистояння вмістило в себе багато чого цікавого і незабутнього. Це і два пенальті, призначені у ворота "Шахтаря" в першому поєдинку в Іспанії, і вмілі ходи тренера "Севільї" Хуанде Рамоса, і шикарний гол "ударом скорпіона" від Франселіно Матузалема. Але найперше, що приходить на думку в контексті суперництва "Шахтаря" і "Севільї" – це гол Андреса Палопа.

Спортивний директор "Шахтаря" Сергій Палкін, коментуючи, як зазвичай, результати жеребкування, з гумором згадав персону того неординарного воротаря: "Ми грали з "Севільєю" у 2007-му році і програли тоді, бо у суперника був дуже сильний воротар Палоп, який забив нам на останніх секундах. З тих пір я знаю, що прихід голкіпера до чужого штрафного - це небезпечно. Але зараз у "Севільї" немає Палопа, тому нам буде трохи легше". Але в часи тієї футбольної трагедії "гірникам" було не до сміху. "Шахтар" показував гарну гру і від чвертьфіналу Кубка УЄФА був в одному кроці... А потім сталася та злощасна помилка.

Помилка, якої можна було легко уникнути. Адже Палоп не зробив нічого неймовірного – він просто стояв в центрі штрафного майданчика і чекав м'яча. В ті часи при стандартах "гірники" використовували персональну, а не зонну опіку, за що й поплатилися. На повторах гарно видно, як гравці "Шахтаря" розібрали всіх своїх опонентів у штрафному майданчику Богдана Шуста. Всіх, окрім "позаштатного" Палопа.

Втім, в історії українського футболу "Севілья" займає місце не лише завдяки тому протистоянню. Ще була дуель з львівськими "Карпатами", виграна андалузійцями на класі (1:0 і 4:0). Та найголовніше – це фінал минулорічної Ліги Європи. "Дніпро" дійшов до головного матчу крізь терни, не залишивши байдужим нікого, хто спостерігав за розвитком турніру. І коли настав момент істини - команда Мирона Маркевича не упала в бруд обличчям. Так, програла, але футбол показала сміливий і гідний фіналу.

Нарешті, "Севілья" – це Євген Коноплянка. Кожна хвилина, проведена Євгеном на полі у футболці "Севільї", українськими вболівальниками досліджується з небувалою скрупульозністю. Такі реалії – доля нашого співвітчизника у топ-чемпіонаті не може бути байдужою. Тож чужою українцям "Севілья" точно не є. І, мабуть, добре, що жереб знову звів андалузійців з представником чемпіонату України. Матчі ці обіцяють бути незабутніми. І ще: вчорашнє жеребкування означає, що другий поспіль фінал Ліги Європи не обійдеться без українського сліду.