Весняні підсумки. Динамо. В полоні власної величі

Такого блідого й непереконливого чемпіона в незалежній історії українського футболу ще не було. І річ зовсім не в тім, хто й переміг і кого. Ті, хто таке говорить, мали б найперше запитати, чому вони не можуть перемогти «Сталь» та «Чорноморець», себе. Мова про якість гри, точніше, про її майже повну відсутність. Мова про те, що у весняній частині чемпіонату більшість провідних гравців «Динамо» здали настільки, що цілком могли не потрапити до заявки збірної України на Євро-2016.

Втім, кияни хизуються. Дарма, що перемогли вони в урізаному чемпіонаті, де більшість суперників виглядали відверто небоєздатними. Дарма, що в національному Кубку «Динамо» програло суперникові, бюджет якого нижчий, ніж трансферна вартість одного футболіста Ярмоленка. Дарма, що за весь сезон команда провела максимум два якісних матчі – виїзний проти «Дніпра» в чемпіонаті і з «Порту» в Португалії в Лізі чемпіонів. Інше – страшне й сумне. В решті поєдинків «біло-сині» виглядали блідо й невиразно, а найлютішому ворогові всі три зустрічі цього сезону програли без варіантів, з загальним рахунком 0:8.

Трансферна діяльність

Збагнути, навіщо Сергій Ребров відмовився від послуг Артема Крравця і відпустив того в оренду в німецький «Штутґарт» складно. Не тому, що Артем – видатний нападник, котрий за рівнем майстерності чимось переважає Мораєша і Теодорчика. Якраз навпаки – Жуніор впродовж сезону виглядав набагато ліпше і місце в основі заслужив. Лукаш зі своїми вадами натомість із Кравцем приблизно рівноцінний. Начебто все просто й зрозуміло, однак після дебютного в році поєдинку з «Манчестер Сіті» у Києві Мораєш зазнав пошкодження й вибув на місяць. Теодорчик залишився один. Грав він блідо, а альтернативи в тренерського штабу не було.

Натомість виправданою виглядає інша оренда – Юнеса Беланди в «Шальке». Людина давно поведінкою й вчинками демонструвала, що грати у Києві не хоче. Відпустивши марокканця бодай тимчасово, керівництво клубу вчинило з користю як для команди, так і для самого футболіста. Інша річ, що оренда завершилася і зараз Юнес вочевидь повернеться до Києва знову.

Стосовно придбань, то на поточне підсилення кияни не спрацювали взагалі. Молодого опорного хава Микиту Корзуна з мінського «Динамо» і травмованого Валерія Федорчука з «Дніпра» запрошено радше на дальню перспективу. Микита продемоснтрував свій потенціал, отримавши нагоду проявити себе в заключній зустрічі з «Металістом». Можливості Валерія добре відомі й без того. Ось лишень не відомо, наскільки скоро Федорчук відновиться після тривалої паузи і чи готовий тренерський штаб киян чекати й надалі.

Після тривалого перебування у резерві італійської «Фіорентини» в Києві опинився Олександр Яковенко. Як і очікувалося, скласти реальної конкуренції Ярмоленкові, гусєву і Ґонсалесу син видатного хавбека 80-х не зміг. Справді вдало Яковенко-молодший відіграв лише в заключному матчі проти «Металіста». Але два створених фактично самотужки голи на рішення Реброва після завершення сезону попрощатися з Олександром не вплинули.

Фізична готовність

У матчі, в якому свіжість та ідеальна фізична готовність могли стати ключовим динамівським аргументом, киянам бракувало як одного, так й іншого. «Манчестер Сіті» у виїзному двобої 1/8 фіналу Ліги чемпіонів «Динамо» не лише переграв, а й перебігав. Власне, з готовністю проблеми у «Динамо» були й надалі. Свідченням того, що в підготовчій роботі були допущені помилки, є велика кількість травм. У різний час. особливо в першій половині весни, випадали з обойми Мораєш, Рибалка, Сидорчук, Гармаш.

Зовсім кволим виглядав Дерліс Ґонсалес. Але ось парадокс – на одинадцять років від параґвайця старший Олег Гусєв навпаки був готовий прекрасно і завдяки цьому справедливо відвоював собі місце в основі. То, може, проблема не лише в підготовці, а й якихось складових, які обивателеві непомітні?

Тактична гнучкість

У діях киян спостерігається не творчість, а стагнація. Відвертий спад у грі Сергія Рибалки навесні зробив гру киян відверто беззубою. Кияни мало б’ють по воротах навіть тих суперників, які за класом їм поступаються суттєво. Біда цього «Динамо» в тому, що воно залежить від дій одного виконавця аж надто сильно.

Серйозної альтернативи Рибалці як не було, так наразі й не має, а інших тактичних варіантів ведення гри в арсеналі Реброва-Ріанчо не було. Добре, що в матчах такого чемпіонату для перемог вистачало голого індивідуального класі Ярмоленка. З іноземними суперниками й конкурентом у боротьбі за чемпіонство треба бути вигадливішим.

Статистика гольвих комбінацій

(м’ячі у 39-ти матчах Ліги чемпіонів, чемпіонату, Кубка і Суперкубка України)

Голи «Динамо» (77): по центру – 27, з правого флангу – 22, з лівого флангу – 9, після кутових – 7, з пенальті – 6, після штрафних – 5, здалеку – 1

Голи у ворота «Динамо» (22): з правого флангу – 7, по центру – 5, з лівого флангу – 4, після кутових – 3, після штрафних – 2, з пенальті – 1

Результативні помилки гравців «Динамо»: Драґовіч – 4, Рибка – 3, Антунеш – 3, Міґел Велозу – 2, Хачеріді – 2, Віда – 2, О. Гусєв – 1, Даніло Сілва – 1, Рибалка – 1, Буяльський – 1, Дерліс Ґонсалес – 1, Морозюк – 1

Відразу вісім із 19-ти весняних голів динамівці організували через правий фланг. То за умови, що Ярмоленко забивав також, зміщуючись у центр. Для порівняння: зліва кияни створили лише дві гольових атаки, через центр – сім.

Зрештою, статистика демонструє, що одночасно найвразливішим був і правий край динамівської оборони. Показовими в цьому аспекті були перші зустрічі «Динамо» в 2016-му – проти того ж «Манчестер Сіті» та «Карпат». І якщо «міщани» створювали передумови для результативних атак завдяки перехопленням у центрі і швидким вриванням з глибини, то вірменський галичанин Ґеґам Кадимян Домаґоя Віду на фланзі в першому таймі переграв вчисту.

Оптимальний склад

З оборонною ланкою в «Динамо» все чітко й зрозуміло. Незамінним «номером один» впродовж сезону залишався Олександр Шовковський, котрий грав надійно і впевнено. Випускаючи в двох важливих матчах Олександра Рибку, Ребров тим самим ускладнював життя собі й команді. Результативні помилки Олександра ледь не призвели до поразки в першому матчі Ліги чемпіонів з «Порту», а в поєдинку 1/4 фіналу Кубка України в Олександрії Рибка пропустив безпосередньо з кутового. Не дивно, що наприкінці сезону тренерськийц штаб почав розглядати в статусі дублера старожилу Артура Рудька.

А ось в оптимального квартету оборонців (Даніло Сілва – справа), Віторіну Антунеш – зліва, Євген Хачеріді та Александар Драґовіч – у центрі) був лише один змінник – універсал Домаґой Віда. Євген Макаренко навесні тренувався в основній групі, але повернути ту форму, яка б дозволяла йому складати конкуренцію Антунешу, наразі не зміг.

Рибалку на позиції опорного хава Ребров намагався замінювати Міґелом Велозу чи Радославом Петровіч. Той та інший – футболісти різні, але тих функцій, які виконує Сергій, витягнути не здатні. Найчастіше ж Ребров змінював пару центральних атакувальних хавів. Сильно додав Віталій Буяльський, котрий за рахунок старання і самовіддачі отримував місце в основі частіше, ніж Велозу, Денис Гармаш та Сергій Сидорчук.

На позиції правого вінґера незамінною постаттю залишається Андрій Ярмоленко, а здіва Олег Гусєв, як говорилося вище, витіснив у резерв Дерліса Ґонсалеса. На вістрі атаки в першому матчі проти «Манчестер Сіті» спробував виставити Теодорчика, однак Лукаш не виправдав тренерської довіри ні тоді, ні в тих зустрічах, коли Жуніор Мораєш був травмований. Хет-трик у ворота дитячого складу «Металіста» сильно втішати поляка не повинен. Бразилець натомість не вражав стабільністю, хо переможними голами в зустрічах з «Зорею» та «Ворсклою» продемонстрував і клас, й індивідуальну майстерність, і гольове чуття.

Найкращий гравець сезону – Андрій Ярмоленко

Двох варіантів бути не може. Показник «зз» за системою «гол+пас» характеризує значимість Андрія для гри команди найкрасномовніше. Навесні Андрій відзначився шість разів і віддав чотири «асисти». Можна сказати, що в другій частині сезону рушійною силою киян були лише два футболісти – Ярмоленко і Гусєв. Олег вражав працелюбністю і бійцівськими рисами, тоді як Андрій залишався незмінно ефективним при організації й завершенні атак.

Розчарування сезону – Дерліс Ґонсалес

Спад у грі параґвайця у весняній частині – катастрофічний. То за умови, що й восени футболіст, за якого «Динамо» заплатило швейцарському «Базелеві» 9,4 мільйона євро, переконливо виглядав лише в окремих матчах (скажімо, у виїздному проти «Маккабі» в лізі чемпіонів). Наразі складно сказати, у чому істина причина цього спаду. На поверхні маємо, що повернувшись з розташування збірної Параґваю, Дерліс пропустив частину підготовчого періоду й, можливо, не встиг надолужити згаяного. Втім, цей недолік – виліковний. Значно гірше. Якщо Ґонсалеса поглинуло те почуття апатії, яке згубило кар’єру в «Динамо» Ідейє, Мбокані, Беланді, Велозу. І то лише перелік виконавців, які виступали у Києві в останній період.

Найкращий матч осені

Ліга чемпіонів. Груповий турнір. П’ятий тур

«Порту» - «Динамо» - 0:2

Якийсь інший окрім цього поєдинок у виконанні киян у сезоні-2015/2016 виділити складно. Особливо – якщо мова про весняну частину сезону. Між тим, матч на «Драґау» справді з точки зору тактики і реалізації тренерських задумів був ідеальним. На початку кожного з таймів кияни, яких у цьому матчі влаштовувала лише перемога, віддавали суперникові ініціативу, а потім стрімко вибухали. Не лише контратаками, а тривалим позиційним наступом, з залученням до цих операцій великої кількості футболістів. І суть навіть не в тому, що іспанський арбітр Карлос Веласко Карбальо міг не призначати на 35-й хвилині пенальті в епізоді, коли Рибалка вміло перечепився через ногу Жанеллі Імбюля. Ярмоленко з одинадцяти метрів пробив влучно і кияни в рахунку повели, але значно ліпшу нагоду незадовго до того втратив, пробивши з близької відстані головою в стійку, Гармаш.

Іншими словами, гол у ворота португальських «драконів» був логічним наслідком переваги «Динамо». Те саме можна сказати й про другу половину, сценарій якої був ідентичним, з тією лише різницею, що другий м’яч Ґонсалес забив з гри і не без допомоги воротаря суперників Ікера Касільяса, котрий відбивав удр параґвайця, виставивши руки надто м’яко.

Завдання на літо і перспективи

Ігор Михайлович Суркіс сказав, що йому не треба двох головних тренерів і відпустив помічника Сергія Реброва Рауля Ріанчо на всі чотири сторони. Між тим. судячи з висловлювань самого іспанця, поставлених ним перед керівництвом вимог виглядає, що «помічник» - то визначення для Рауля дуже умовне. Побороти усталені роками принципи іноземець не зміг і вирішив більше у Києві не затримуватися.

Натомість футболісти, які, за словами іспанського спеціаліста, відчули себе в «зоні внутрішнього комфорту» і через це перестали прогресувати, залишаються. Що ж, можливо в Реброва є рецепт, з допомогою якого він поверне команду зі стану стагнації і змусить «Динамо» восени заграти живіше. Наразі кияни здійснили одне придбання – запросили з «Ворскли» вінґера Артема Громова. Тільки не відомо, загострить Артем конкуренцію на лівому фланзі атаки ще більше, чи стане зміною для Ярмоленка, якщо той після чемпіонату Європи таки перейде в іноземний клуб?

Думка легенди клубу

Сергій Мізін, півоборонець «Динамо» (1990-1995):

- За підсумками весни враження від гри киян залишилися неоднозначні. Поразка від «Манчестер Сіті» в Лізі чемпіонів, ранній виліт з Кубка, 0:3 у зустрічі з найпринциповішим суперником – невдач було надто багато, аби сезон назвати успішним в усіх розуміннях. Добре, що вперше за 17 років вийшли з групи ліги чемпіонів, добре, що стали чемпіонами.

Власне, поразка від «Шахтаря» трапилася у матчі без турнірної ваги, коли золото вже було у кишені. Можливо, динамівці на цю гру недоналаштувалися. А ось «Олександрію» в кубковому двобої «Динамо», можливо, трохи недооцінило. Зрештою, заслуг суперників проблеми киян не принижують. Володимир Шаран створив із футболістів, які ще вчора виступали у першій лізів, прекрасний колектив, який несподівано для усіх здобув перепустку до Ліги Європи.

Продовжує радувати у складі динамівців стабільність Шовковський. В тому, що динамівці за винятком двох матчів з «Шахтарем», у решті 23-х поєдинках чемпіонату пропустили лише п’ять м’ячів, левова частка саме воротарської заслуги. Збалансованістю й надійністю відзначається оборонна ланка. Воно й не дивно, адже впродовж тривалого часу в динамівському захисті грають одні й ті ж люди. Інша річ, що крім універсала Віди заміни основним оборонцям не було. В тривалішому чемпіонаті це могло б стати проблемою. Але сподіваюся, що відновився Макаренко і принаймні на лівому фланзі Антунеш у наступному сезоні конкуренцію матиме.

Найпроблемнішою в грі «Динамо» ланкою навесні була центральна вісь півоборони. Чимало матчів через травми пропустили Рибалка і Сидорчук. Велозу треба віддати належне за ті роки, впродовж яких він виступав у Києві, однак було видно, що Міґел хоче змінити обстановку і повернутися у топ-чемпіонат. Гармаш – хлопець з характером. Влучити йому в настрій не так уже й просто. Зрештою, роки йдуть і треба братися за голову. Гадаю, безкінечно на одні й ті ж граблі наступати не можна.

Ось і вийшло, що середина поля в «Динамо» навесні надійністю не відзначалася. Постійні травми змушували тренерів вносити зміни до складу. Це не додавало ні зіграності, ні впевненості гравцям у власних силах. Власне, м’ячі від «Манчестер Сіті» та «Шахтаря» стали наслідком провалів не в обороні. До них призводили обрізки в середині поля.

Неоднозначне враження залишила й гра нападників. Точніше, нападника, бо грав в основному лише Мораєш. Бразилець демонструє потенціал, але Жуніорові бракує стабільності. Стосовно Теодорчика, то в нього було не надто багато часу, щоб себе проявити, однак певен, що в тих матчах, у яких Ребров довіряв Лукашеві місце у складі, він мав би грати сильніше.

На щастя, попереду був Ярмоленко. Андрій – лідер, який забиває сам і допомагає партнерам. І, звичайно, виділив би Гусєва. Олег – легенда українського футболу. До універсалізму, швидкісних даних і бійцівських рис з роками додалася ще й футбольна мудрість. Показово, що навесні гра киян часто будувалася саме через Гусєва. Прекрасний футболіст, який пройшов Крим і Рим. Якщо скажу, що рішення тренерського штабу збірної не брати Олега на чемпіонат Європи мене здивувало, то надто пом’якшу. Безперечно, такий гравець на Євро був би корисним. Але то моя суб’єктивна точка зору.