Щедрий: У мене з дитинства була мрія грати в Прем'єр-лізі, і Волинь наблизила мене до неї

Екс-гравець "Волині" Артем Щедрий, який зараз виступає за "Зірку", напередодні матчу з луцькою командою дав інтерв'ю прес-службі ПЛ.

– Артеме, з якими думками вирушаєш до Луцька, де ти провів 3 роки?
– Приємно повернутись до цього міста, де серед різних спогадів найбільше приємних. До того ж, відколи залишив "Волинь", не був там. Але їду не на екскурсію, а разом з партнерами за позитивними результатом та емоціями.

– Чим особисто ти сьогоднішній відрізняєшся від часів луцького зразка?
– Ймовірно, краще судити про мої ігрові якості з боку – тренерам, глядачам, експертам. Але по собі відчуваю, що зріс як професіонал, змужнів. Скільки мені тоді було? 18, 19… Зараз вже інакше і дивлюсь на речі та й граю у футбол, мабуть, також.

– Що у спортивному відношенні дав тобі період, проведений за "Волинь"?
– Гадаю, що це був чудовий період, коли я тренувався з основною командою, а грав за молодіжну, одного часу навіть був капітаном. Старався проявити себе, забивав… А потім спільним рішенням з клубом стало те, що піду шукати собі іншу команду. Проте ні на кого зла не тримаю. У мене з дитинства була мрія грати у Прем’єр-лізі, і "Волинь" наблизила мене до неї. Я навіть зіграв один поєдинок. Відчув цей запах, а вже із "Зіркою" прагнув швидше повернутись на такий рівень.

– Коли ти зараз граєш постійно в «основі», який це відбиток накладає на тебе?
– Звичайно, все інше. У першу чергу, відповідальність. З молодіжною першістю не порівняти – там був звичайний турнір, де обкатували необстріляних гравців для першої команди. А виступаючи за головну команду, навіть у Першій лізі, інакше все сприймаєш, опиняєшся в іншій атмосфері. У Кропивницькому на стадіон ходять чимало вболівальників, прагнеш показати все найкраще і для них. У Прем’єр-лізі ж ажіотаж ще вищий.

– А якщо порівняти Першу лігу і те, де опинились зараз?
– Нам здавалось, що ми граємо у сильній лізі, серед серйозних команд. Насправді так і є. Проте різниця все ж величезна. Звичайно, слід зважати і на календар, який нас очікував у перших турах. Про гру з "Шахтарем" навіть і говорити багато не варто – колосальна перевага донеччан, які і в Європі мають її над багатьма опонентами. Із "Зорею" – навпаки – налаштувались серйозно, глядачі погнали нас вперед. Не сказав би, що ми тоді супернику дали розбігтись, розгулятись. А гра з "Олімпіком" – це і є той показник, чим дві ліги відрізняються між собою. Володіли перевагою, створювали моменти – це всі бачили. Але не забиваємо. А потім пропускаємо перший м’яч, ланцюжок власних помилок у захисті – все це призвело до поразки. У Першій лізі тобі можуть і тричі пробачити серйозні помилки, а тут навіть втрачати м’яч небажано.

– Як бачиш зараз співвідношення сил перед грою у Луцьку? У кого більше шансів – у зіграної команди, яка підвищилась у класі, чи у молодої незіграної "Волині"?
– На таке питання я не знаю відповіді – хто буде фаворитом, хто володітиме ініціативою та хто досягне позитивного результату. Усе стане зрозумілим на полі. Передбачати не можу і не хочу, адже повертаючись до гри з "Олімпіком", володіли усім, але зостались ні з чим.

– Останніми днями футбольне суспільство України бентежить питання – йде з команди Сергій Лавриненко чи не йде? Як це впливає на клімат у колективі?
– Ми ніяк не впливаємо на ці питання. Є керівництво – президент, інвестори, які все і вирішують. Знаю, що на цю гру Сергій Дмитрович везе нас до Луцька, робитиме все для перемоги. Ми за свого тренера – ми з ним багато чого досягли, пройшли.