Символічна збірна 24-го туру УПЛ за версією UA-Футбол. Група 2

У Групі 2 другого етапу чемпіонату України загострюється боротьба за збереження місця в УПЛ, видовищну бойову нічию розписали "Дніпро" і "Карпати". "Сталь" дотиснула "Волинь" в кінцівці протистояння і у лучан залишаються лише теоретичні шанси на те, щоб піти з останнього місця в турнірній таблиці. "Зірка" мінімально обіграла "Ворсклу" і впритул наблизилася до полтавчан - тепер у обох команд по 27 очок, але "Ворскла" все ще розташовується вище, ніж кропивничани за рахунок кращої різниці голів.

Євген Боровик ("Карпати"). В позаминулому сезоні Боровика нещадно критикували одеські вболівальники. Воротар стерпів та видав рекордну для Одеси суху серію восени. До його переходу скептично поставились у Львові, адже в обоймі були молоді та перспективні Мисак та Підківка. Євген і тут не став пасувати, а спокійно став першим номером, своєю грою доводячи правильність вибору Олега Дулуба. Головний подвиг у грі з "Дніпром" Боровик зробив на 90-й хвилині, коли рішуче вийшов на Кочергіна та змусив того пробити безхитрісно. Цим самим Євген врятував для "Карпат" нічию.

Павло Полегенько ("Зірка"). Міцний, збитий, швидкий, а ще цупкий та настирний – ідеальна характеристика для флангового захисника. Звісно, 22-річному гравцю є над чим працювати, проте зараз він принаймні у другій групі виглядає найсильнішим на своїй позиції. В матчі проти "Ворскли" йому довелось грати проти сильної зв’язки Пердута – Ребенок. Полегенько не тільки надійно захищався, а ще й в атаку не забував ходити. А для голу зі штрафного не вистачило якихось сантиметрів.

Федеріко Перейра ("Зірка"). "Ворскла" вийшла на гру з двома форвардами – Хльобасом та Одарюком. В другому таймі на заміну вийшов Артур Загорулько. Проте жодному з них так і не вдалось по справжньому загрожувати воротам Паста. А все через те, що аргентинець замкнув свій штрафний майданчик на велику колодку. Ще й сам ледь не забив, коли пішов на подачу кутового та бив у порожні ворота після невдалого виходу Сарнавського, проте воротаря полтавців підстрахували захисники.

Борха Екіса ("Зірка"). Справа не тільки в тому, що іспанець забив переможний гол у ворота "Ворскли", що дозволило "Зірці" впритул наблизитись до лідерів другої шістки. Борха з перших хвилин діяв натхненно та самовіддано. Діючи на позиції центрального захисника, він часто висувався в опорну зону, руйнуючи атаки полтавців ще в початковій фазі, що дозволило кропивницькій команді в цілому контролювати хід поєдинку.

Леандро ("Сталь" Кам'янське). Всього в шести матчах Леандро зіграв за "Сталь", а вже важко уявити клуб з Кам'янського без бразильського захисника. Повністю 31-річний гравець закриває ліву бровку, володіючи високою швидкістю, розганяє відмінні комбінації і віддає чудові передачі на партнерів. У 24-му турі УПЛ лучани не змогли стримати Леандро, з флангу якого і приходила абсолютна більшість небезпечних комбінацій "сталеварів".

Дмитро Нагієв. ("Дніпро"). В минулому турі гол правого півзахисника приніс "Дніпру" перемогу над "Зіркою". Цього разу Дмитро результативними діями не відзначався, хоча міг би знову записати на свій рахунок точний удар, якби уникнув підкату Дитятьєва. Однак головна його заслуга у цьому поєдинку – скованість дій Миколи Матвієнка. Орендований у "Шахтаря" лівий бек в попередніх матчах демонстрував, що залюбки ходить в атаку і дій там дуже корисно, проте цього разу Матвієнку доводилось тримати Нагієва перед очима, аби не пустити собі за спину.

Роман Карасюк ("Сталь" Кам'янське). За рахунок того, що Карасюку вдавалося чіплятися за самі, здавалося б, відчайдушні м'ячі і організовувати небезпечні атаки кам'янчан, у "Сталі" була безумовна перевага не тільки в середині поля, а й взагалі в грі. Дуже багато корисної, іноді чорнової роботи виконав Роман, опинявся в потрібному місці в потрібний час і зробив все можливе, для підсумкової перемоги своєї команди.

Владислав Кочергін ("Дніпро"). Талановитий хавбек по-справжньому привернув до себе увагу матчем проти "Зорі" ще в минулому році, коли забив у ворота луганців двічі. Однак з тих пір Владиславу не вдавалось демонструвати таку ж феєричну гру, через що він випав з числа основних гравців. Поєдинок проти "Карпат" Кочергін починав на лаві для запасних, однак саме його вихід у перерві змінив хід матчу. Хавбек зв’язав гру своєї команди в центрі поля, що дозволило "Дніпру" домінувати у другому таймі. Саме він розпочав першу гольову атаку, саме він міг принести перемогу дніпрянам, якби реалізував вихід один на один з Боровиком.

Максим Луньов ("Дніпро"). Лівий півзахисник брав участь ледь не в кожній атаці своєї команди. В першому таймі після його удару на виконання м‘яч влучив у стійку, а на останніх секундах його удар накрив Боровик. Неодноразово Луньов виконував простріли та подачі, які несли в собі загрозу воротам "Карпат". Саме з його пасу мав би відзначатись Кочергін, проте не пощастило.

Кваме Карікарі ("Сталь" Кам'янське). Всього 25-ти хвилин вистачило ганському форварду "Сталі", щоб стати героєм матчу з "Волинню". Очевидно, що Кучук планував випустити Карікарі в другому таймі і дотиснути суперника, у якого не вистачило б сил на всі 90 хвилин протистояння, і Кваме блискуче впорався із завданням тренера. Карікарі двічі зловив втомлених лучан на контратаках, реалізував два виходи один на один з голкіпером і заодно став найкращим бомбірдіром кам'янчан в Прем'єр-лізі.

Артем Довбик ("Дніпро"). "Чорноморцю" цей форвард забивав після проходу та удару з 20-ти метрів. У грі проти "Карпат" він продемонстрував, що прекрасно почуває себе в штрафному майданчику. Спочатку Артем замкнув простріл від Польового. Потім зорієнтувався в епізоді під час розіграшу кутового - маємо дубль, який, втім, не завадив Дмитру Михайленку покритикувати підопічного за пасивний перший тайм.

Дмитро Михайленко ("Дніпро"). Непросто керувати молодою командою, перед якою не стоїть ніяких завдань. Та ще й все, що зароблене на полі потом і кров‘ю, анулюється в кабінетах чиновників. Проте Дмитру Станіславовичу вдається знаходити потрібні слова ("Якщо вони пробились сюди, значить вони виграли конкуренцію. Мільйони дітей займаються футболом, але мало кому вдається пограти у Прем‘єр-лізі. Вихід на поле – це головне для спортсмена"). Інакше йому б не вдалось видати таку довгу серію без поразок. В матчі з "Карпатами" Михайленку довелось ще й без Ротаня грати, проте його команда була ближчою до перемоги, аніж суперник, який навесні на власному полі до цього лише вигравав.