Символічна збірна 29-го туру УПЛ за версією UA-Футбол. Група 2

Вольова, фантастична перемога "Карпат" над "Дніпром" у справжній битві за виживання. Стратегічна, бойова нічия в матчі між "Ворсклою" та "Зіркою", а також важка, мінімальна перемога "Сталі" в грі з обескровленною, але гордою "Волинню". Звичайно, без героїв в таких видовищних і напружених протистояннях не обійшлося, і головні дійові особи 29-го туру УПЛ в Групі 2 зібрані в одній символічній збірній.

Віталій Неділько ("Волинь" Луцьк).

Поки Неділько не вдається відстояти свої ворота "сухими", голкіпер пропускав у всіх матчах цього сезону, але ж скільки разів Віталій виручав свою команду. "Сталь" за тотальної переваги і створивши безліч небезпечних моментів, тільки один раз змогла вразити ворота лучан. На рахунку Неділько кілька відмінних сейвів, коли вже здавалося, м'яч обов'язково опиниться в сітці.

Леандро ("Сталь" Кам'янське).

Просто дивно як вписався в нову для себе команду Леандро, на початку цього року бразилець прийшов в "Сталь" і відразу став "залізним" гравцем основи, зігравши у всіх 11 матчах. Універсальний захисник регулярно здійснює флангові рейди, постачає партнерам відмінні передачи та незамінний в обороні. У 29-му турі "Волинь" нічого не змогла зробити в зоні відповідальності Леандро і Романюк з Никитюком намучилися з другим номером кам'янчан.

Андрій Нестеров ("Карпати" Львів).

Приблизно до 70-ї хвилини не було жодної підстави для того, аби включати центр бека львівської команди у нашу збірну. Обидва голи "Дніпра" прийшли через центральну зону. Але свою непереконливу гру у захисті Андрій компенсував продуктивністю в атаці. Саме він зрівняв рахунок під час розіграшу стандарту, а потім змусив помилитись Луніна, після чого забив Грисьо. Коли ж "Дніпро" пішов на фінальний штурм, Андрій вже стояв стіною.

Олександр Чижов ("Ворскла" Полтава).

Справжнім прикладом надійної гри в центрі оборони став Чижов, причому часто Олександру доводилося підстраховувати партнерів і організовувати оборону полтавчан. У грі один в один взагалі не було рівних Чижову, кропивничани постійно програвали дуелі центрбеку, а також блискуче захисник діяв при навісних передачах в штрафну, і вигравав боротьбу на другому поверсі.

Микола Матвієнко ("Карпати").

Усе, що створили дніпряни, прийшло з їхнього лівого флангу атаки. З протилежного краю пробитись було майже неможливо. Микола Матвієнко встигав і на своїй половині поля, і на чужу регулярно ходив. Саме він виконав подачу на Гладкого, після якої розпочав камбек зелено-білих.

Володимир Чеснаков ("Ворскла" Полтава).

По-справжньому всюдисущим став Чеснаков в грі з "Зіркою", тільки зробивши свою безпосередню роботу в руйнуванні атак суперника, як Володимир вже бере участь у гострій атаці, віддає передачі і пробиває по воротах. Капітан полтавчан двічі небезпечно стріляв з дальньої дистанції, але ще більш корисний був як асистент - Шарпар і Загорулько зобов'язані були забивати після передач Чеснакова.

Євген Чеберко ("Дніпро").

Хай там як, а в кризі "Дніпра" є й позитив. Навряд чи у багатьох з нинішніх основних гравців команди був би шанс показати себе на найвищому рівні, якби не розбіглись усі легіонери з Маркевичем на чолі. Чеберко додає з кожною грою. В попередніх двох турах він забивав голи, цього разу асистував партнерам. Пас на Кочергіна взагалі можна вважати професорським. До слова, коли Євген залишив поле, "Дніпро" ще не програвав.

Ігор Загальский ("Зірка" Кропивницький).

Як сказав після матчу з "Ворсклою" Загальский: "Перший тайм не можемо занести собі в актив, але додали в другій половині зустрічі". І дійсно, після перерви кропивничани досить впевнено виглядали на полі, більше атакували і дотиснули полтавців. А вирішальний гол забив герой зустрічі - Загальский, не обійшлося без помилки Шуста, але пробив, підкрутивши м'яч, Ігор дуже класно.

Максим Грисьо ("Карпати" Львів).

Символічно, що саме іменинник став одним з ключових гравців, які допомогли львів’янам врятувати фактично програний матч. Грисьо з‘явився на полі лише на 59-й хвилині, але встиг віддати передгольовий пас та забити вирішальний гол. Разючий контраст з Олексієм Гуцуляком, який годину грав на позиції атакуючого хавбека до цього.

Ігор Худобяк ("Карпати" Львів).

Капітан на те він і капітан, щоб у вирішальний момент зіграти максимально ефективно. Коли "Карпати" виглядали приреченими, саме Ігор продовжив битись в центрі поля, змусивши дніпрян відійти на свою половину. Саме після подачі Худобяка було забито другий гол, саме він асистував Грисьо, коли той втретє відправляв м’яча в сітку воріт Луніна.

Артем Довбик ("Дніпро").

Теоретичний виклик цього форварда до лав національної збірної цього разу не викличе такого негативу, як це було у вересні минулого року. За сезон Артем додав дуже сильно – швидше приймає рішення, подружився з м’ячем, підкувався тактично, ну а нахабність, властива форвардам, завжди була при ньому. Як наслідок, маємо черговий відмінний гол, який міг стати вирішальним для "Дніпра", якби не провальний захист.

Олег Дулуб ("Карпати" Львів).

За поки що нетривалий час роботи в Україні матч з "Дніпром" став найважливішим для Дулуба. Його "Карпати" змогли зробити дивовижний камбек, проваливши початок другого тайму, зібратися в кінцівці і вирвати перемогу у головного конкурента за збереження місця в УПЛ. Прояв характеру це дуже важлива якість для такої самобутньої команди, як "Карпати", приємно, що білоруський фахівець повертає львів'янам волю до перемоги і бажання боротися до останнього.