Сергій Шестаков: Результат матчу із Зорею був найгіршим із усіх, який міг бути

Універсал донецького "Олімпіка" Сергій Шестаков, незважаючи на стабільне місце в основі, більшу частину часу залишається в тіні уваги. UA-Футбол вирішив виправити це упущення, поспілкувавшись із гравцем третьої команди поточного чемпіонату про початок кар'єри, а також останні успіхи та невдачі донеччан.

- Для початку про матч із "Зорею" [3:3, якщо хто забув]. Довго відходили від цієї феєрії?
- Ви самі все бачили. Нам не вдалося втримати такий хороший для нас рахунок 3:1 ще і в більшості. Дуже багато емоцій поклали в грі, а потім ще і в роздягальні. Неприємна історія сталася з нашою командою. Ну нічого, буває і таке. Треба пережити.

- До чого, по-вашому, "Олімпік" опинився ближче: до провалу, тому що упустив перемогу, або до успіху, тому що вдалося забити три голи третій команді минулого чемпіонату?
- Вважаю, це більше провал, ніж успіх. Якщо б ми правильно зіграли, десь не розслабилися, могли б заробити три очки і закріпитися на третьому місці. Вважаю, це найгірший результат з усіх, який міг бути.

* * *

- До 22 років ви грали на аматорському рівні. Чи є якийсь найяскравіший спогад, які залишили собі за час гри в аматорах?
- Багато яскравих моментів було. Я грав по п'ять матчів на тиждень, майже кожен день в мене гра була: одна на район, друга на область, третя на кубок району, за університет. Це найбільше запам'яталося.

- Як ви відновлювалися при таких навантаженнях?
- Не знаю. Молодий був, тоді не відчував . Тоді було не до відновлення, треба було заробити пару копійок в студентські роки. Тим більше, за університет треба було грати, щоб допомагали в навчанні.

- Який головний урок для себе винесли, поки грали в Першій лізі?
- Потрібно прагнути перерости Першу лігу, тому що якщо затриматися, то можна там надовго залишитися. Ну, і там більше боротьби, багато стиків, більш силовий футбол. Велике розходження з УПЛ.

- Ви в "Олімпікові" вже більше двох років. Що за цей час змінилося в клубі?
- Гра змінилася. Спочатку тренерський штаб "Олімпіка", коли поповнили в Прем'єр-лігу, більше будував гру на контратаках. Ми грали від оборони і вибігали вперед, намагалися забити гол. За цей час "Олімпік" обжився, команда посилилася і зараз я з кожним матчем помічаю, що все відбувається навпаки. Більшість намагаються грати проти нас другим номером, більше обороняються. А "Олімпік", як вже більш досвідчений у Прем'єр-лізі, намагається грати першим номером.

- "Олімпік" підписав багатьох гравців з Першої ліги. Це винятковий талант Романа Санжара знаходити футболістів у трясовині?
- Можна і так сказати. Він бере їх з Першої ліги, намагається підказувати, правильно задавати напрям. Наприклад, як я. Він мене також взяв у Першій лізі, повірив, дав якісь настанови, підучив трохи і я вже майже стабільно граю в основі. Думаю, у нього є якась "чуйка" на футболістів, які нижчі за класом.

- Багато хто влітку покидав "Олімпік". Ви залишилися. Чому?
- У мене контракт на 2,5 роки. І в принципі, ніяких конкретних пропозицій не було. Мене в "Олімпіку" все влаштовувало, я і залишився.

“В Україні мене ніхто не знає”. Як Тарас Романчук став легендою польської Яґелонії

- Влітку "Олімпік" дебютував у єврокубках. Відсутність досвіду – це був головний ворог команди в цій Лізі Європи?
- Можна сказати і так. Я раніше не знав, що таке єврокубковий досвід. Але потім зрозумів, що все зовсім по-іншому. Інша команда, інший рівень. Це не такі суперники, які проти тебе грають в українській лізі. Тут ти знаєш, хто як себе буде вести. Там зовсім інші команди і за стилем, і навіть за тими ж уболівальниками. Вважаю, що досвід у таких матчах дуже велику роль грає. Хоча мені здавалося, що буде набагато важче, ніж виявилося.

- Мандраж перед першим матчем був?
- Мандраж завжди є. Я уявляв, що буде гімн Ліги Європи, хоча його на такій стадії не буває. Спочатку трохи було неспокійно, але, коли виходиш на гру, все забувається. Ти вже весь у грі.

- Зараз в українському футболі не часто бувають заповнені трибуни. Як вам була атмосфера в Греції на зустрічі з ПАОК?
- Порівняти атмосферу, яка була в Греції, з тією, що у нас, - це зовсім інше. Ще до матчу година, а трибуни вже забиті. Гул такий стоїть... В Україні давно таке було. В країні проблеми і у футболі проблеми. Так виходить.

- Відчуваєте, що стадіон "Динамо" вже став для вас, скажімо так, не чужим?
- Так, є вже таке. Зрозуміло, що це не наш стадіон, ми його орендуємо, але ми вже звикли до нього. Дуже добре, на місці, в Києві. Тим більше, тут базується багато команд: "Динамо", "Сталь", "Шахтар". Тому більшість матчів, навіть якщо вони виїзні, ми все одно граємо в Києві.

- Часто доводиться чути, що у "Олімпіка" важкі умови для підготовок. Можете розповісти конкретніше? Як це – кожен раз тренуватися на новому полі? Вам з ранку після підйому кажуть, куди ви цього разу поїдете тренуватися?
- Це не дуже звично. Деякі команди звикли, що у них є бази, завжди один час і вони знають, куди їхати, де збиратися. У нас по-іншому. Якщо вільна, припустимо Olympic Village, нам приходить СМС або заздалегідь кажуть, що тренуємося там. Якщо якісь зміни - дощ пішов чи ще щось - то шукається альтернатива. І в останній момент ввечері можуть набрати або прийти СМС, що тренування відбудеться, наприклад, у Борисполі або Білій Церкві. Воно трохи напружує, але вже звикли до цього. Тільки б далеко не їздити. В Бориспіль добираєшся ще нормально, а в Білу Церкву ми раніше півтори години добиралися. Плюс назад. Цілий день йде.

- Найбільш дикі умови для підготовки, які можете згадати в "Олімпіку".
- Взимку на синтетиці в Щасливому неможливо. Там холодно. Синтетика – це взагалі неприємне покриття для кожного футболіста. Все потім болить, не помиєшся нормально. Взимку на синтетиці – найбільша каторга для футболіста.

- Були чутки, що в "Олімпіку" невеликі борги перед футболістами. Яка ситуація зараз?
- Зараз боргів немає. З усіма розрахувалися і по преміям, і по зарплатах. Могли за бонуси не розрахуватися, але то вже таке. Можна вирішити.

* * *

- Всього чотири очки від другого місця. У команді випадково не замислюються, що можна нав'язати боротьбу, в тому числі, і "Динамо"?
- Не знаю. Якби ми цю гру [із "Зорею"] виграли, можна було б говорити. Думаю, у нас немає завдання дістатися до другого місця. Вважаю, це вже будуть чудеса, якщо ми заберемося на друге місце. Хоча такі ж чудеса були, коли ми потрапили до Ліги Європи. Ніхто нічого не говорив, все може бути. Але я вважаю, якщо туди залізти, це вже буде перебір для "Олімпіка".

- Кого вважаєте головними конкурентами в боротьбі за третє місце?
- Зараз важко назвати конкурента. Багато команд йдуть бал у бал, плюс вже "Зоря" наздоганяє. Навіть не можу сказати конкретні команди, там їх мінімум п'ять, все буде вирішуватися в останніх матчах. Кожна з команд може наздогнати або обійти.

- Ви дали бій "Динамо", в минулому чемпіонаті відібрали очки у киян і "Шахтаря". Але цього сезону втратили очки в матчах із "Карпатами", "Сталлю", "Зіркою". З чим пов'язана така нестабільність в результатах?
- Вважаю, коли ми виходимо грати проти "Динамо" чи "Шахтаря", у нас зовсім інше налаштування. Ми знаємо, що граємо проти гранда, який виступав у Лізі чемпіонів, який йде на перших місцях. Впевнений, що хлопці так само налаштовуються на команди, які йдуть внизу турнірної таблиці, але на підсвідомості десь можна трохи розслабитися. Зараз у Прем'єр-лізі від кожної команди можна очікувати чого завгодно. Ми грали зі "Сталлю". Здається, вона йде на останньому місці, але ми втратили очки. Може, десь розслаблення, недостатнє налаштування.

- "Шахтар" і "Динамо" продовжують стимулювати вас у матчах проти них?
- Останнім часом, коли ми вигравали, ніякої стимуляції не було. Принаймні, коли ми вигравали. Може, коли ми програємо і була якась . А от коли виграли, то не було. Адже воно так завжди: коли кажуть, що буде стимул, ми програємо, а коли його не було – перемогли. Але останнім часом я не чув про це. Так сказати, не відчував .

- У вас є рідний брат Михайло, який грає в одеській "Жемчужині". Часто буває, що брати-однолітки йдуть по кар'єрі разом. Можемо згадати навіть у нас Баранців або Пасічів. Як у вас вийшло, що дороги з братом розійшлися?
- Це сталося в студентські роки. Тоді ми разом грали і за університет, і на області/райони. Брат в один момент зламав руку, потім у нього ще були невеликі пошкодження або травми. І він багато пропустив, а я в цей час грав і за рахунок цього мене помітили і забрали до Першої ліги. Вважаю, що травми завадили братові піти зі мною далі.

- За "Жемчужиною" слідкуйте? Чому шлях команди виходить настільки важким?
- З "Жемчужини" пішов тренер [Денис Колчин], який вивів їх до Першої ліги. Упевнений, що це дуже велика втрата. Плюс в команді відбулася велика ротація, ще багато травмованих. Може, і позначається, що немає досвіду гри у Першій лізі.

- Всі відзначають той обсяг роботи, яку ви виконуєте, але з результативними діями останнім часом у вас не складається. У чому криється причина?
- Не знаю. Я сам, буває, цілими днями думаю, що роблю велику роботу, доходжу до воріт, а крапку поставити не можу. Може, треба більше працювати або трохи спокійніше розбиратися в ситуаціях. Я сам щодня міркую, намагаюся поліпшити ККД своїх дій.

- Як ви себе почуваєте на позиції захисника?
- Коли перший час ставили, я так не любив відбирати м'ячі. Мені хотілося навпаки, бігти вперед. Потім я вже зрозумів, що від цього нікуди не дітися, і якщо тренер вирішив, то це моє завдання: я вийду на сто відсотків віддамся і не важливо, яка це позиція. Зараз я себе відчуваю комфортно, що справа в захисті, що праворуч і ліворуч в півзахисті. Для мене це нормально.

- Зараз пішла тенденція, коли починають викликати до збірної гравців не з "Динамо" і "Шахтаря". Надія тримати запрошення у вас ще є?
- Та ну... Надія завжди є, але куди. Якби тренери бачили, вони б вже викликали. А так, значить, ще не готовий. Треба ще працювати і працювати над своїм ККД, щоб туди потрапити.

- Зараз ви стали стабільним гравцем основи "Олімпіка". Які завдання далі ставите перед собою?
- Намагатися грати і далі в основі, постаратися піти вище. Я на рахунок цього не замислююся, а намагаюся максимально віддаватися футболу і все робити на сто відсотків. А там, я впевнений, воно відплатиться, хтось помітить і піду далі або залишуся в "Олімпікові" на кращих умовах.

У матеріалі використані фото Дениса Руденка і olimpik.com.ua