Від щуплого до в'юнкого. Еволюція Бернарда і нова проблема для Шахтаря

Влітку 2013-го Бернард перейшов до "Шахтаря" за шалених 25 мільйонів євро. Тоді "гірники" могли дозволити собі викласти такі гроші навіть за молодого футболіста, який ніколи не грав у Європі. Боси "Атлетіко Мінейро", в якому Бернард доріс до рівня збірної Бразилії, здається, отримали максимально можливий у їхньому випадку "навар". А "Шахтар" отримав талановитого, але інфантильно-тендітного футболіста, який готовий був демонструвати трюки для рекламних роликів, але аж ніяк – не боротися з великими спітнілими чоловіками в чемпіонаті України.

Мірча Луческу поїхав з нашої країни з почуттям нереалізованості щодо таланту Бернарда. Румун ніколи не сумнівався у здібностях бразильця, проте повинен був, за традицією, чекати. Так він чекав, наприклад, користі від Дугласа Кости з Алексом Тейшейрою, так він чекав дивідендів від Ісмаїлі… Для Бернарда банально не вистачило часу.

На початку донецької каденції щуплий бразилець нагадував радше персонажа з футзалу або футбольного фрістайлу. Вміння контролювати м'яч і техніка роботи з м'ячем свідчили про Бернарда як про висококласного гравця, але цілковита відсутність навиків силової боротьби перекреслювала усі чесноти. Для Бернарда підкати були дикістю. Його "з'їдали" вайлувато-прямолінійні захисники банальною грою корпусом. Тоді з Мірчі Луческу, який не міг дозволити собі закрити Бернарда в глухому резерві, кепкували, а трансфер бразильця називали аферою року з "Шахтарем" в ролі ошуканого.

Протягом перших трьох років Бернард набирав під тридцять матчів за сезон, але рідко грав від дзвінка до дзвінка. Мірча Луческу поступово підводив бразильця до основи і закликав чекати. Мовляв, незабаром ви побачите талант юнака в повному розрізі. Хитрий румун таки домігся свого. Саме він знайшов модель поєднання на полі Тайсона і Бернарда – футболістів одного амплуа і доволі однакового ігрового профілю. Втративши Алекса Тейшейру, Луческу Тайсона перевів з флангу до центру, а Бернардом закривав лівий край півзахисту.

• Найкращий лівий півзахисник УПЛ першої частини сезону-2017/18. Версія UA-Футбол

Фонсека вже тільки вдосконалив це напрацювання. І не зіпсував його "вкрапленнями" Віктора Коваленка, хоча загроза така виникала, коли Коваленко позиціонувався як один з найталановитіших футболістів нашої країни і його не потрапляння до складу викликало тиск та запитання. При Фонсеці Тайсон забув про гру на фланзі, а Бернард, можливо, вперше за чотири роки, проведених у "Шахтарі", відчув себе лідером.

Нині Бернарда справедливо вважають ключовим гравцем "гірників". І його добротна гра в поточній Лізі чемпіонів – це лише верхівка айсберга. Бернард нарешті зрозумів, що ногами "молотить" не жовтогарячий пісок Бразилії, а українські ниви поля. З усіма похідними.

З'явилися й підкати, з'явилася й міцність у ногах, з'явилося вміння й головою зіграти. Напрошуються паралелі з Жуліано, який свого часу довго звикався до наших умов у складі "Дніпра". Хуандре Рамос ні миті не сумнівався у кваліфікації бразильця, але часто піддавався критиці з боку місцевих експертів через те, що довіряв Жуліано, а не корінним дніпрянам. А потрібні були всього-на-всього час, заняття в тренажерному залі і проникнення футбольною ментальністю України. Протягом останніх року-півтора Жуліано виглядав прекрасно. Наростивши м'язову масу і позбувшись пляжного загару, перед громадськістю постав топ-гравець. Власне, ось він – в чемпіонаті сусідньої (не плутати з дружелюбною) країни…

Бернардові не вистачає м'язової маси, але вже зараз цей гравець готовий до більш вагомих викликів. Середняки, ба й навіть топи з чемпіонатів, де у пошані – техніка, швидкість, і точна робота з м'ячем, охоче отримали б бразильця і розпорядилися б ним по-своєму. І тут перед "Шахтарем" широко розкриває свої обійми іронія долі. Лише дорого-утримуваний гравець почав приносити команді справжні дивіденди – постала нова проблема… За півроку в Бернарда завершується термін контракту і вже цієї зими, якщо не буде пролонгації, бразилець може розсудити своє майбутнє не на користь "гірників".

Для "Шахтаря" тут лише один вигідний варіант – бажання самого футболіста продовжити контракт. Тоді Бернард або продовжить прогресувати в складі команди і відпрацьовувати затрачені на нього ресурси, або за рік-другий буде проданий кудись за 20-30 мільйонів за прикладами Вілліана, Тейшейри, Кости чи Мхітаряна.

Залишити все як є – значить, втратити футболіста безкоштовно найближчим літом. Продавати зараз – значить, наразити себе на небезпеку несправедливої ціни, яку вмілі покупці могли б вибивати, апелюючи до термінів чинної угоди Бернарда з "Шахтарем" (хоча в "гірників" є успішний досвід вигідної продажі футболіста за півроку до завершення терміну його контракту). Тиснути на футболіста і вимагати пролонгації всупереч його чіткому бажанню – ризик викликати апатію і порушити внутрішню рівновагу гравця за прикладом Вілліана та Мхітаряна, з якими розставання було далеко не трепетно-сльозливим.

Могли б допомогти китайці, які не рахують грошей і зазвичай чхають на терміни контрактів. Але Бернард не готовий повторювати помилок співвітчизника Тейшейри. Тож "Шахтарю" залишається лише чекати і надіятись, що Бернард прийме вигідне для "гірників" рішення.

Фото - UA-Футбол