Через біль і страждання. Десять років кар’єри Артема Кравця в десяти голах за Динамо

17 червня 2007-го року Анатолій Дем’яненко в матчі останнього, 30 туру Вищої ліги проти "Арсеналу" випустив в перерві 18-річного вихованця динамівської академії Артема Кравця. Дебют феєричним не став, але форвард в підсумку залишив серйозний слід в історії клубу. Щоправда, не як видатний бомбардир, а як гравець з високим потенціалом, нереалізованим через вічні проблеми зі здоров’ям.

Злий жарт з Артемом зіграв той самий матч з "Валенсією", після якого вболівальники записали його в наступники Андрія Шевченка. Юрій Сьомін настільки повірив в геній юного форварда, що не відчув моменту, коли Кравця потрібно було поберегти. Як наслідок – травма, від якої Артем повноцінно відійшов лише в 2013-му.

Власне, на той момент мало хто вірив, що Кравець здатен приносити користь. Але під орудою Сергія Реброва він видав свій найкращий сезон, 15 голами допомігши "Динамо" повернутись на вершину українського футболу. Важко знайти причину, але після цілком успішного виступу тренерський штаб перестав довіряти Артему, що змусило його спробувати власні сили за кордоном. І якщо німецький досвід виявився невдалим, то в складі аутсайдера іспанської Прімери "Гранади" Кравець виглядав цілком достойно.

В Олександра Хацкевича він теж не став своїм, тож причин відмовлятись від наполегливих пропозицій "Кайсеріспору" не було. Зрештою, йому лише 28. Чемпіонат Туреччини – це не тільки можливість заробити, але й хороший шанс вийти на новий рівень, який гарантуватиме місце в основі збірної, а можливо й повернення до топ-чемпіонату. Та все це попереду, поки ж згадаємо найбільш знакові моменти в кар’єрі Артема Кравця.

2 березня 2008-го. Перший офіційний матч київського "Динамо" під керівництвом Юрія Сьоміна. Біло-сині розбивають "Дніпро", який до того моменту лідирував у турнірній таблиці. Артем Кравець ставить крапку в розгромі, впевнено реалізувавши вихід один на один з В’ячеславом Кернозенком. Це була третя поява в форварда в складі "Динамо".

26 лютого 2009-го. Після матчу-відповіді першого раунду плей-офф Кубка УЄФА про Артема говорили вже не тільки в Україні, але й в Європі. Дубль у ворота "Валенсії" до сьогодні залишається найяскравішою сторінкою в клубній кар’єрі футболіста.

26 травня 2013-го. Два роки та п’ять днів Артем через травми та недовіру тренерів не виходив на поле в футболці першої команди київського "Динамо". Нарешті в останньому турі чемпіонату проти запорізького "Металурга" Олег Блохін випустив Кравця з перших хвилин і той одразу ж вистрелив дублем. Ось тільки головного тренера "Динамо" це не переконало і наступний сезон Артем розпочав в оренді в київському "Арсеналі".

16 серпня 2014-го. Кравець в складі "Динамо" забив 33 голи в чемпіонатах України. За цим показником в рейтингу бомбардирів клубу він посідає 11-те місце. При цьому хет-триком Артем відзначався лише раз – в матчі проти "Іллічівця", який "Динамо" виграло 4:1. Кожен його гол в тому матчі – то приклад роботи форварда штрафного майданчика. Зіграти на випередження, поборотись, зловити момент – саме в такому стилі зараз і діє Кравець.

25 жовтня 2017-го. В кубковому матчі проти "Олександрії" Артем вийшов з капітанською пов’язкою та відіграв як справжній лідер команди – його дубль та асист на Бєсєдіна допомогли біло-синім здолати опір непростого суперника. Ті два голи були останнім забитими Кравцем в складі київського "Динамо". Втім, знаючи сентиментальність Ігоря Суркіса по відношенню до колишніх гравців своєї команди, не факт, що Артем згодом не одягне знову футболку з літерою "Д" на грудях.