Раванеллі: Вирішив, що Україна - хороший майданчик для поновлення своєї тренерської кар’єри

Головний тренер "Арсеналу-Київ" Фабріціо Раванеллі розповів, чому приїхав працювати до України, свої емоції та який подарунок хотів би отримати на Новий рік.

"Не відчуваю себе суперзіркою. Я не ікона. Передусім я проста людина, відданий сім’янин і хороший друг. У минулому непоганий гравець, а зараз все ще тренер-початківець.

Як прокидаюся о сьомій ранку – одразу стаю до справ і закінчую о шостій-сьомій вечора. Якщо чесно, ще не було навіть часу познайомитися з Києвом, - розповідає Раванеллі. - На багатьох сайтах прочитав, що приїхав сюди заради грошей. Якби я прагнув шалених заробітків, залишався б і далі працювати в "Ювентусі". Але коли отримав пропозицію з України – вирішив, що це хороший майданчик для поновлення своєї тренерської кар’єри.

Ми маємо вміти як захищатись, так і атакувати. Я хочу бачити багато агресії у своїх хлопців. У цьому проявляється сила кожного і характер. Для мене важлива компактність у грі, аби команди розтягувалася максимум на 30-40 метрів.

Футбол – не настільки складна справа, вона не спустилась до нас з космосу. Мені імпонує простий футбол, який сповідує Массіміліано Аллегрі.

Ніколи не переїдаю і не вживаю алкоголь. Адже ненавиджу великий живіт. За місяць тут поки не куштував українських страв. Навіть коли у Франції жив значно довше, жодного разу не пробував жаб’ячих лапок. Я звик лише до італійської кухні. І взагалі – усе своє життя маніакально ставлюся до харчування. Намагаюся донести і до підопічних, що це одна із запорук успіху на футбольному полі.

Я дуже імпульсивний. Дружина радить мені спершу порахувати до 10-ти, аніж щось робити в емоціях. Я хотів би, щоб всі розуміли, на які жертви я пішов, залишивши родину. Дружина та троє синів – найголовніше для мене в житті. Але футбол – найпрекрасніший спорт у світі. І я хотів би досягти чогось не лише як гравець, а й як тренер. Для мене важливі стосунки з гравцями. Мені хотілося, аби після завершення цього року кожен з них міг сказати про мене не лише щось хороше як про наставника, який поліпшив ігрові якості, а й за те, що передусім навчив бути людиною.

Я докладу зусиль, аби за наступні місяці вивчити більше слів. Можливо, під Новий Рік навіть напишу листа Діду Морозу. Звісно, аби він зрозумів – робитиму це українською мовою. Сподіваюсь, тоді під ялинку мої керівники Івіца Пірич і Олександр Москаленко покладуть мені подарунок у вигляді класного гравця. І до кінця чемпіонату ми здобудемо чимало перемог", - сказав Раванеллі.