Третє випробування Романова. Про арбітра на матч Шахтар - Динамо

У суботу, 3 листопада, нас чекає чергове українське Класичне: "Шахтар" прийме "Динамо". У більшості матчів цих суперників пристрасті на полі вирують не на жарт. Градус кипіння піднімається ще до виходу гравців на смарагдовий газон, а вулкан пристрастей в футбольному суспільстві часто не вщухає протягом ще довгого часу після фінальної трелі арбітра.

Багато що в таких матчах залежить від суддівської бригади, від її вміння кваліфіковано провести гру, щоб вболівальники говорили тільки про красивий футбол і не згадували негативними епітетами "людей в чорному". А якщо і згадають, то тільки з вдячністю про свято футболу.

На жаль, останнім часом арбітрам дістається на горіхи. Для Комітету арбітрів майбутній поєдинок перетворюється в "головний біль" - кого призначити? В останні роки матчі грандів закривали два наших топових арбітра - Труханов і Можаровський. Але після помилки в Суперкубку України, не поставивши пенальті в ворота киян, в немилість потрапив Костянтин, а в матчі 3-го туру чемпіонату вже Комітет арбітрів "пришив" Юрію помилку з не призначенням все того ж злощасного пенальті, і знову в ворота динамівців.

Природно, що напередодні Класичного вони не потрапили в обойму потенційних кандидатів на проведення суботньої гри. Лучано Лучі довелося вибирати за принципом: вибір без вибору. Кияни, на їх щастя, на цих матчах працювати не можуть. Пробували Дердо - провалився. А молодь ще не дозріла до таких баталій. В результаті нелегка доля дісталася Віталію Романову.

Перше враження - не зовсім вдалий вибір. У таких матчах на перший план виходять психологічна стійкість арбітра, його авторитет, вміння спокійно і без паніки провести якісну роботу, не дивлячись на тиск з усіх боків. Але Романов відноситься до арбітрів з напруженим обличчям, які люблять занадто часто розмахувати картками наліво і направо. Хоча тенденції останнього ЧС-2018 з винесення дисциплінарних санкцій позитивно вплинули на Віталія.

Дебют Романова в УПЛ відбувся в сезоні 2010-11 року. На рахунку арбітра 75 проведених матчів, тому його можна сміливо віднести до когорти досвідчених рефері. Але Віталій не завжди може впоратися зі своїми емоціями.

За плечима 38-річного арбітра з Дніпра значиться два проведених матчі між грандами. Перший раз він вивів команди в Києві на НСК "Олімпійський" в сезоні 2017-18 в 13 турі (22 жовтня 2017-го). Та гра закінчилася 0-0 зі скандалом, коли Романов не поставив пенальті у ворота "Шахтаря" за явну гру рукою в м'яч захисником "гірників" Богданом Бутком. Але, на превеликий подив усієї футбольної громадськості, Комітет арбітрів "захистив" свого підлеглого, кажучи, що ніякої гри рукою не було.

Другий раз під керівництвом Романова команди зустрілися вже в 32 турі минулого чемпіонату на стадіоні "Динамо" ім. В.В. Лобановського. Кияни виграли 2-1. Але знову була суддівська помилка, яку вже визнав Комітет арбітрів. Романов поставив пенальті в ворота "Динамо", але забув вилучити захисника за фол останньої надії.

Як бачимо, два Класичних в кар'єрі і обидва невдалі. Як буде цього разу, залежить від Віталія.

Не зайвим буде нагадати, що в сезоні 2015-16 року після чергових ляпів і помилок Романов був переведений Колліною "на стажування" в Першу лігу. Майже рік арбітра не було в еліті. Повторний "дебют" в УПЛ відбувся в березні минулого року в матчі "Ворскла" - "Зірка". Чи пішло таке тривале "відрядження" на користь арбітру, відомо тільки Комітету.

У поточному сезоні Романов провів чотири гри. По одному разу судив матчі за участю "Шахтаря" ( "Арсенал-Київ", 3-0 у 2-му турі) і "Динамо" ( "Олександрія", 1-0 в 5-му турі). У 7 турі Комітет арбітрів визнав помилковим рішення Віталія не вилучити захисника гостей за фол останньої надії в матчі "Десна" - "Олімпік", який завершився мінімальною перемогою донеччан.

Мирослав Ступар: Для Романова це не дебют, який змушує арбітра багато хвилюватися, а черговий матч на даному етапі кар'єри. У нього має відбутися становлення як арбітра. А якщо людина помиляється, то він робить висновки, шукає шляхи, як в подальшому не допускати промахів в роботі. На мою думку, той пробіл в біографії тривалістю в рік поза УПЛ пішов йому на користь.

Був відрізок успішних ігор, але після того як отримував топ-матчі, знову трохи "плив". Банально підвела психологічна нестійкість. Віталію потрібно по-іншому сприймати контекст гри, знайти контакт з футболістами за допомогою розмови і жестів. Ми називаємо це мовою тіла (body language). Потрібно зняти з себе маску, жити грою.

Зараз протистояння двох грандів вже не те, що було 3-4 роки тому. У грі не так багато моментів, які ставили б перед арбітром серйозні запитання щодо їх вирішення. Будь уважним, сконцентрованим, стався однаково до двох команд, і тоді у тебе не повинно бути ніяких проблем. Тим більше, коли тобі асистують такі досвідчені лайнсмени, як Войтюк і Беккер.

Я б назвав їх "суддівськими вовками". Що цікаво: арбітри в Класичному змінюються, а асистенти залишаються незмінними. Коли арбітр відчуває за спиною надійний тил, знаючи, що в будь-який момент колеги прийдуть на виручку, то виходиш на поле зі спокійною душею. Працювати з такими помічниками одне задоволення. Побажаємо суддівській бригаді успіху, і щоб вони протягом гри залишалися в тіні.