Шахтар - Динамо 2:1. Парадокси Хацкевича з гарячим фіналом

Сім вихованців у стартовому складі – схоже, це саме той ідеал, до якого прагне київський клуб. Залишилось віднайти втрачену гру, яка дозволяла домінувати на внутрішній арені та достойно виглядати в єврокубках. Щоправда, проти "Шахтаря" команда Олександра Хацкевича вже традиційно зіграла сильно, додавши до тактичної витримки значну долю агресії. Інша справа, що "Шахтар" був зовсім не той, до якого ми звикли, але при цьому примудрився виграти за кращої гри біло-синіх в атаці.

Паулу Фонсека вирішив не ризикувати Тайсоном, залишивши бразильця на лаві для запасних. Тож під Жуніором Мораєшм, з урахування травм Марлоса та Фернандо, розташувалась незвична атакуюча трійка в складі Дентіньо, Патріка та Болбата. Зате вчасно відновився Степаненко, на якому за великим рахунком трималась вся конструкція в центрі поля. Справа в захисті португалець віддав перевагу Бутку, а партнером Ракицького став Кривцов.

Хацкевич мав придумати ким замінити Кадара в центрі захисту. Білоруський спеціаліст зробив ставку на Миколенка, тож зліва знову діяв Піваріч, вище якого розташовувався Сідклей. Вербіча знову відрядили в напад, забігаючи наперед, здається, саме після цього матчу словенець знову повернеться на позицію вінгера. Досить незвичною виявилась комбінація в центрі поля – Шепелєв та Буяльський грали опорників, Шапаренко центрального атакуючого півзахисника. Справа традиційно грали Кендзьора та Циганков.

Отже, починалось все як завжди в протистоянні Хацкевича та Фонсеки. "Динамо" закрилось на своїй половині поля, віддавши гірникам м’яч. Ті без своїх лідерів відверто не знали, що з ним робити. За виключенням суперечливого епізоду, коли Миколенко заважав Мораєшу замкнути подачу (арбітр вирішив, що пенальті не було), моменту Ісмаїлі, який не влучив по м’ячу після скидки Жуніора, та неточного удару Патріка внаслідок швидкої контратаки, шансів у "Шахтаря" більше не було.

"Динамо" поступово грало сміливіше та за допомогою активного Шапаренка чинило тиск на захист гірників, яким таким чином не мав можливості спокійно розпочинати атаки. На 22-й хвилині кияни могли відкривати рахунок, якби після прориву лівим флангом або Сідклей м’якше віддав поперечну передачу, або Вербіч зробив сильніше прискорення. Однак словенець до м’яча, щоб пробити по порожніх воротах, не встиг. Згодом, Беньямін, підхопивши м’яч після невдалої атаки гірників, промчав півполя та завершив свій випад ударом з лінії штрафного майданчика – неточно.

Нарешті на 44-й хвилині "Динамо", вкотре вступивши у відбір після втрати м’яч на половині поля суперника, змогло розпочати атаку другим темпом. Бутко дозволив Піварічу виконати подачу, Кривцов програв позицію Сідклею, Ісмаїлі відволікся на Вербіча, а м’яч перелетів до Шапаренка, який ударом зльоту метрів з восьми прошив П’ятова – 0:1. При цьому перед свистком на перерву кияни могли ще й збільшити перевагу – Циганков небезпечно пробив зі штрафного, П’ятов, здалось, не був готовий до удару в його кут, але, на щастя для голкіпера, м’яч пролетів поруч зі стійкою.

Часу для експериментів у Паулу Фонсеки не залишилось, тож в перерві він випускає Тайсона замість абсолютно непомітного Дентіньо, який повністю програв своє протистояння Піварічу. Але перед тим як капітан кардинальним чином вплине на гру, "Динамо" втратило чергову ідеальну нагоду – Миколенко віддав ідеальний пас зі своєї половини поля на хід Вербічу. Беньямін відірвався від Ракицького, який не ризикнув фолити (в нього вже було попередження), але не зміг обробити м’яч. Тренер такої розхлябаності своєму захиснику не вибачив та згодом замінив Ярослава на Матвієнка.

Між тим, розплата за невикористані моменти не забарилась. "Динамо", відчуваючи, що гра клеїться, захопилось комбінуванням на половині поля гірників і пропустило контратаку. Піваріч залишив свою зону, в якому й увірвався Тайсон. Капітан поклав на газон Бойка і віддав Мораєшу, який з метру не мав права промахнутись.

Гра пішла на зустрічних курсах і "Динамо" в цьому процесі не поступалось "Шахтарю". Більше того Циганков досить швидко знову відправив м’яч у сітку воріт П’ятова, але йдучи на подачу з лівого флангу на півкорпуса заліз в офсайд. У "Шахтаря" був удар Майкона, з яким не без проблем справився Бойко. Але продовження гра на зустрічних курсах не отримала. Футболісти почали збавляти оберти, хоча наявність значних розривів в лініях постійно тримала в напрузі захист обох команд. Випади "Динамо" виглядали гострішими, однак довести бодай один з них до логічного завершення кияни не змогли. Удар Шапаренка потенційно міг нести загрозу, але П’ятов справився.

Чим ближче до фінального свистка, тим очевиднішим ставала згода команд нічию. Однак все перевернув з ніг на голову випадок. Тайсон прокинув м’яч повз Кендзьору, але поляк зіграв рукою. Романов виписав поляку другу жовту, що одразу ж спровокувало масове заворушення на полі. Хацкевич реагує на вилучення заміною Морозюка, але саме Микола не зміг нормально вибити м’яч під час останньої атаки "Шахтаря". Мораєш скидає під удар Коваленку, а Віктор ідеально б’є в дальню дев’ятку, гарантуючи Паулу Фонсеці першу перемогу над Олександром Хацкевичем в рамках чемпіонату.

Парадокс: цього разу "Динамо" діяло найбільш переконливо за останній час, але не змогло настільки ж ефективно використати власні можливості, як це було в попередніх виграних матчах.