Вернидуб: Сподіваюся, Зоря розрахується по боргах, які залишилися переді мною

Екс-наставник "Зорі" Юрій Вернидуб розповів про свій відхід з луганського клубу.

- Якщо не помиляюся, в останні роки покинути "Зорю" ви збиралися чотири рази. Брали верх емоції?

- Були не тільки емоції. Коли два роки тому ми стали бронзовими призерами, я розумів, що наступний чемпіонат буде ще важче. Так і вийшло. У той рік аж надто багато пішло від нас футболістів. Ми намагалися заповнити вакансії, запросивши ряд молодих і перспективних гравців з "Дніпра". Але виявилося, що не все так просто. Для вдосконалення молодих футболістів потрібен час. Стабільності же, про яку мріє кожен тренер, не було.

- Останньою краплею в низці розчарувань стала кубкова поразка від "Інгульця" в півфіналі?

- Якщо брати сезон в цілому, то, крім цієї гри, для мене першим серйозним ударом стала поразка від "Лейпцига". Не програй ми німцям, пропустивши м'яч на останній хвилині з пенальті, пройшли б в груповий раунд. Потрясіння було настільки великим, що я вирішив подати у відставку.

Може, і справді відіграли свою роль емоції... Але все ж керівники знайшли потрібні слова, та й я заспокоївся. А другий удар - гра з "Інгульцем". Так не має бути. Не хочу образити петровську команду, але ми зобов'язані були проходити цього суперника і грати в фіналі. Значить, я не знайшов потрібних слів, які допомогли б нам здобути перемогу.

Варто віддати належне "Інгульцю" - хорошій команді, яка має високий потенціал. Вона гідна згодом грати і в Прем'єр-лізі. Думаю, в новому чемпіонаті вона виконає завдання підвищення в класі.

- А що сталося з "Зорею" в заключному матчі минулого чемпіонату з "Маріуполем", де її влаштовувала нічия?

- Це з тієї ж серії. Таких матчів, на жаль, після зимового антракту було дуже багато. Крім згаданої гри з "Інгульцем" сталося поразки від "Динамо" 0:5 у першому ж поєдинку весняної частини сезону. А що стосується матчу в Маріуполі, то вже в першому таймі ми могли забити не один м'яч, а набагато більше. Однак реальні моменти біля воріт господарів розтринькали.

А в другому таймі все наші шанси були перекреслені, коли "Маріуполь" протягом однієї хвилини забив два м'ячі. Правда, потім хлопці знову не використали ряд моментів.

Говорити про це можна багато. Як і про чистий пенальті, про який чомусь ніхто тепер не згадує. Суддя його не поставив, послідувала відповідь атака, і - 1:3! Нічого не поробиш, з цим потрібно змиритися. Значить, так повинно було бути.

- З "Зорею" розсталися без взаємних образ?

- Які можуть бути образи? Я працював в "Зорі" багато років, переживши з нею багато приємних миттєвостей! Сподіваюся лише, що клуб зі мною розрахується по боргам, які залишилися. Адже по-людськи з клубом поступаю, простивши компенсацію за рік контракту. У всякому разі, зі свого боку крок назустріч я зробив. Чекаю того ж у відповідь.