Символічна збірна п'ятого туру УПЛ за версією UA-Футбол

Знову "Динамо" втрачає очки, але приємно дивує новачок киян. "Шахтар" на одній нозі обіграє безвольний "Маріуполь" і делегує до символічної збірної відразу двох представників. Але головними героями п'ятого туру УПЛ стали "Десна" і "Ворскла", їх великі перемоги приємно порадували уболівальників цих клубів.

Роман Підківка ("Карпати" Львів).

В першому таймі матчу проти "Зорі" голкіпер львівської команди записав до свого активу принаймні два достойних сейви (удар Будківського після прострілу, удар Кочергіна з-під захисника), а ще надійно виконав ту роботу, яку вимагає воротарська позиція. Після перерви загрози "Зорі" були вже не такими явними, хоча підопічні Скрипника і забили переможний м’яч – удар Будківського головою був дійсно з розряду таких, які не відбиваються.

Ігор Пердута ("Ворскла" Полтава).

Багато в чому символічно, що саме Пердута приніс першу велику перемогу полтавцям під керівництвом Косовського, оскільки складно знайти більш працездатного, самовідданого гравця у "біло-зелених". Латераль повністю закриває свій фланг від прапорця до прапорця, бере участь в обороні і атаці, а тут ще й стріляє дублями, що змушує задуматися тренерів про переведення його в атакуючу лінію.

Євген Цимбалюк ("Олімпік" Донецьк).

Донецька команда розпочинала матч проти "Динамо" з трійкою центрбеків Зотько - Гришко – Цимбалюк. Перший травмувався на початку другого тайму, другий отримав пряму червону картку. І лише третій дограв до фінального свистка. Як і вся команда, Євген діяв самовіддано та дисципліновано, зробив все від себе залежне, щоб кияни мали мінімум небезпечних моментів.

Андрій Гітченко ("Десна" Чернігів).

З одного боку олександрійці майже нічого не створили біля воріт сіверян, однак Гітченко і компанія не дозволили супернику підходити на ударні позиції, Андрій підчищав всі м'ячі в штрафному і здорово керував обороною. Гітченко постійно був на виду, навіть забив м'яч у грі п'ятого туру, здавалося, що все в рамках правил, однак арбітри десь побачили фол і взяття воріт не зарахували.

Володимир Польовий (СК "Дніпро-1").

Більярдний удар Польового в самий кут воріт став окрасою туру, хоча не тільки за цей гол варто звернути увагу на гру Володимира. На своєму фланзі дніпрянин протистояв Шині, Феррейрі і Гончару, виглядав дуже здорово і, на відміну від своїх партнерів, не провалювався і не робив помилок.

Мохамед Кадірі ("Динамо" Київ).

Дебютний матч Олексія Михайличенка на посаді головного тренера "Динамо", м’яко кажучи, не вдався. Від біло-синіх чекали перемоги, на ділі ж вийшла бліда нічия. Втім, бодай один плюс з цього поєдинку вболівальники столичної команди можуть винести – вони побачили в ділі Кадірі. Той весь матч відбирав м’ячі в центрі поля, робив це жорстко, але в межах правил, гарантуючи киянам значну територіальну перевагу. Інша справа, що партнери не змогли цією перевагою скористатись.

Владислав Кочергін ("Зоря" Луганськ).

В першому таймі хавбек був на першому плані. Він тричі пробивав по воротам, кожного разу в рамку і голкіперу "Карпат" довелось добряче попрацювати, щоб не пропустити. Кочергін здорово комбінував з партнерами і, що головне, не лінувався пресингувати та допомагати своїй обороні. В другому таймі Влад був вже не такий помітний, проте виконав достатній об’єм чорнової роботи, що допомогло "Зорі" здобути спокійно перемогу.

Орест Кузик ("Десна" Чернігів).

Команда Рябоконя буквально не помітила свого суперника по туру (бронзового призера минулого чемпіонату!), впевнено обігравши його в Олександрії, де забити три м'ячі без відповіді вдається далеко не кожному. Одним з лідерів "Десни" став Кузик, швидко Орест освоївся у новій команді і вже веде за собою партнерів. Дебютний гол за чернігівців напевно ще додасть йому впевненості.

Тете ("Шахтар" Донецьк).

Звичайно, співавтором геройства Тете можна сміливо вважати маріупольців, мало не всю команду, яка сприяла успіхам бразильця. Поки азовці перебували ще в роздягальні, думали-гадали, як же їм краще протистояти чемпіону, Тете вже грав у футбол і з перших хвилин оглушив їх чудовим дублем. Саме ці два м'ячі задали темп на весь поєдинок, хоч і повністю вбили інтригу.

Тайсон ("Шахтар" Донецьк).

Якщо Тете двічі забив, то капітан донеччан двічі віддав гольовий пас, плюс реалізував пенальті. Тайсон не так часто опинявся на вістрі, але був прекрасний в підіграванні. Жодної небезпечної атаки не обходилося без нього, обігравав бразилець по два-три захисника (немов фішки), звичайно, ще раз зазначимо вивірені передачі Тайсона.

Ренан (ФК "Львів").

Конкуренція у львів'ян з місце в основі неймовірна, Ренан на початку сезону не вважався головним нападником, але тренери йому довіряли (у всіх п'яти матчах чемпіонату він зіграв) і ось забив свій перший м'яч. Уміло бразилець скористався помилкою голкіпера, дотиснув Кліщука, та й взагалі, всю гру провів на дуже гідному рівні, терзая оборону дніпрян.

Ігор Климовський ("Олімпік" Донецьк).

Перед грою з "Динамо" донецька команда програла усі чотири матчі та звільнила тренера. Очевидно, що емоційний стан гравців "Олімпіку" був не з найкращих. Однак Ігор Климовський ідеально виконав роботу – підібрав правильно стратегію та вдихнув у своїх підопічних віру у власні сили. Так, "Олімпік" грав аж в занадто закритий футбол, однак тренер виходив з наявних ресурсів і рівня суперника, тобто діяв по ситуації. Зрештою, донеччани змогли не програти киянам, які явно прагнули реабілітуватись за попередні невдачі та проявити себе перед новим тренером.