Микола Павлов: Я знаю тільки двох українських тренерів, які володіють англійською мовою

Президент Всеукраїнського об'єднання тренерів з футболу Микола Павлов висловив свою точку зору щодо тренерської роботи в УПЛ.

- У вас, як у президента Всеукраїнського об'єднання тренерів з футболу, не можна не запитати вже про три відставки в чемпіонаті країни?

- Насторожує те, що я чомусь не чув від наставників жодної скарги за звільнення. Одних беруть, через місяць-два звільняють. Іноземці так взагалі, гроші забрали і поїхали, ніяких пояснень. Мені здається, вони просто забирають місця у вітчизняних фахівців. Багато хто говорить, що в українських тренерів нічого не виходить, так у них і шансів немає.

Скільки пропрацював в "Карпатах" Олександр Чижевський? Близько трьох місяців. Зараз взагалі незрозуміло, хто запрошує тренерів, президенти, генеральні директори або взагалі якісь посередники...

- Ви виступали з пропозицією, щоб клуби платили внески за іноземних тренерів. У цьому питанні справа якось просунулася?

- Генеральний директор нашого об'єднання Анатолій Бузник зареєстрував такий документ, в якому все було чітко прописано і обгрунтовано. Проводилася нарада під керівництвом першого віце-президента УАФ Олега Протасова, але далі справа не пішла. Чому? Мені це невідомо.

Якби цей документ набув чинності, то багато наших керівників 10 разів б подумали, запрошувати іноземців незрозумілою кваліфікації або краще дати шанс вітчизняним фахівцям, які знають наш футбол зсередини, з них потім, якщо що, і спитати можна. Зарубіжний фахівець не задає питань про інфраструктуру, залучення молоді, тому таких наставників і запрошують, щоб ті зайвий раз не турбували керівників клубів.

В "Шахтарі", тренерський штаб якого іноземці очолюють протягом останніх 15-ти років, ситуація інша. Вважаю, що Ринат Ахметов довірив би місце українському наставнику, якби той знав кілька мов, як, наприклад, Мірча Луческу. З вітчизняних фахівців, після Валерія Лобановського, я знаю тільки двох, хто проявив себе в Україні на високому рівні і володіє англійською мовою, що дозволяє безпосередньо спілкуватися з футболістами. Це Сергій Ребров і Олексій Михайличенко.

- До речі, про "Динамо". Як ви думаєте, "біло-сині" зможуть вибратися із скрутного становища?

- Щоб знати цю тему, потрібно перебувати всередині колективу, у мене такої можливості немає. Тому я не можу відповісти на це питання.

- У "Карпатах" за останній час вистачало іноземних тренерів, тим дивніше стало запрошення на цю посаду Романа Санжара. Наскільки для вас це стало несподіваним?

- Мені на очі потрапила стаття з інтернету про те, що Санжар прийшов на чиєсь місце. З одного боку це як би правильно, повинна бути тренерська солідарність і так далі, але з іншого - якщо наставник завжди буде цього дотримуватися, то у нього і шансів не буде чого досягти в цій професії. Не потрібно зіштовхувати тренерів лобами, через це виходить нездорова конкуренція. Якби людина працювала в команді два-три роки, мала авторитет, а потім на його місце хтось прийшов, тоді можна і обурюватися... Санжар адже з "Олімпіка" пішов по суті також, як і Чижевський. У донецькій команді тут же був призначений новий наставник. Значить, у тренера за спиною велися переговори. Тому, кого потрібно звинувачувати в подібних ситуаціях, тренерів або людей, які цих тренерів призначають? На жаль, далеко не у всіх нинішніх керівників вистачає життєвого досвіду, щоб регулювати такі ситуації і грамотно з них виходити.

Про професійні якості Романа Санжара я не можу говорити, оскільки він працював тільки в одній команді, а не в двох-трьох, коли можна було б проаналізувати його роботу. Зараз цього українського фахівця потрібно тільки підтримати і подивитися на його здібності, коли у клубу є тренувальна база, місце для теоретичних занять, свій стадіон, завдання, вболівальники. Як можна відмовитися від такої пропозиції. Раніше ж у нього таких можливостей для життєдіяльності команди і близько не було...