Йовичевич: У Європі за кадри відповідає спортивний директор, а в Україні звільняють тренера

Головний тренер молодіжної команди загребського "Динамо" Ігор Йовичевич висловився про роль у власному житті львівських "Карпат", у яких виступав і працював, зокрема коучем.

Хорватський тренер відзначає, що мало знає про ситуацію, в якій сьогодні опинились Карпати.

Де б я не був – "Карпати" назавжди в моєму серці. Я прожив хороший період у Львові. Це незабутньо. Та любов, яку я відчуваю, десь витає в космосі. Завжди буду «левом». Прикро, що склалася така ситуація, що команда не бореться за місце в Лізі Європи.

Колишній коуч "Карпат" пригадав і своїх хлопців, яких тренував у Львові.

"Коли свята, приємно чути вітання Мірошниченка, Костевича. Для мене це дуже важливо. Добре працювали в "Карпатах".

Дуже шкода, що не зробили ще один крок вперед. Іноді думаю, що отримавши трохи більше часу, ми могли стабілізувати і зберегти команду. Якщо б додали якості, була б цікава співпраця з Дедишиним. Але Димінський не мав терпіння.

Це футбол. Хоча я вважаю, що за два місяці тренер нічого не може показати. Можна перемагати з командою, складеною з хороших футболістів. Але коли рівень знижується, вигравати вже не зможеш.

За результат повинен відповідати не тільки тренер, а й ті, хто приводить футболістів до клубу. В Європі у спортивного директора ключова роль. Коли немає результатів, його змінюють насамперед. Чому ж в Україні – тренера? Ось з цієї причини розподіл відповідальності також дуже важливий. Але якщо всі працюємо на одне, такі перепони можна перестрибувати".

Свого часу, коли сам був футболістом, Ігор Йовічевич зі збірною Хорватії U-21 приїхав до Києва на матч з однолітками з України і зазнав важкої травми.

Перше знайомство з Києвом було… поганим. Але, бачиш, життя деколи непередбачуване. Ніхто в Україні нічого поганого мені не зробив. У Києві я сам травмувався – пішов у дриблінг і зламався сам. Ніхто в тому не винен. Винні люди України, що я закохався в цю державу», - сказав Йовічевич.

Коуч хорватського "Динамо" пригадав, як 2003 року вперше приїхав до Львова.

З першого дня, коли грав у "Карпатах", закохався у Львів. За архітектурою він мені схожий на Загреб. Люди теплі, люб’язні й щирі. З першого моменту вони мені допомагали.

Я не знав української мови в 2003-2004 роках. Більше говорив російською, як і футболісти в команді. Коли прийшов у клуб вдруге в 2010 році, помітив різницю в мові. Зацікавила мене українська, почав читати книги. Діти пішли в школу – я допомагав їм, наскільки міг. Подобалося.

Хотів вивчати мову, щоб краще спілкуватися з вами, щоб зрозуміли, чого я хочу. Не вивчити напам'ять пару слів і – давай вперед, а спілкуватися з душею, щоб краще комунікувати. Моя сім'я і я любимо Україну, - наголосив Ігор.

Йовічевич досі підтримує контакт із людьми, з якими свого часу працював – Андрій Ханас, який зараз в ФК "Львів", Юрій Беньо, Вадим Деонас, Ігор Дедишин.